Європейський Союз підтвердив одностайність, але вартість консенсусу зростає
Європейський Союз офіційно запровадив 21-й пакет санкцій проти держави-агресора, Росії. Досягнуто довгоочікуваної згоди щодо обмеження ціни на російську нафту, поступово відкривається шлях до реальної заборони на в’їзд до ЄС для російських військових, до списку санкцій додано рекордні 218 осіб та організацій, ще сильніше стискається зашморг на російському банківському та криптосекторі, а також на тіньовому флоті РФ. Водночас, жодне з перерахованого не було б можливим без низки компромісів з окремими державами-членами, які наполягали на своєму, виступаючи проти певних пунктів пакету, що містилися в початковій пропозиції Європейської комісії.
Греція зрештою домоглася вилучення морських перевізників із санкційного режиму щодо транспортування російського СПГ до третіх країн. Болгарія зняла своє «вето» лише після викреслення імені російського патріарха Кирила зі списку санкцій. Австрія переконала ЄС розглянути протягом найближчих місяців спосіб відшкодування збитків, яких зазнав Райффайзен Банк після виходу з Росії. Франція та Італія, схоже, виграли певну відстрочку у питанні заборони на в’їзд для російських екскомбатантів, оскільки наразі країни-члени лише погодилися опрацювати механізм практичного втілення цього обмеження.
Троє високопосадовців ЄС, яким надали дозвіл анонімно розповісти про технічні аспекти обговорень, що передували офіційному затвердженню пакету, поділилися з Укрінформом деталями інтенсивної підготовки нових економічних обмежень проти російського агресора.
ПОДАЛЬШЕ ВІДКЛЮЧЕННЯ ВІД SWIFT, УДАР ПО КРИПТОПЛАТФОРМАХ
Одним із ключових напрямків санкційного пакету став фінансовий сектор Росії, оскільки Європейська комісія оцінює, що наявні обмеження мають «дуже позитивний ефект».
Пакет передбачає заборону операцій та відключення від системи SWIFT для 33 російських банків, серед яких великі регіональні банки, що взяли на себе значну частину функцій уже підсанкційних московських фінансових установ.
Загалом 94 російські банки потрапили під повне блокування в новому пакеті, що означає й заморожування активів. «Внаслідок сьогоднішнього повного заморожування активів та заборони транзакцій, ці заходи охоплять приблизно 50 відсотків усього банківського сектору Росії. Це 50 відсотків лише за кількістю банків, але якщо розглядати доходи, активи та обсяги операцій, то це буде більше половини, включно з абсолютною більшістю так званих системних банків Росії», – зазначив високопосадовець ЄС. «Банки є надзвичайно важливими не лише з макроекономічної точки зору, а й з мікроекономічної, адже вони є ключовими посередниками в будь-якому ланцюгу постачань, від якого залежить російська військова машина. Вони є критично вразливою ланкою, тому ми очікуємо, що, як і наші попередні санкції проти банків, ці санкції матимуть значний вплив на військову машину», – додав він.
ЄС також спрямував санкції на банківський сектор третіх країн, які допомагали Росії обходити санкції. Цього разу це стосується одного банку в Монголії та двох дочірніх компаній російських банків в Індії (Сбербанк та ВТБ).
Окремо ЄС наклав санкції на киргизький банк, який досі використовує російську карткову систему МІР.
Один з чиновників зазначив, що подальше включення банків у третіх країнах до списку сприяє початку змістовної дискусії з деякими з них, оскільки самі банки та їхні регулятори звертаються до ЄС, іноді навіть до запровадження санкцій, аби виправити помилки та розірвати зв’язки з російськими системами. Так сталося з одним азербайджанським банком.
Ще однією сферою, де ЄС посилив обмежувальні заходи, є криптовалютні послуги. Пакет спрямований на 14 платформ у третіх країнах, зокрема в Грузії, Панамі, Маршаллових островах, Білорусі, ОАЕ та Нігерії. Вважається, що вони пов’язані з мережею A7, яка вже була об’єктом санкцій.
ЄС також передбачив можливість повної заборони для третіх країн співпрацювати з будь-якими платформами операторів криптовалют, що має слугувати превентивним заходом проти можливої співпраці з операторами, дружніми до РФ.
Стосовно транспортної інфраструктури, ЄС запроваджує санкції проти двох російських портів та чотирьох аеропортів, прагнучи максимально обмежити їхні фінансові операції.
Також пакет спрямований на тих, хто допомагає Росії в обході санкцій у секторі товарів подвійного призначення. Серед 51 нового імені та назви компаній у пакеті – 24 російські, 14 китайських, чотири турецькі, три киргизькі та по дві з Казахстану, ОАЕ та Індії.
Додатково до вже обмеженого експорту деяких металів та сплавів до Росії, до списку внесено нікелеві порошки, метали та сплави, що використовуються в корозійностійких покриттях реактивних двигунів; берилієві порошки, що використовуються в паливних сумішах та високопродуктивних сплавах; самоклеючі плівки, стрічки та смуги, що застосовуються в аерокосмічному та оборонному секторах; авіаційні компоненти, специфічні для безпілотних літальних апаратів (БпЛА), такі як наземне допоміжне обладнання, системи глушіння / перехоплення, системи запуску та серводвигуни, а також системи припинення польоту для дронів та ракет.
ЄС використав «простір і можливість для подальшого розширення заборон», – зазначив чиновник.
ПОТРІБНО ПРОДОВЖУВАТИ РОБОТУ ЗАДЛЯ РЕАЛЬНОГО ЗАПУСКУ ЗАБОРОНИ НА В’ЇЗД ДО ЄС ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ РФ
Після первинної пропозиції Європейської комісії, озвученої 9 червня її президенткою Урсулою фон дер Ляєн, щодо заборони в’їзду до ЄС для колишніх російських комбатантів, дискусії довго зосереджувалися на тому, як фактично впровадити цей захід та надійно перевіряти, чи брали особи, які подають заявки на візи, участь у російській агресії проти України.
У ЗМІ з’являлася інформація, що кілька країн, які отримують значні вигоди від російського туризму, висловлювали заперечення щодо цього кроку, пропонуючи обмежити категорію осіб, на яких поширюються санкції, лише чинними військовими, таким чином суттєво зменшуючи кількість росіян, що підпадають під ці санкції.
Наразі держави-члени ЄС у рамках 21-го пакету санкцій принципово погодили цей крок, а також домовилися додатково опрацювати питання, пов’язані з практичним застосуванням обмеження.
Очікується, що ця підготовча робота триватиме кілька місяців, перш ніж Рада ЄС зможе надати остаточні рекомендації, сумісні та узгоджені зі Шенгенською системою.
«Сподіваємося, це станеться до жовтня», – зазначив один з європейських посадовців.
ЗАХИСТ ВІД РОСІЙСЬКИХ СУДОВИХ РІШЕНЬ
Ще одним важливим пунктом, виділеним у пакеті, є невизнання будь-яких рішень російських судів, спрямованих проти операторів ЄС, які дотримуються санкцій проти Росії. До них належать такі організації, як Euroclear – депозитарій, розташований у Бельгії, у якому зберігається значний обсяг заморожених російських активів.
Більше того, ЄС тепер надаватиме практичну юридичну підтримку будь-яким подібним операторам, якщо Росія вирішить виконати свої судові рішення через юрисдикції третіх країн. У разі виникнення таких ситуацій, оператори матимуть право звертатися до національних судів, аби отримати прямі накази, які б забороняли їм виконувати будь-які рішення судів третіх країн, винесені на користь Росії та всупереч інтересам таких операторів.
Хоча багато хто ставить під сумнів реальну єдність ЄС на тлі зростання занепокоєнь та заперечень з боку окремих держав-членів щодо певних положень пакету санкцій, що може свідчити про перевагу економічних інтересів над питаннями безпеки, високопосадовець ЄС підтвердив, що метою 21-го пакету була «підтримка наших амбіцій у дуже складному та несприятливому контексті», і що, як і у випадку з іншими пакетами санкцій, були ухвалені важливі рішення, зокрема проти енергетичного сектору Росії, який є головним двигуном російської військової машини.
У цьому контексті, оскільки Росія стикається з дефіцитом пального і, відповідно, намагається імпортувати його з нафтопереробних заводів у третіх країнах, що працюють на російській сирій нафті, ЄС також запровадив санкції проти одного такого нафтопереробного заводу в Білорусі.
Санкції проти грузинського нафтопереробного заводу «Кулеві» вводяться із затримкою на 6 місяців. Це означає, що санкції будуть застосовані, якщо ЄС побачить, що компанія продовжує працювати з російською сирою нафтою.
ЦІНА НА РОСІЙСЬКУ НАФТУ ЗАЛИШИТЬСЯ ОБМЕЖЕНОЮ
ЄС вирішив продовжити на 12 місяців, до липня 2027 року, чинне обмеження ціни на російську нафту на рівні 44,1 долара за барель, що більш ніж на 15 відсотків нижче від її реальної ринкової вартості.
Один високопосадовець ЄС, обізнаний із підготовкою пакету санкцій, заявив, що, за оцінками Європейської комісії, Росія втратить орієнтовно 3,5 мільярда євро доходів протягом наступних 12 місяців через продовження обмеження ціни на її нафту.
Якби ЄС не продовжив обмеження, відбувся б автоматичний перегляд ціни, що призвело б до її зростання до понад 58 доларів за барель. Це значно допомогло б російському бюджету на тлі глобальної енергетичної турбулентності, спричиненої конфліктом на Близькому Сході, зокрема блокуванням Ормузької протоки.
«Перша мета, яку ми ставили під час розроблення цього пакету, полягала в тому, щоб у цій дуже складній ситуації, коли інші видавали ліцензії на подальший імпорт сирої нафти з Росії, зберегти нашу здатність зменшувати російські доходи та уникати накопичення непередбачених прибутків», – сказав один з європейських чиновників, додавши, що невиконання цього завдання звела б нанівець весь ефект стратегії, яка вибудовувалася роками, щодо тиску на доходи Росії від викопного палива.
ТИСК НА ТІНЬОВИЙ ФЛОТ ЗРОСТАЄ, АЛЕ ВИКЛЮЧЕННЯ БУЛИ НЕУНИКНЮЧИМИ
Новий пакет націлений ще на 36 суден тіньового флоту, що перевозять сиру російську нафту, а також на п’ять організацій, які співпрацюють або сприяють торгівлі з використанням тіньового флоту.
ЄС, безумовно, є номером один у світі за санкціями щодо таких суден, наголосив чиновник.
«Ми також запровадили дуже важливе положення, яке дозволяє державам-членам конфіскувати товари, що перевозяться тіньовим флотом, після того, як на них висадилися європейські сили в рамках військово-морських операцій», – сказав високопосадовець ЄС, пояснивши, що раніше держави-члени часто ставили питання про те, що їм робити з вантажем на підсанкційних суднах, які вони затримують.
«Тож тепер є можливість просто продати цей товар, а гроші підуть державі-члену ЄС, яка зупинила судно», – сказав чиновник.
ЄС також розширив критерії визначення суден, які підпадають під санкції. Тепер вони поширюються на будь-які судна третіх країн, що надають послуги, здійснюють постачання або заправляють судна тіньового флоту РФ.
ЄС також націлився на нафтопереробні заводи, які переробляють або торгують російською нафтою, шляхом повної заборони транзакцій. «Ми вважаємо, що можемо ще ефективніше розірвати ланцюги постачань, що забезпечують російський бізнес експорту нафти», – зазначив один з високопосадовців ЄС.
Запровадивши заборону на транзакції з російськими нафтопереробними заводами, ЄС врахував, що багато з них потребує капітального ремонту після українських атак, і тому цей захід, на думку ЄС, значно ускладнить будь-які ремонтні та відновлювальні роботи.
ГРЕЦІЯ ДОМОГЛАСЯ ВИКЛЮЧЕННЯ ДЛЯ ТРАНСПОРТУВАННЯ СПГ
У найбільш суперечливій частині пакету, щодо транспортування російського СПГ, було ухвалене компромісне рішення. Враховано занепокоєння Греції, що повна заборона на транспортування російського СПГ до третіх країн завдасть значно більшої шкоди її економіці, ніж російській. Аргумент полягав у тому, що Росія продовжуватиме отримувати вигоду від продажу СПГ третім країнам, оскільки цей вантаж тоді транспортуватиметься танкерами під прапорами країн, що не входять до ЄС.
Високопоставлений європейський чиновник, обізнаний із технічними консультаціями з транспортувальниками СПГ, пояснив, що складна система цієї індустрії передбачає, що оператори ЄС використовують спеціалізовані танкери, зокрема криголами, які перебувають у довгостроковому лізингу, а інвесторами є китайські компанії.
Якщо виникне ситуація, коли оператори ЄС не зможуть погасити лізингові внески через втрату поточних доходів від транспортування СПГ, судна конфіскують інвестори та фактично перейдуть у власність Китаю.
Тому, оцінивши такі ризики, держави-члени ЄС вирішили надати виняток на один рік для перевезення, купівлі або імпорту російського СПГ для постачання до третіх країн, після чого Рада ЄС повинна буде вирішити – також одноголосно – чи зберігати цей виняток надалі, чи ні. Водночас заборона на будь-який імпорт СПГ до ЄС залишається чинною.
Виняток має два суттєві обмеження, пояснив високопосадовець ЄС.
Він поширюється на контракти, підписані до дати повномасштабного вторгнення (24 лютого 2022 року). Також обсяги транспортування не мають перевищувати показники, зафіксовані у 2025 році, коли транспортування російського СПГ операторами ЄС було найнижчим. За оцінками, оператори ЄС транспортують приблизно 20 відсотків усього російського СПГ щорічно.
Ще один виняток пов’язаний із ситуацією з енергетичною безпекою в Японії та Південній Кореї. Обидві країни, враховуючи війну на Близькому Сході, зіткнулися з серйозними перебоями в постачанні енергоносіїв, тому ЄС надав винятки до 31 березня 2028 року на постачання російської сирої нафти та скрапленого природного газу до Японії та СПГ – до Південної Кореї.
ЗОЛОТО, АЛМАЗИ, ВПК І ПРОПАГАНДА
ЄС також вирішив зосередитися на двох додаткових торговельних секторах Росії, а саме на золоті та алмазах. Експорт золота торік приніс Росії доходи у розмірі 12 мільярдів доларів, а алмази, як повідомляється, принесли понад два мільярди, розповів чиновник. Тому на додаток до вже підсанкційних у пакет внесли кілька нових компаній.
Під санкції потрапило й понад 30 нових суб’єктів російського військово-промислового комплексу, зокрема у сфері виробництва далекобійних безпілотників, а також ще 20 суб’єктів в інших галузях оборонної промисловості, серед них і виробник російського аналога системи Starlink.
Окремо ЄС націлився на відомих ретрансляторів російської пропаганди, додавши до списку вісім імен.
ВІДЧУТТЯ ПОЛЕГШЕННЯ, АЛЕ ІЗ ЗАУВАЖЕННЯМИ
Загальне відчуття у Брюсселі після довгих тижнів важких обговорень без чіткого розуміння того, коли буде ухвалено пакет санкцій, можна охарактеризувати як полегшення, особливо якщо йдеться про продовження обмеження ціни на російську нафту ще на 12 місяців – те, що ЄС, безумовно, може представити як сильний крок та підтвердження єдності. Також показовим є факт, що пакет містить найбільшу за всю історію кількість осіб та організацій, на які одночасно накладаються санкції.
Вітаючи ухвалення пакету, президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн наголосила, що ці обмеження продовжують послаблювати економічні основи військових зусиль Росії «у той час, коли Україна розвиває військовий імпульс».
Водночас ситуація, коли блоку стає дедалі важче одноголосно ухвалювати рішення щодо великих пакетів, не може не викликати занепокоєння, як раніше зазначав міністр закордонних справ Литви Кястутіс Будріс.
Зрештою, війна, яку Росія веде проти України, та постійна невизначеність щодо Ормузької протоки впливають на Європейський Союз та його єдиний ринок, а також на економіку певних держав-членів, і ЄС мав би бути зацікавленим у забезпеченні якомога швидшого завершення війни, справедливо зазначає топдипломатка ЄС Кая Каллас. Саме тому посилення тиску на Росію до такого ступеня, що Кремль буде змушений сісти за стіл переговорів, і водночас прийняття деяких неминучих побічних наслідків для ЄС буде мудрішим рішенням у довгостроковій перспективі, ніж зіткнутися з тривалою агресією проти України, яка ще більше вплине на всю Європу.
Євген Матюшенко, Брюссель