Від політики Вашингтона, зосередженої на Москві, до статусу ключового союзника у війні: шлях України та США тривав понад три десятиліття
4 липня Сполучені Штати відзначають 250-річчя проголошення Декларації незалежності, а «Главком» завершує серію публікацій про цю країну, її історію, традиції та особливості повсякденного життя.
У попередніх матеріалах «Главком» розповідав, як Сполучені Штати стали однією зі світових держав, які винаходи вони подарували людству та чому в американських передмістях майже не зустрічаються високі паркани.
Фінальна стаття цієї серії присвячена розвитку взаємин між Вашингтоном та Києвом – від обережного ігнорування новоствореної держави до позиції стратегічного партнера у протистоянні російській агресії.
колаж: glavcom.ua згенерований ШІ
Шлях був непростим: періоди зближення чергувалися періодами охолодження, а економічне співробітництво неодноразово зазнавало випробувань у вигляді торговельних конфліктів.
Від «Chicken Kyiv» до ядерного роззброєння (1991–1994)
Відносини між Києвом та Вашингтоном розпочиналися складно. Адміністрація Джорджа Буша-старшого спочатку прагнула зберегти СРСР і визнавала Росію його єдиною правонаступницею. 1 серпня 1991 року, за три тижні до проголошення незалежності України, Буш виступив у Верховній Раді УРСР з промовою, що увійшла в історію як «Chicken Kyiv speech»: президент застерігав українців від «самогубного націоналізму» та закликав підтримати Михайла Горбачова. Лише після всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року США офіційно визнали незалежність України – 25 грудня того ж року.
Головним пріоритетом наступної адміністрації, очолюваної Біллом Клінтоном, стало ядерне роззброєння. Вашингтон наполягав на ратифікації договору СНО-1 та приєднанні України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї. Результатом переговорів став Будапештський меморандум 1994 року: Україна відмовилася від третього за величиною ядерного арсеналу у світі в обмін на гарантії безпеки від Сполучених Штатів, Великої Британії та Росії.
Джордж Буш-старший виступає у Верховній Раді УРСР, серпень 1991 року Фото: Історична правда
Розбудова стратегічного партнерства (1994–2000)
Після вирішення питання ядерного озброєння Україна почала сприйматися як ключовий партнер для забезпечення стабільності в Європі. У 1994 році було підписано першу Хартію українсько-американського партнерства, а у 1996-му відносини досягли рівня стратегічного партнерства. Того ж року почала функціонувати Спільна українсько-американська міжурядова комісія «Кучма – Гор», яку очолювали безпосередньо президент України Леонід Кучма та віцепрезидент США Альберт Гор. Подібні структури США мали лише з Росією та Ізраїлем.
Завдяки такому тісному співробітництву Україна на певний час стала третім за обсягом отримувачем фінансової допомоги від США – після Ізраїлю та Єгипту. Білл Клінтон тричі відвідував Україну – у 1994, 1995 та 2000 роках. Саме під час останнього візиту, звертаючись до присутніх біля Михайлівського Золотоверхого собору, він процитував Тараса Шевченка та виголосив «Слава Україні!».
фото з відкритих джерел
Торговельні конфлікти та євроатлантичні прагнення (2001–2013)
Початок 2000-х років ознаменувався помітним економічним охолодженням: через скандал, пов’язаний із піратським виробництвом компакт-дисків, США запровадили 100-відсоткове мито на 23 види української продукції, а Україна у відповідь заборонила імпорт американської курятини. Конфлікт, відомий як «диски – стегенця», вдалося врегулювати лише у 2003 році, проте недовіра суттєво загальмувала вступ України до СОТ – угоду з США було підписано лише у березні 2006-го. Додатково відносини ускладнилися тарифами адміністрації Джорджа Буша-молодшого на імпорт сталі (2002), оскільки металопродукція становила близько половини всього українського експорту до США.
Незважаючи на торговельні суперечки, саме за президентства Буша-молодшого США активно підтримували євроатлантичні прагнення України: у 2008 році на саміті НАТО в Бухаресті Вашингтон наполягав на наданні Україні Плану дій щодо членства, а в грудні того ж року сторони підписали першу Хартію Україна – США про стратегічне партнерство.
фото: Вікіпедія
Відсіч російській агресії (2014–2021)
Після анексії Криму та початку війни на Донбасі у 2014 році адміністрація Барака Обами очолила міжнародні санкції проти Росії, однак тривалий час утримувалася від постачання летальної зброї, обмежуючись радарами, засобами зв’язку та навчанням військових. Переломний момент настав під час першої каденції Дональда Трампа: США вперше почали постачати Україні летальне озброєння, зокрема протитанкові комплекси Javelin.
10 листопада 2021 року, вже за президентства Джозефа Байдена, сторони підписали оновлену Хартію про стратегічне партнерство – цей документ став дипломатичною основою напередодні повномасштабного вторгнення.
фото з відкритих джерел
Повномасштабна війна та зміна стратегій (2022–2026)
Після 24 лютого 2022 року підтримка з боку США набула безпрецедентного характеру. За даними квартального звіту спеціального інспектора з нагляду за військовою допомогою Україні, з лютого 2022 року Конгрес виділив на допомогу Україні та операцію Atlantic Resolve 195,03 млрд доларів, з яких 116,02 млрд вже виплачено, а ще 61,74 млрд законтрактовано, але не виплачено. Союзники США та НАТО загалом взяли на себе зобов’язання надати Україні допомогу у сфері безпеки на суму близько 130 млрд доларів, з яких 67,8 млрд – власний внесок Сполучених Штатів через програму USAI (Ukraine Security Assistance Initiative – Ініціатива сприяння безпеці України) та інші механізми.
20 лютого 2023 року Джозеф Байден здійснив неоголошений візит до Києва, що перебував у стані війни – це був його перший візит в Україну на посаді президента (раніше, як віцепрезидент, він відвідував країну шість разів) і перший візит американського лідера в Україну після 2008 року.
Курс США зазнав суттєвої трансформації під час другої каденції Дональда Трампа. У червні 2026 року президент розкритикував попередню адміністрацію за те, що та не вимагала від європейських союзників оплачувати постачання озброєнь для України. Вашингтон дедалі активніше переходить від безоплатної передачі зброї до її продажу через партнерів по НАТО, а частину пакетів допомоги в межах USAI Пентагон не встиг своєчасно законтрактувати – майже мільярд доларів отримав статус «expired».
фото: Офіс Президента України
Візити президентів: жива історія
За роки незалежності Україну відвідали шість американських президентів (не враховуючи Франкліна Рузвельта, який побував у Ялті у 1945 році, до проголошення незалежності):
- Річард Ніксон (29–30 травня 1972 року) – перший президент США, який відвідав Київ; домовився про відкриття генерального консульства США у місті;
- Джордж Буш-старший (1 серпня 1991 року) – виступ із промовою «Chicken Kyiv»;
- Білл Клінтон – три візити (1994, 1995, 2000), включаючи перший офіційний державний візит президента США до незалежної України у 1995 році;
- Джордж Буш-молодший (31 березня – 1 квітня 2008 року) – підтримка курсу на вступ до НАТО;
- Джозеф Байден (20 лютого 2023 року) – неоголошений візит до Києва, що перебував у стані війни.
Барак Обама та Дональд Трамп, попри активну політику щодо України, особисто країну під час своїх президентських термінів не відвідували.
Нагадаємо, до 250-річчя незалежності США «Главком» підготував спеціальну серію публікацій. Ми розповідали, як за 250 років Сполучені Штати пройшли шлях від 13 колоній до однієї зі світових держав, зібрали 25 винаходів та технологій, які Америка подарувала світу, а також пояснили, чому в американських передмістях майже не будують високих парканів та чому біля майже кожного американського будинку майорить державний прапор.