Україна планує до кінця 2027 року завершити технічний етап переговорів про вступ до Європейського Союзу та погодити з партнерами проєкт угоди
Україна планує до кінця 2027 року завершити технічний етап переговорів про вступ до Європейського Союзу та погодити з партнерами проєкт угоди про вступ. Про це заявив народний депутат України, перший заступник голови Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу Вадим Галайчук.
За його словами, Україна вже перейшла від етапу підготовки до безпосередніх переговорів про членство. Після відкриття переговорних кластерів країні потрібно виконувати встановлені ЄС вимоги та поступово закривати переговорні розділи.
Галайчук зазначив, що досвід попередніх розширень ЄС свідчить: цей процес може бути тривалим.
Якщо орієнтуватися на досвід попередніх років, країн, які вступали в попередній хвилі, навіть, як вони їх називають, розширення, то період між початком перемовин, відкриттям перших кластерів і їх закриттям та підготовкою договору про вступ, як правило, займав три-п’ять років, залежно від ступеня готовності тієї чи іншої країни.
Водночас після завершення технічного етапу переговорів процес не закінчується. Угода про вступ має пройти політичну ратифікацію в усіх державах-членах ЄС.
Далі ще йшов так званий процес політичної ратифікації тієї угоди про вступ, яка має бути ратифікована всіма країнами-членами, парламентами цих країн. Цей процес теж займав від року до двох, знову ж таки, залежно від політичної волі тих чи інших країн та готовності тих чи інших країн-кандидатів.
Тому, наголосив Галайчук, назвати точні строки вступу України до ЄС наразі неможливо. Попри це, Україна має конкретну ціль щодо завершення технічної частини переговорів.
Україна сформулювала для себе, точніше, погодила з партнерами термін – кінець 2027 року, як завершення технічного етапу. Це той період, коли ми проходимо перемовини по всіх кластерах, досягаємо згоди, як має виглядати проєкт угоди про вступ. До кінця 2027 року ми маємо цей проєкт угоди з нашими партнерами погодити.
Галайчук визнав, що це буде складний процес. За його словами, Україна вже відкрила два переговорні кластери та розраховує у вересні відкрити інші.
Дійсно, це досить складний процес. Є зараз, як відомо, перші два кластери, і сподіваємося вже у вересні відкривати інші. В ідеалі – всі.
Після цього одним із ключових завдань стане поступове закриття переговорних розділів. Перший кластер, за словами депутата, передбачає так звані проміжні бенчмарки – індикатори, за якими оцінюватиметься виконання Україною необхідних вимог.
І переходити до процесу, який теж дуже важливий – поступового закриття. Ось перший кластер, який передбачає так звані проміжні бенчмарки, індикатори.
Галайчук назвав виконання цих проміжних вимог першою серйозною перевіркою переговорного процесу.
Це буде першою такою перевіркою на здатність нас, країни-кандидата, вести ці перемовини стосовно того, які проміжні індикатори можна зараховувати, яку оцінку нам ставить Єврокомісія.
Водночас, за його словами, на процес вступу можуть впливати не лише результати реформ в Україні, а й двосторонні суперечки з окремими державами-членами ЄС.
Ну і, відверто кажучи, як будуть поводити себе країни-кандидати, які вже показали свою готовність використовувати двосторонні різні питання відносин, які можуть впливати на процес вступу.
Як приклад Галайчук навів Угорщину. За його словами, Будапешт уже використовує питання національних меншин для того, щоб сповільнювати рух України в процесі виконання проміжних вимог.
Угорщина відкрито використовує питання національних меншин для того, аби сповільнювати рух України у цьому процесі виконання проміжних бенчмарків.
Тепер, за словами депутата, важливо буде побачити оцінку Європейської комісії щодо виконання Україною відповідних вимог.
От зараз подивимося, ті зміни, які ми ухвалили, той список вимог, той список з 11 пунктів, які ми пам’ятаємо, де, як нам видається, ми досягли згоди по основних пунктах.
Галайчук очікує, що найближчим часом стане зрозуміло, наскільки Україна виконала ці вимоги та чи вважатиме їх достатніми Єврокомісія.
От подивимося вже незабаром буде оцінка того, наскільки Україна виконала і наскільки це є прийнятним для Європейської комісії.
Окремо депутат припустив, що угорська сторона може й надалі використовувати питання освіти, релігії та захисту національних меншин як аргументи в процесі переговорів.
І чи буде далі угорська сторона використовувати цей список і ці питання освітні, релігійні питання, питання, які стосуються національних меншин. Чи будуть вони далі прямо говорити, зловживати, накладати вето.
За його словами, саме це може стати одним зі способів затягування переговорного процесу з боку держави-члена ЄС.
Чи буде це в черговий раз продемонстровано, як один із таких способів затримки, способів впливати на цей процес з боку країни-члена Євросоюзу, на країну, яка є кандидатом у члени Євросоюзу.
Водночас, наголосив Галайчук, проблема використання двосторонніх питань для блокування або затягування євроінтеграції стосується не лише України.
До речі, не тільки ж проблема. На сьогоднішній день Чорногорія, яка є серед балканських країн на першому місці за рівнем виконання своїх зобов’язань, має дуже непростий процес із Хорватією, наприклад.
Він пояснив, що двосторонні суперечки між країнами також можуть використовуватися для висунення додаткових вимог, яких безпосередньо не було в переговорній рамці.
І саме ці питання двосторонніх відносин теж вийшли на першу шпальту і використовуються для того, щоб виставляти ті вимоги, яких не було у переговорній рамці.
За словами депутата, для України важливим показником стане здатність Єврокомісії не допустити, щоб такі двосторонні суперечки перешкоджали процесу вступу.
Подивимося, чи зможе промодерувати Європейська комісія для того, щоб вирішити це питання.
Галайчук додав, що саме реакція Єврокомісії на подібні ситуації покаже, наскільки вона готова бути посередником у двосторонніх суперечках країн-членів із державами-кандидатами.
Буде для нас таким індикатором, наскільки дійсно Єврокомісія готова до процесу двосторонніх відносин, модерувати, щоб вони не стояли на заваді вступу.
- Україна та Європейський Союз 14 липня офіційно відкрили шостий переговорний кластер щодо членства Києва в блоці – “Зовнішні відносини”.