За результатами пітчингів у межах культурної програми “Тисячовесна” фінансування отримають понад 500 проєктів. Загалом на участь у конкурсі подалися понад 2 тис. команд.
Про це у проєкті “Тепер головне” на Еспресо розповіла народна депутатка України, заступниця голови Комітету Верховної Ради з гуманітарної та інформаційної політики Євгенія Кравчук.
Вона зазначила, що наразі завершилися пітчинги — презентації проєктів, після чого переможці мають підписати контракти з Міністерством культури.
За словами Кравчук, не всі проєкти отримуватимуть стовідсоткове державне фінансування. Зокрема, повністю фінансуватимуть анімаційні фільми для дітей та ролики для соціальних мереж, тоді як ігрове кіно реалізовуватиметься на умовах співфінансування.
“Звичайно, що треба зробити Мінкульту, бо саме Міністерство культури це організовувало, певні висновки, бо з того, що я бачу, наприклад, багато учасників кажуть, що повнометражне кіно мають оцінювати експерти, які не телевізійники, а саме ті, які працюють в кінематографі. Кожен має свою специфіку, щоб не змішувати ці жанри”, – сказала Кравчук.
Водночас депутатка наголосила, що вважає сам процес відбору загалом прозорим, оскільки імена експертів були відомі, а їхня професійна діяльність доступна для перевірки.
Кравчук також згадала про зауваження щодо можливих конфліктів інтересів. За її словами, серед експертів були люди, які одночасно мали власні проєкти, представлені на пітчингу, однак вони заявляли про конфлікт інтересів і не оцінювали власні заявки.
“З приводу того, що хтось незадоволений. Ну, звісно, хтось буде незадоволений, тому що заявок було на 15 млрд грн”, – зазначила народна депутатка.
Вона додала, що остаточна оцінка ефективності програми залежатиме від того, який культурний контент створять команди-переможці.
“Очевидно, що далі не менш важливий етап. І, мабуть, найважливіше — це створення цього контенту, спроможність команд, бо від цього, я думаю, від успіху буде залежати наявність фінансування для культурних інституцій наступного року”, – пояснила Кравчук.
Вона також висловила сподівання, що “Тисячовесна” продовжиться наступного року, а до програми долучать більше культурних інституцій. Зокрема, серед нових категорій можуть з’явитися книжки за участі Українського інституту книги. Також, за словами Кравчук, до програми варто активніше залучати Український культурний фонд та Держкіно.
Що кажуть брати Капранови
Брати Капранови розкритикували організацію та проведення “Тисячовесни”, поставивши під сумнів прозорість процесу відбору та розподілу коштів. За їхніми словами, учасники й члени журі після заходу запитують: “Що це було?”.
“5 хвилин на презентацію, хоч би серіалу, хоч би пісні, понад тисячу презентацій, концерти, президент з луком, суперсекретність, супербезпека. Словом, дурдом”, — заявили брати Капранови.
На їхню думку, за зовнішнім хаосом заходу стояла продумана технологія, яку вони назвали “контрольованим хаосом”. Капранови стверджують, що подібний підхід нібито відпрацьовували протягом останніх двох років на Українському культурному фонді.
“Цю технологію відпрацьовували останні два роки на Український культурний фонд, який остаточно перетворився на годівницю для своїх, а зараз удосконалили і запустили на #тисячовесна”, — йдеться в їхньому дописі.
Брати Капранови вважають, що сутність такої моделі полягає у створенні враження масштабної діяльності та максимальному ускладненні процесу для стороннього спостерігача. За їхньою версією, це нібито дозволяє розподіляти більшу частину коштів на користь заздалегідь визначених людей.
“У тому, щоб створити враження бурхливих подій, заплутати все до неможливості, і під це діло роздати 80% грошей потрібним людям, плюс 20% випадковим для димової завіси”, — заявили вони, додавши, що пропорція може бути іншою.
Окремо Капранови звернули увагу на відсутність відкритих даних про оцінювання заявок експертами. На їхню думку, учасники та громадськість не мають можливості перевірити результати голосування та самостійно оцінити процес відбору.
“Жодних даних про голосування експертів, жодної можливості подивитися і зробити висновки для себе”, — наголосили брати.
Водночас вони зазначили, що замість прозорості увагу суспільства привертали публічні елементи заходу, зокрема гра президента в теніс, а також посилені заходи безпеки.
На завершення Капранови заявили, що всі учасники стали частиною того, що вони називають “димовою завісою” — незалежно від того, виграли вони чи програли.
“Так що всі ми стали частиною димової завіси — хтось із користю для себе, бо виграв, хтось без користі, бо програв”, — підсумували вони.
Ярослав Лодигін
Продюсер Ярослав Лодигін заявив, що не хоче критикувати “Тисячовесну” як програму, однак закликав перевірити прозорість конкурсів у категоріях ігрового та документального кіно.
“Я не хочу нападати на “Тисячовесну”. Це був найкращий тиждень за довгий час. Я хочу, щоб “Тисячовесна” могла себе захистити і жила довго”, — зазначив Лодигін.
Він наголосив, що сам брав участь у конкурсі, але не переміг у жодному з пітчингів. Водночас, за його словами, багаторічний досвід проведення державних кінопітчингів показує важливість контролю за конфліктами інтересів.
“Я не оголошую нікого корупціонером і не стверджую, що кожен рекомендований проєкт отримав підтримку нечесно. Але в мене вже є достатньо свідчень, аби моє мовчання стало безвідповідальним”, — заявив продюсер.
Лодигін закликав Міністерство культури та Держкіно до укладення договорів оприлюднити протоколи голосувань, інформацію про конфлікти інтересів і самовідводи, а також рекомендовані суми фінансування.
Він підкреслив, що не вимагає скасування програми чи ставить під сумнів переможців конкурсу.
“Це вимога зробити так, щоб конкурс на чотири мільярди гривень публічних коштів можна було захистити не лише словами “ми всі чесні люди”, а документами”, — наголосив Лодигін.
- 10 квітня повідомлялося, що у межах програми “Тисячовесна”, на яку уряд виділив 4 млрд грн, виготовлятимуть контент, який буде спрямований для збільшення стійкості суспільства проти інформаційних зовнішніх загроз.
Джерело: www.ukrinform.ua