Минулого сезону «Мілан» відстав від «Роми» на 3 очки. Чому? Бо занадто часто грав унічию – 10 разів, у той час як римляни – тільки тричі. У більшості випадків це були «мирові» із рахунками 0:0 або 1:1. Тобто такі, котрих можна було б уникнути, якби команда забила стандартну норму для топ-клубів – 2-3 голи. Але не змогла. Найкращий за забитими у сезоні – Леау із 9 точними ударами у Серії А. От вам і причина всіх невдач: у клубі нема бомбардира. Ну, не було. Тепер є: цього літа «Мілан» відвалив більше 70 мільйонів у євро за Гонсалу Рамуша. Цей регулярно забивав зокрема переможні голи у футболці «ПСЖ» навіть у якості запасного – 7 таких за 2 останніх сезони. Вже цього літа своїм голом на останніх хвилинах приніс перемогу збірній Португалії над Хорватією. Футболіст, котрий робить фінальний штрих, а враження від перегляду – «смачнішими». Ідеальна сіль для нашого блюда.
В абзацах нижче продовжуємо збирати окрошку з топ-трансферів цього літа. Текст, про який ви не просили – але котрий був вам так потрібен у ці спекотні дні.
Куряче філе – Роджерс до «Челсі»
Найбільше досягнення Алонсо за його поки недовгу кар’єру тренера – вигране чемпіонство із «Баєром». Перше в історії команди. Перше після десятиліття домінування «Баварії». Хто був головним футболістом команди тоді? Флоріан Вірц – «десятка», яка розумно рухається полем, вміє пасувати та забивати. Тепер Хабі тренує «Челсі», і перший його великий трансфер – Роджерса, котрий робить плюс-мінус те саме. Можливо, гірше асистує – але краще тягає м’яч на дриблінгу. «Сині» переплатили не просто за талановитого футболіста – за ідеального гравця під нового тренера. У Лондоні Морган сяятиме. Роками. Позиція «десятки» після його переходу закрита надовго. Монументальний трансфер. Фундаментальний. Тому і курине філе, котре зробить нашу окрошку більш ситною. З Роджерсом «Челсі» не буде голодним роками.
Сироватка – Гендерсон до «Челсі»
Інгредієнт, котрий не перетягує всю увагу на себе, на відміну від альтернатив. Такий, котрий гарантує легкість нашій страві. Легшим сезон зробить для «Челсі» (так, знову «сині»!) і Гендерсон. Вочевидь приїздить до Лондона, аби стати головним дядькою у роздягальні. Радити. Сварити. Командувати. Виголошувати промови. Жартувати. Коротше, бути душею «Челсі». Про лідерські якості Джордана багато що каже той факт, що той був викликаний Тухелем на ЧС. Тим самим, який проігнорував, наприклад, Палмера. А Гендерсона не зміг. У «Челсі» новачок навряд гратиме багато. Навряд зробить багато хайлайтів. Зрештою, навряд запам’ятається. Але точно зробить «Челсі» кращим. Проблеми команди – зокрема у головах футболістів. Здебільшого молодих. Хто, як не переможець АПЛ та ЛЧ, має допомогти із ними розібратися? Чудова сироватка для нашої окрошки.
Картопля – Андерсон до «Ман Сіті»
Андерсон – тотальний футболіст. Вміє на полі геть усе. У «Ноттінгемі» запам’ятався роботою на оборону, але при цьому став із відривом найкращим за середньою кількістю пасів за матч. У самій тільки АПЛ оформив 4+4 за гол+пас. До речі, у «Манчестері», як і у «Форесті», гратиме поряд із опорником (тут – із Родрі, там – із Сангаре), котрий за ним підчищатиме, – ніби і не змінював клуб узагалі. Так, трансфер аж на 135 мільйонів євро – але майбутньої світової зірки та більш ніж вичерпний. Андерсон – гейм-чейнджер. Саме такі футболісти у центрі поля перетворюють тебе із претендента на титул у його володаря. У «Ман Сіті» тепер таких аж 2. Як картопля додає окрошці повноти та об’єму, так й Андерсон додасть футболу «містян» конкретики. Такими темпами Мареска навіть на повторення досягнення Слота із титулом у перший же сезон зазіхне…
Варені яйця – Тоналі до «Тоттенгема»
Цей інгредієнт – про зрілість та надійність. Ще за часів гри у «Брешії» Тоналі багато хто називав нащадком Пірло. Далі – «Мілан» та «Ньюкасл», аж ось футболісту вже 26 років. І, здається, він нарешті готовий стати лідером команди на полі. Дозрів. Тому і переходить до «Тоттенгема». Туди, де із Де Дзербі точно буде культ точної гри у пас та ривків. Ідеальний футбол для працелюбного Тоналі. Нарешті він буде не одним з, а головним. Під прожекторами. І зі славою, якщо «Тоттенгем» буде перемагати. Всі шанси є, після літніх оновлень та із новим тренером – точно. «Шпори» зазіхнуть на місце у зоні єврокубків, якщо пощастить – навіть у четвірці найкращих. Підписання Тоналі має додати команді зрілості. Дасть гарантії. Надійність у центрі поля після років відсутності такої. Гідні яйця для нашої окрошки.
Огірки – Пас до «Комо»
Минулого сезону Ніко Пас став найкращим футболістом «Комо». Забивав. Віддавав. Вів гру. Робив в атаці все те, за що ми любимо футбол. Одного дня Мората навіть пообіцяв грати за «Комо» безкоштовно, якщо Ніко залишиться ще на сезон: от настільки важливим був аргентинець для команди. Пас став найкращим футболістом Серії А. Тієї, де грають, наприклад, Дімарко та Мартінес. І пішов: «Реал» мав опцію першочергового і дешевого викупу «десятки». Тоді здалося, що це кінець, бо «Комо» втратив не просто свого лідера – символ свого сходження до нових вершин. Але клуб зміг домовитися про зворотний трансфер. І ось уже пас їде назад до «Комо». Герой вдома. Так, аж за 60 мільйонів та, як кажуть, знову з персональною клаусулою для «Реала» – але вдома. Простий трансфер. Зрозумілий. Але такий важливий! Як огірок в окрошці.
Кріп – Гордон до «Барселони»
Минулого сезону Решфорд повернувся у великий футбол. Зробив крок до цього у Бірмінгемі раніше, але у Барселону вирушав як і досі балувана дитина, котра просто не потрібна «Манчестеру». Але Флік перевиховав. І Маркус оформив 8+7 лише у Ла Лізі. Став важливим футболістом ротації. Але головне: допоміг «Барселоні» майже не помітити тривалу відсутність через травму Рафіньї. Після цього сума у 30 мільйонів євро за викуп футболіста здавалася чисто символічною… але «Барселона» відмовилася від цієї ідеї. Натомість підписала за 80 Гордона – більш перспективного та молодшого, але без досвіду гри поза АПЛ. Ризикнула. Витратила забагато (пам’ятаєте, як ще 2 роки тому команда шукала все нові важелі, аби не збанкрутувати?). А головне – «кинула» Решфорда. Враховуючи контекст, вкрай бешкетний трансфер. Як і кріп у якості інгредієнту.
Зелена цибуля – Конате до «Реала»
Багато кому не подобається цибуля у стравах. Додавати її не спитавши – завжди ризик отримати відгук «не те» від гостей. Авантюрний інгредієнт. Відповідає йому не менш авантюрне підписання «Реалом» Конате. Ще нещодавно чемпіон АПЛ повністю провалив попередній сезон. Мабуть, за рік назбирав більше відео із помилками, аніж хайлайтів. Помилявся по декілька разів за матч. Привозив. Не рятував. Пожежничав. Був тим самим партнером, за яким завжди треба підчищати Ван Дейку. Але продовжував грати, бо «Ліверпуль» просто не мав альтернативи… Тепер захищатиме кольори «Реала», який готовий ризикнути. Не в останню чергу через проблеми у центрі оборони: Рюдігер уже не встигає, Мілітао занадто травматичний. «Реал» готовий повірити у те, що старий-добрий надійний Конате повернеться. Наша зелена цибуля.
Сметана – Сайбарі до «Баварії»
Сметана робить окрошку більш насиченою. Дбає про смак блюда. Як на мене, трансфер Сайбарі до «Баварії» – один з найбільш дбайливих цього літа у футболі. Команда Компані входить вже у третій поспіль сезон із дуже коротким складом – вже точно не випадковість. Закономірність. «Баварія» не хоче мати багато футболістів, тож пріоритет на ринку – підписання універсалів. А Сайбарі виділяється навіть з-поміж таких: де він тільки не грав та не може зіграти! На ЧС виходив на вістрі атаки. У «ПСВ» найчастіше грав під нападником. Але може і зліва. І справа. Ба більше: навіть позиція у центрі півзахисту не є для нього новою. Тобто «Баварія» лише одним підписанням «закрила» більшість позицій на полі. Сайбарі замінятиме Кейна. Олісе. Мусіалу. Діаса. Якщо буде дуже треба, вийде у парі з Кімміхом у центрі поля. Навряд буде сяяти за такої частої зміни позицій – але підстрахує. Завжди.
Без Сайбарі «Баварія» мала закоротку лаву та страх входити у довгий сезон. Із ним у складі більше не страшно. Бо Сайбарі подбає, аби все було цілісно та «смачно». Як сметана.
Джерело: www.ukrinform.ua