Баркола не проходить до основного складу «ПСЖ», бо… погано розуміє футбол. Не взагалі – а порівняно з найкращими футболістами найкращої команди світу. Футбол «ПСЖ» – про постійну зміну позицій, коли на вістрі може опинитися будь-хто з групи нападу. Аби рухатися в потрібні зони та у потрібний час, треба ідеально розуміти принципи позиційного футболу. Баркола не розуміє. Ми вже бачили, як у «ПСЖ» Енріке використовував його «дев’яткою», аби той був десь попереду та не заважав більш винахідливим партнерам крутити «каруселі» біля чужої штрафної площі. Баркола не поганий футболіст – але у 23 роки просто недостатньо хороший, аби грати за «ПСЖ» в основі регулярно. Не світова зірка. Але навіть за нього «Ліверпуль» готовий віддати 100+ мільйонів. Ринок трансферів зійшов з розуму. Остаточно.
Ця рубрика – осередок здорового глузду. У ній традиційно говоримо про найкращі підписання літа вартістю до 15 мільйонів євро. Сьогодні під об’єктивами Ла Ліга та Серія А. Про АПЛ – отут.
Ібраїма Конате (27 років, Ліверпуль → Реал Мадрид, вільний агент)
Чи провалив Ібраїма попередній сезон? Так. Але чи став він через це різко поганим захисником? Навряд. Невдачі розіграшу 25/26 мали об’єктивні причини: від особистих проблем Конате до краху «Ліверпуля» загалом. Мабуть, більш показовим є інше: під час святкування одного з голів партнерів по команді у другій половині сезону оборонець виконав… «колесо»! З його-то габаритами. Байдужі до футболу гравці так не роблять. Конате щонайменше хоче – і цього може виявитися достатньо, аби повернутися на топ-рівень. Зрештою, на ньому Їбраїма вже грав лише трохи більше року тому. «Реал» завдяки французу закриває проблемну позицію у центрі оборони на роки. Або не закриває, якщо старий-добрий Конате не повернеться. Однак погодьтеся: за безкоштовно ризик того вартий.
Бернарду Сілва (31 рік, Ман Сіті → Реал Мадрид, вільний агент)
Велика іміджева перемога «Реала», котрий перехопив футболіста у «Барселони». Можемо скільки завгодно говорити про те, що проект каталонців зараз – перспективніший, їхні футбол та результати – кращі, але навіть так у 2026 році гравці і досі регулярно обирають «Реал». Якщо ж казати про футбольну складову, то головне – мабуть, те, що «вершкові» нарешті отримали гідного нащадка Крооса та Модрича. Сілва також вміє керувати грою через пас на елітному рівні. Причому, на відміну від німця та хорвата, ще й є шаленим універсалом: за необхідності здатен зіграти і справа в атаці, і в центрі поля, і трохи вище, під нападником. Навряд нинішній Моуріньо готовий ставити «Реалу» якісний позиційний футбол в атаці. Ні, знову вирішуватимуть персоналії. Такі, як Сілва. За безкоштовно мадридці додали собі декілька десятків балів IQ на м’ячі – ідеальне підписання.
Факундо Берналь (22 роки, Флуміненсе → Бетіс, 10.5 млн. євро)
Вже декілька років поспіль «Бетіс» бере не найкращих футболістів – а найбільш технічних серед доступних. Чіткий фокус. Саме тому його матчі й одні з найбільш видовищних у Ла Лізі. Вочевидь це все через тренера Пеллегріні, який упродовж кар’єри попрацював у «Реалі» та «Ман Сіті» і встиг звикнути до роботи із виконавцями, які, якщо треба, здатні набити м’яча 100+ разів. Аж тут «Бетіс» бере Берналя – опорника опорниковича. Футболіста з 8 жовтими у 22 матчах попереднього сезону бразильської ліги. Без асистів. Без найкращого показника за пасами у складі «Флуміненсе». Зате одного з лідерів за виконаною роботою проти м’яча. Навіть найтехнічніша команда підписує головоріза. Футбол змінюється: реджисти забуті, а тренд на хвилерізів повертається. От дістався і до «Бетіса».
Фран Гарсія (26 років, Реал Мадрид → Бетіс, 4 млн. євро)
Важко повірити, що цьому ще нещодавно молодому таланту вже 26 років. І за цей час Фран… нічого не встиг. Пограв за «Райо». Трошки виступав за «Реал», де програвав конкуренцію по черзі Менді, Каррерасу та навіть Камавінзі. Не став не те що зіркою – хоча б тим, кого згадає вболівальник, коли називатиме топ-20 найкращих футболістів «Реала». Хороша новина: у 26 Фран отримує новий шанс запам’ятатися. Погана: на папері інший лівий оборонець «Бетіса» Фірпо цікавіший. Хоча б через десяток асистів у позаминулому сезоні Чемпіоншипу. Однак Фірпо – травматичний (тому і беруть Гарсію), у той час як Фран за останні 3 сезони пропустив через пошкодження буквально лише тиждень. Здоров’я дозволяє грати та бути незамінним. Хороший трансфер для «Бетіса», котрий тепер має аж 2 якісні опції на лівому фланзі захисту. Ну і так: +1 технічний футболіст для Пеллегріні, куда вже без цього.
Алекс Фебас (30 років, Ельче → Сельта, вільний агент)
Часто люди кажуть, що «Реал», на відміну від «Барселони», має слабку академію: у складі мадридців стабільно менше власних вихованців, аніж у каталонському. Але не зовсім так: просто випускники системи «вершкових» надовго не затримуються у столиці. От, наприклад, Фебас – один з таких. Так і не зіграв жодного матчу за «Реал». Більшу частину кар’єри провів у Сегунді. І все для того, аби у позаминулому сезоні підвищитися із «Ельче», а минулого шокувати Ла Лігу. Один з найкращих центральних хавів сезону в Іспанії. Регулярно потрапляв до збірної туру на нашому сайті: то за гольові дії, то за 100+ пасів (у складі «Ельче»!) за матч, то за відбори та перехоплення. Тотальний футболіст, котрий вміє на полі все. Ідеальний для «Сельти», котра грає з лише парою центральних півзахисників. Точно впишеться. Точно дасть об’єм. Точно нагадає: у 30 життя тільки починається.
П’єр-Емерік Обамеянг (37 років, Марсель → Депортіво, 1.5 млн. євро)
Великий респект Обамеянгу. Ні, навіть не через сміливе рішення перейти до маленької команди – через те, що людина і досі, у 37 років, уміє проводити час із задоволенням. Іде не туди, куди треба, а у місця, де йому особисто було б до душі пограти. Тому пару років тому вирушив до Саудівської Аравії. Тому ж повернувся до «Марселя», де йому було добре. Всі гроші світу заробив. Кар’єру у «Боруссії» та «Арсеналі» побудував. Тепер – тільки хороший настрій та сміливі рішення. Замість боротьби за високі позиції із «Марселем» Обамеянг на новий сезон обирає битву за життя із «Депортіво». Буде важко, а ще – весело. Для «Депора», звісно, топ-підписання: навіть старий Емерік минулого сезону оформив 10+5 у Лізі 1, хоча далеко не завжди був основним. Тобто голи гарантує. Лишилося лише знайти того, хто йому асистуватиме…
Іван Проведель (32 роки, Лаціо → Інтер, 3 млн. євро)
З одного боку, напрошується коментар «а нащо брати такого старого?». З іншого: із Зоммером «Інтер» підписався у 34 роки останнього. І після цього виграв Серію А та зіграв у фіналі ЛЧ. Вже котре нагадування про те, що футбольний пік воротарів значно пізніший за пік польових. Але пік 37-річного Зоммера минув. Більше не тягне: минулого сезону пішов у –2.4 за показником пост-шота, ставши лише №19 у дивізіоні за аспектом серед воротарів. Якби замість Яна грав хтось інший, «Інтер» виграв би титул на місяць-півтора раніше. От вам і «хтось інший». Проведель за тим же пост-шотом був у четвірці найкращих (+5.9), тобто ледь не у соло утримував «Лаціо» від повного краху. У свої 32 заслужив піти на підвищення та спробувати себе у топ-команді. Хороша угода і для «Інтера», котрий вкотре не витратив зайве тоді, коли міг би. Хоча від чемпіона, звісно, чекали на ринку більшого…
Луїс Мілья (31 рік, Хетафе → Комо, 6 млн. євро)
Вчитель, який став президентом. Будівник, що полетів до космосу. Попелюшка. Якісь такі асоціації із цим трансфером. «Хетафе» – найменш футбольна команда Європи. Тільки розіграші через довгий пас. Тільки гра у ногу, не в м’яч. Тільки бажання та характер, жодного футболу. А «Комо» – навпаки, про стиль, про вишуканість, про тактику. Хороша новина: Мілья впишеться навіть сюди. У «Хетафе» був ледь не єдиним, хто може віддати тонкий пас. Вирізнявся з-поміж інших. Робив зокрема короткі паси, а не лише довгі. Душею тяжів до гри у футбол – але все забороняли. Чудово, що у 2026 році топ-клуби (а чому б не обізвати «Комо», як учасника ЛЧ, навіть так?) готові підписувати зокрема футболістів 30+ років. Мілья не позбавить італійців їхнього шарму, але точно принесе разом із собою з «Хетафе» бодай крихточку бійцівського характеру. З ним «Комо» стане жорсткішим та конкретнішим. Може піти на користь.
Зекі Челік (29 років, Рома → Ювентус, вільний агент)
Кажуть, одного дня «Ювентус» не підпише жодного вільного агента за літо – і всесвіт схлопнеться. Давайте з очевидного: не до кінця зрозуміло, навіщо цей перехід особисто Зекі. Раптом забули: саме «Рома», а не «Ювентус», кваліфікувалася до ЛЧ на новий сезон. У стані римлян Челік був одним з найкращих. Саме вінгбеки, він та Веслі, зробили з «Роми» команду рівня ЛЧ. І тепер Челік чомусь іде. Причому від тренера з культом праці до наставника, який ставить футбол із м’ячем у ногах, – дивне рішення, враховуючи той факт, що Зекі сильніше без круглого, аніж із ним. Але то таргани у голові гравця. Для «Ювентуса» – топ-трансфер. Можна використовувати Челіка у трійці центральних замістю Калюлю. Можна справа, аби Маккенні мав більше свободи. Із Зекі у складі Спалетті матиме більше опцій та більше якості у грі без м’яча. А що ще треба за безкоштовно?
Даніло Доехі (28 років, Уніон → Лаціо, вільний агент)
Максимально показовий трансфер. Минулого сезону «Лаціо» забивав на рівні з аутсайдерами Серії А. Сезон для римлян врятували на двох воротар Проведель (вже згадував його подвиги вище) та захисник Хіла. Обидва пішли цього літа, другий – до «Мілана», прямого конкурента столичних у боротьбі за високі позиції. І на заміну своєму найкращому футболісту у сезоні «Лаціо» бере… оборонця «Уніона». А потім, ми вже звикли, вимагатиме від тренера боротьби за місце у топ-4. І не подумайте, Доехі – хороший захисник. Один з найкращих футболістів «Уніона» минулого сезону. Та чого вже: другий найкращий бомбардир команди у Бундеслізі із 5 голами. Минулого року засмутив саму «Баварію». Сильний на другому поверсі та не дуже із м’ячем у ногах. Впишеться. Стане важливим. Піде за гроші. Хороший трансфер… але все ж не Хіла.
Раду Дрегушин (24 роки, Тоттенгем → Фіорентина, оренда)
3 роки тому Дрегушин у 21-річному віці приїздив до «Тоттенгема», аби стати важливим захисником для «шпор» на роки. Не став. Чому? Через свою обмеженість. Не топ на м’ячі. Не топ, коли доводиться грати із високою лінією оборони. Людина, яка почувається як риба у воді у контактному футболі та під час кросів у штрафний майданчик – і яка не мала можливості грати таким чином ані із Постекоглу, ані із Де Дзербі. Плюс, не пощастило із конкурентами, бо ван де Вен та Ромеро – серед найкращих у світі. Опинився не там і не тоді. У «Фіорентині» на його сильні сторони зважатимуть більше. «Фіалки» цього літа вже витратили 100 мільйонів євро на трансфери, тож одразу підписувати Дрегушина не наважилися – лише оренда із опцією викупу. Загалом класика жанру: гравець, котрий починав кар’єру в Італії, після невдачі повертається сюди ж, аби перезапустити її. Часто спрацьовує.
Джерело: www.ukrinform.ua