В українському тенісі знову скандал. Цього разу він стосується виключення гравчині з національної збірної через висловлення власної думки, яка, вочевидь, не сподобалася іншим спортсменкам.
Принаймні, так вважає Олександра Олійникова, яка 7 вересня заявила, що не зіграє у фінальній частині Кубка Біллі Джин Кінг. Вона зазначила, що після поразки в другому колі на US Open їй повідомили про заміну, але вона переконана, що це сталося з неспортивних причин.
«Я вважаю, що за результатами хардового сезону, північноамериканської серії, я показала себе гарно для третього номера. І в мене є певні припущення, що ця заміна має неспортивні причини», — заявила Олійникова.
Що саме стало причиною такого рішення, чи були вони суто неспортивними, хто може замінити Олійникову та які наслідки матиме ця ситуація — спробуємо розібратися.
Неспортивність причин на поверхні
Якою б офіційною версією не послуговувалися представники збірної України, реальна причина виключення Олійникової видається максимально очевидною. Наприкінці липня Олександра Олійникова дуже різко відреагувала на відео, де Юлія Стародубцева та Надія Кіченок відпочивали на весіллі Дар’ї Касаткіної, де були присутні російські тенісистки та лунала російська музика.
«Коли прокидаєшся зранку і бачиш відео українських спортсменів, які тусять із росіянами під усяку російську музику десь в Афінах… А ти ставиш кар’єру під загрозу, щоб досягти хоч якоїсь справедливості: збираєш докази, факти, потім усе це виносиш у публічний простір, говориш про це в інтерв’ю, звертаєшся до аудиторії, до спортивних уболівальників. А потім, оскільки це незручно, тобі прилітають штрафи, погрози, погрози дискваліфікації. І замість того, щоб знаходити солідарність, ти бачиш ось таке представництво України.
Бачачи таку «солідарність» серед своїх колег, які мали б так само виступати за інтереси нашої країни, так само боротися з тим, що зараз пропонують спортивні організації, так само висловлювати свою позицію, я просто розумію, як легко буде далі тиснути на мене — збільшувати цей тиск на тих, хто не боїться говорити. Але я все одно готова до цих ризиків. І поки в одній тусовці з росіянами звучить «Люби меня, люби», у мене війна. І я не замовкну», — написала тоді Олійникова.
Цілком імовірно, що саме ця публічна позиція стала причиною виключення Олександри Олійникової з національної команди. Якщо найближчим часом нам називатимуть якусь іншу причину, повірити в неї буде вкрай важко.
Але чи могло бути інакше?
У реальному житті той, хто йде на конфлікт з командою, часто програє. Це можна спостерігати в різних видах спорту. Навіть якщо люди, яких критикує спортсмен, не входять до його команди, але мають зв’язки з її членами, конфлікт стає неминучим. Зокрема, у збірній є сестра Надії Кіченок — Людмила, тож проблема з відносинами між спортсменками стала б очевидною.
Природно, що люди, які виступають в одній команді, мають підтримувати нормальні стосунки, або хоча б поважати одне одного. Чи можливі вони між Кіченок та Олійниковою після заяв Олександри? Навряд чи.
Тому коли один з членів команди відкрито критикує іншого, найчастіше залишається хтось один. Це схоже на ситуацію з Іллею Забарним, який, ймовірно, не може публічно критикувати російського гравця Сафонова, аби зберегти свої позиції в ПСЖ.
Звісно, значній частині суспільства хотілося б, щоб у команді залишилася Олійникова, а не Людмила Кіченок. Однак проти Олександри грає кілька факторів. По-перше, статус у команді. Тут у протистоянні запасної та ключової пари, очевидно, виграє друга. По-друге, виключити Людмилу Кіченок за помилку, яку скоїла її сестра, було б несправедливо.
Але, ймовірно, найважливішим фактором є людські стосунки. Якщо Еліна Світоліна, яка має вплив на формування команди, постане перед вибором між давньою знайомою та людиною, про яку ще кілька років тому мало хто знав, вибір на користь Олійникової був би надто наївним.
Проте Олександра мала б розуміти, на що йшла. Так само, як і мали б розуміти наслідки своїх дій Надія Кіченок і Юлія Стародубцева. У реальному світі говорити все, що думаєш, без наслідків неможливо. Така вже доля публічної людини.
Натомість Олійникова не добирає слів ніколи, ні про кого й ні про що. Чи добре це — судити складно, але платити за цю звичку їй доведеться ще неодноразово. Якщо хочеш донести свою думку і при цьому не страждати, доведеться маневрувати. Інакше — ніяк.
Найбільш вправні в цьому Еліна Світоліна та Марта Костюк. Вони вміють тримати баланс між донесенням своєї позиції та уникненням покарання. Можливо, Олександрі Олійниковій варто повчитися цьому у старших колег. Питання лише в тому, чи хоче цього сама Олійникова.
На корті нічого не змінилося
Якщо говорити суто про теніс, то заміна Олександри Олійникової не вплине на результати. На Кубку Біллі Джин Кінг одиночні матчі грають лише дві тенісистки, і в українській збірній це, якщо все буде гаразд, будуть Еліна Світоліна та Марта Костюк.
Ймовірність того, що Олійникову розглядали як кандидатку в пару до Людмили Кіченок, також видається невисокою. Тому вона, ймовірно, їхала б на турнір у статусі запасної. Те, хто сидітиме на лаві біля корту та вболіватиме за партнерок, особливого значення не має. Тож говорити про те, що через це неспортивне рішення Україна втратила щось з погляду спорту, також несправедливо.
До того ж, спортивні результати Олександри Олійникової останнім часом також просіли. Дві перемоги поспіль вона востаннє здобувала ще в липні, а своїх головних успіхів у кар’єрі досягала на ґрунті. На харді ж Олійникова грати не любить, і сама про це неодноразово заявляла. Тому говорити про те, що невизнання 46-ї ракетки світу стане якоюсь трагедією, так само нечесно, як і заперечувати неспортивні причини цього рішення.
Хто замість Олійникової?
Теоретичних кандидаток кілька, але реальна — одна. Надія Кіченок та Юлія Стародубцева — поза грою з причин, описаних вище. Викликати когось із них замість Олександри Олійникової було б нерозумно. А тому головною і чи не єдиною реальною претенденткою стає 24-річна Дар’я Снігур.
Дар’я цілком могла потрапити в заявку команди замість Олійникової одразу. Цього сезону за її плечима фінал хардового турніру в Празі та півфінал на харді в Клуж-Напоці, тож для цього покриття саме Снігур здавалася більш очевидним вибором. Чому вона не потрапила до первинної версії заявки — питання хороше, проте вже не актуальне. Втім тепер, в обставинах, що склалися, її час, схоже, таки настав.
Осад залишиться
Теніс тривалий час був тим видом спорту, де українська позиція звучала дуже чітко, узгоджено, і, що не менш важливо, на найвищому рівні. Тепер же в українському тенісі розпочалися внутрішні чвари, які точно не підуть йому на користь.
Зараз не так важливо, чому так сталося і хто в цьому винен. Хочеться лише одного — аби подібних моментів більше не було. А ще хочеться, щоб українські спортсмени, щойно вони стають публічними й відомими широкому загалу, постійно думали про наслідки своїх вчинків і слів.
Джерело: www.ukrinform.ua