В останні роки «Манчестер Юнайтед» привчив своїх уболівальників до того, що витрачає на підписання нових футболістів чималі суми. Зокрема, протягом чотирьох останніх сезонів «червоні дияволи» незмінно інвестували у покупку новачків не менше 200 мільйонів євро, основна частина яких припадала саме на літнє трансферне вікно. Однак зараз «Манчестер Юнайтед» виглядає досить пасивним, оформивши лишень трьох новобранців та витративши на них 97 мільйонів євро. Безумовно, ця цифра здатна розбурхувати уяву, але не для гранда англійської Прем’єр-ліги, де угоди по 50-70 мільйонів євро вже стали чимось повсякденним.
Влітку 2026-го фанати «Манчестер Юнайтед» нарешті дочекалися трансферів у ключову ланку, яка давно потребувала підсилення, але не отримувала такого. Йдеться про позицію центрального півзахисника, на яку були підписані Юрі Тілеманс з «Астон Вілли» та Андрей Сантос із «Челсі». Тут команді давно не вистачає якості – можливо, навіть з того часу, як нинішній головний тренер «Манчестер Юнайтед» Майкл Каррік завершив свою кар’єру гравця.
Утім, Тілеманс та Сантос – це зовсім не ті люди, на яких насамперед розраховували на «Олд Траффорд» і на кого чекали фанати цієї команди. Проте найбільш гучні імена, доступні на ринку, обрали інші варіанти, і навіть «Тоттенгем», що незмінно провалювався в останніх двох сезонах АПЛ, зумів оформити переходи більш статусних і номінально якісніших виконавців, аніж «Манчестер Юнайтед», витративши 108 мільйонів євро на одного Сандро Тоналі з «Ньюкасла», а також 99 мільйонів – на Матеуша Фернандеша із «Вест Гема».
Жодних інших позицій, окрім центру поля та резервного голкіпера, «Манчестер Юнайтед» цього літа так і не підсилив. Фактично клуб програв конкуренцію за багатьох гравців, яких раніше сватали на «Олд Траффорд», а апогеєм такої роботи «червоних дияволів» на ринку став, безумовно, перехід Елліота Андерсона із «Ноттінгем Форест» у «Манчестер Сіті». Півзахисник, якого боси «Юнайтед» тривалий час вивчали та сподівалися вмовити на співпрацю не просто зробив вибір на користь головного конкурента, але ще й ніби поглумився над «червоними дияволами» через пресу, заявивши буквально наступне: «Скільки я пам’ятаю себе, «Сіті» завжди були королями. Це клуб, створений для того, щоб брати трофеї та змагатися на найвищому рівні. Щойно я дізнався, що вони в мені зацікавлені, я був твердо налаштований зробити цей перехід реальністю».
То чому ж «Манчестер Юнайтед» поводиться на ринку так скромно? Невже клуб банально не має грошей?
Насправді, незважаючи на численні борги, які продовжують нависати над «Манчестер Юнайтед», цей клуб залишається одним із найприбутковіших у світовому футболі. Перехід від правил рентабельності та стійкості (PSR) до коефіцієнту вартості складу (SCR), призвів до того, що фінансове становище «Юнайтед» стало ще сильнішим.
Значно покращило ситуацію й повернення «Манчестер Юнайтед» до Ліги чемпіонів. Це як мінімум додаткові 50 мільйонів фунтів у скарбницю клубу, а якщо врахувати високу ймовірність виходу «червоних дияволів» у плей-оф та прохід там ще як мінімум двох раундів, то взагалі можна вести мову про суму у 100 мільйонів. Також великі суми щороку «Манчестер Юнайтед» отримує від продажу квитків, на спонсорських виплатах та реалізації сувенірів.
Британські експерти здебільшого дивуються з такої пасивної роботи «Манчестер Юнайтед» на літньому трансферному ринку, адже передумови для будь-яких «розривних» угод найближчим часом відсутні. Із самого клубу нерідко звучать репліки на кшталт «наші можливості на ринку обмежені», але насправді це швидше штучне лімітування самих себе, аніж справжній сенс ситуації.
Компанія Ineos вважає, що протягом довгих років до цього «Манчестер Юнайтед» надмірно переплачував на ринку, не отримуючи від цього жодної вигоди. Саме тому «червоні дияволи» в певний момент просто вийшли із переговорів щодо Сандро Тоналі та Матеуша Фернандеша, не побажавши брати участь у трансферній «гонці озброєнь» із «Тоттенгемом». Подейкують, що боси МЮ вирішили, що стеля для кожної з цих угод дорівнює 70 мільйонам фунтів, і коли сума почала стрімко зростати вгору, не маючи реальної можливості для зниження, навіть за рахунок конвертації частини ціни у бонусні виплати, манчестерський гранд просто вийшов із переговорів. Абсолютно аналогічна ситуація трапилася і в аспекті трансферу Елліота Андерсона з «Ноттінгем Форест».
Насправді, логіка в цьому є. Як мінімум четверо з п’яти (Поль Погба, Антоні, Джейдон Санчо та Ромелу Лукаку) найдорожчих придбань в історії «Манчестер Юнайтед» так і не виправдали очікувань та вкладених коштів у їхні трансфери. Недивно, що після цього сер Джим Реткліфф, котрий нині відповідає за розвиток спортивного вектору клубу, вирішив відійти від практики здійснення дуже дорогих покупок.
Придбання Андрея Сантоса та Юрі Тілеманса не виглядає підсиленням зіркового рівня, проте обидва ці футболісти можуть виявитися реально корисними для команди. Насамперед, обидва новачки «червоних дияволів» зразка літа-2026 мають досвід виступів в АПЛ, а цей фактор був визначений як критично важливий з боку керівництва МЮ при веденні кадрової політики на ринку. Сьогодні ситуація виглядає таким чином, що на якийсь ризик із зірковими підписаннями в «Манчестер Юнайтед» будуть готові піти не раніше літа наступного року, а поки що клуб цілком зосереджений на внутрішніх ресурсах та підписанні тих трансферних цілей, які можуть бути доступні за відповідною ціною.
Подібна стратегія загалом ідеально вписується у концепцію роботи інших активів в бізнес-імперії Джима Реткліффа. Він прославився тим, що виводив із кризи підприємства, які зазнавали краху. Важливою частиною програми Реткліффа після прийняття на себе управління будь-яким проблемним підприємством є скорочення витрат. І цього літа МЮ зробив крок і в цьому напрямку, позбавившись високооплачуваних Каземіро та Джейдона Санчо, а також знову відправивши в оренду Андре Онана, зарплату якому платитиме «Трабзонспор».
Однак проблем в менеджменту Реткліффа також вистачає. Вихід до Ліги чемпіонів призвів до підвищення на 25% зарплат у багатьох гравців. Навіть Мейсон Маунт, який майже не грав у позаминулому сезоні, відтепер заробляє на чверть більше, ніж раніше, а ще до клубу повернувся Маркус Рашфорд, оклад якого також дуже і дуже солідний… І нехай Реткліфф не має відношення до цих угод, однак виконувати контрактні зобов’язання він повинен, і подібного роду кейси зайвий раз переконують одного зі співвласників клубу в тому, що в попередні роки зарплатна відомість була надмірно роздутою та перестала відповідати реальному рівню та результатам першої команди.
Тому поки що МЮ справді змушений економити. І в клубі йдуть на це не вимушено, а усвідомлено. А це дає надію на позитив та вселяє певний оптимізм у численних фанатів «червоних дияволів» по всьому світі. Адже якщо ти розумієш власну проблему і почав працювати над її усуненням – це вже величезна перемога, нехай за неї не дають ані трьох очок у турнірну таблицю, ані титулів та кубків…
Джерело: www.ukrinform.ua