Франція, Німеччина та Велика Британія координують зусилля, аби гарантувати участь Європи у майбутніх мирних переговорах щодо України. Це пов’язано зі стурбованістю можливим виключенням європейських країн з діалогу з боку адміністрації Трампа.
Три провідні європейські держави, стурбовані тим, що президент США Дональд Трамп може не допустити їх до будь-яких переговорів щодо припинення російсько-української війни, працюють спільно над забезпеченням представництва Європи за столом перемовин. Про це повідомляє The New York Times, посилаючись на п’ятьох європейських посадовців.
Деталі
Європейські дипломати, як зазначено, «працюють над форматом майбутніх переговорів для захисту європейських інтересів, який очолять Франція, Німеччина та Велика Британія».
Франція та Німеччина беруть на себе ініціативу у формуванні європейської позиції, за словами двох високопосадовців європейської дипломатії та одного високопосадовця ЄС, які стежать за цими зусиллями. Велика Британія, яка має нового прем’єр-міністра, виявляє певну нерішучість, частково через побоювання випробувати свої відносини з Трампом, зазначають дипломати.
Видання пише, що поки мало ознак готовності глави кремля володимира путіна до серйозних переговорів. Європейці очікують, що будь-які переговори з росією щодо України будуть очолюватися Сполученими Штатами. На тлі посилення росією ракетних атак на українських цивільних, вони наполягають на тому, щоб Трамп та його представники відновили співпрацю з москвою.
Однак, врегулювання в Україні та відносини з росією є надто важливими для Європи, щоб їх передавати на невизначений термін адміністрації Трампа, яка виглядає дедалі більш непередбачуваною, наголошують посадовці. Вони прагнуть уникнути ситуації, коли Вашингтон і москва укладуть угоду без врахування європейських інтересів.
Західні посадовці та аналітики прогнозують, що війна ставатиме все більш руйнівною. Дехто очікує, що путін накаже про певну, хоч і непопулярну, мобілізацію нових військ, але лише після парламентських виборів у середині вересня. Деякі експерти навіть побоюються, що путін, відчуваючи себе загнаним у кут, може спробувати ескалувати війну та випробувати солідарність НАТО, виходячи за межі гібридних атак у Європі.
«путін заявив, що росія повинна принаймні отримати повний контроль над Донбасом на сході України. Якщо росіяни не зможуть цього досягти до осені 2027 року, переговори будуть більш імовірними. І ключові рішення мають бути ухвалені заздалегідь», — йдеться у публікації.
Міністерство закордонних справ Великої Британії назвало обговорення спекулятивним. Чиновник ЄС, у свою чергу, наполягав, що різні дипломатичні зусилля є скоріше взаємодоповнюючими, ніж конкуруючими, і що суперечки щодо представництва наразі не є конструктивними.
Президент України Володимир Зеленський «прагне, щоб Європа була за столом переговорів», зазначив Олександр Габуєв, директор московського Центру Карнегі.
Європейський Союз, що об’єднує 27 країн, який запровадив 21 пакет санкцій проти росії та контролює значну частину заморожених російських активів, має відіграти свою роль. Обидва питання будуть центральними для будь-якого дипломатичного врегулювання.
Велика Британія, Франція та Німеччина вважають, що вони мають бути ключовими учасниками переговорів на підтримку України, заявили троє європейських посадовців. Ці три країни, відомі як “E3”, становлять ядро “коаліції бажаючих”, яка підтримує Україну, і розробили варіанти військових та безпекових гарантій для країни після врегулювання конфлікту.
Польщу, Італію та країни Північної Європи також слід проконсультувати, а Європейський Союз має бути поінформований та залучений пізніше, кажуть посадовці. При цьому деякі менші країни, особливо ті, що межують з росією та Україною, як-от країни Балтії та Угорщина, не повністю довіряють Німеччині та Франції як представникам своїх інтересів.
У червні відбулася низка зустрічей та дебатів з цього питання, на тлі наполягань Зеленського на підготовці до переговорів з росією та Сполученими Штатами.
Зеленський звернувся до Великої Британії, Франції та Німеччини і зустрівся з їхніми лідерами в Лондоні 7 червня, щоб обговорити роль Європи у майбутніх переговорах з росією та визначити принципи будь-якої угоди. Чотири дні потому посли трьох європейських країн провели незвичайну зустріч у москві з міхаїлом галузіним, заступником міністра закордонних справ росії, відповідальним за український напрямок.
Кая Каллас, голова зовнішньополітичного відомства ЄС, відзначила звернення Зеленського до Великої Британії, Франції та Німеччини та заявила, що ці три країни поважають «основні європейські безпекові інтереси», включаючи послаблення санкцій та розблокування російських активів. За її словами, ще зарано робити остаточні висновки щодо представництва, але ці фундаментальні інтереси мають бути враховані.
Після цього Європейський Союз зробив певні попередні кроки для налагодження комунікаційних каналів з росією. Керівник апарату голови Європейської ради Шарля Мішеля, Педро Луртіє, спілкувався з російськими посадовцями, зокрема з юрієм ушаковим, який був ключовим російським контактом посланця Трампа Стіва Віткоффа, намагаючись відкрити дипломатичний канал.
«Ми не можемо покладатися лише на інших у тлумаченні російських меседжів, і ми повинні мати можливість безпосередньо доносити до росії наші власні меседжі», — заявив Мішель після європейської зустрічі 19 червня. Водночас він визнав, що з боку москви не було «переконливих ознак» готовності брати участь у «серйозних переговорах на цей момент».
В обох випадках офіційна відповідь росії була «зневажливою». Галузін скаржився, що три країни «підштовхують Україну до продовження війни проти росії».
Неминуче, зазначає видання, звернення Мішеля викликало розбіжності: Франція та Німеччина критикували його за надмірні дії, Австрія та Бельгія підтримували його, а країни Балтії відкидали будь-який підхід до москви, вважаючи його грою на користь росії.
Президент Франції Еммануель Макрон, зі свого боку, заявив: «Коли відбуватимуться переговори, європейці мають бути за столом переговорів», і що «президент Мішель, у межах визначених для нього компетенцій, матиме своє місце».
Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц наголосив, що три країни діють «на пряме прохання України». Він додав: «Це також створює певну внутрішню логіку того, що Велика Британія, Німеччина та Франція тісно співпрацюють тут; це великі європейські держави, і вони також роблять значний внесок у військову підтримку України».
Щодо того, хто виступатиме від імені Європейського Союзу, він сказав: «Ми вирішимо це, коли відбудуться переговори».
З огляду на відсутність інтересу путіна, європейці піддалися бажанню бажаного за дійсне, зазначив Норберт Реттген, німецький законодавець та експерт з питань безпеки. «Певним чином, Європа мусить бути присутньою, адже європейська безпека поставлена на карту, а Вашингтон більше не розглядає її як життєво важливий інтерес Америки».
«Але поки що, — продовжив Реттген, — путін бачить перевагу у спробах розділити Захід та керувати Європою через Вашингтон».
Інші вважають, що європейський підхід до росії давно назрів. Ставки настільки високі, що відсутність у Європи прямих каналів зв’язку з росією з моменту її вторгнення в Україну у 2022 році «є майже злочинним невиконанням обов’язків», сказав Марк Леонард, директор Європейської ради з міжнародних відносин, дослідницького інституту.
Ганс-Дітер Лукас, колишній німецький дипломат, який обіймав посаду посла в НАТО, Франції та Італії, зазначив, що багатосторонні переговори з Іраном щодо ядерної угоди 2015 року, які він допомагав укладати, містять певні уроки.
«Ми не можемо відставати, як це було» у листопаді 2025 року, коли Трамп та Віткофф розробили свій 28-пунктний «мирний план» з москвою. «У європейців є карти, але нам потрібно розіграти їх розумно».
Тим не менш, Лукас додав: «Нам знадобиться дуже тісна співпраця та координація зі Сполученими Штатами, інакше росіяни вб’ють клин між нами». І тут, додав він, «ми повертаємося до фундаментального питання щодо Трампа та трансатлантичних відносин».