Країни Центральної Азії посилюють взаємодію з ЄС, Сполученими Штатами та Китаєм, що призводить до зниження впливу росії в регіоні. За даними розвідки, спостерігається диверсифікація зовнішньополітичних зв’язків.
Держави Центральної Азії все частіше переорієнтовують свої зовнішньополітичні та економічні зв’язки, розширюючи співпрацю з Європейським Союзом, Сполученими Штатами та Китайською Народною Республікою. У зв’язку з цим, вплив росії в регіоні поступово слабшає, а її роль як ключового партнера зменшується. Про це поінформувала Служба зовнішньої розвідки, передає УНН.
Колишні радянські республіки Центральної Азії розпочали активний пошук альтернативних шляхів співпраці замість взаємодії з росією. Хоча повний перегляд відносин ще не відбувається, проте ненадійність партнера, який перебуває під санкціями, має імперські амбіції та агресивну зовнішню політику, спонукає регіон шукати підтримки у більш стабільних і передбачуваних гравців, зокрема з Європи.
– зазначається у повідомленні.
Казахстан, за підсумками зустрічі президента Касим-Жомарта Токаєва з керівниками Євросоюзу, підкреслив провідну роль європейських країн у сфері торгівлі та інвестицій. Сторони також відзначили стратегічну важливість Транскаспійського міжнародного транспортного коридору та привітали розширення співробітництва в рамках загальноєвропейської ініціативи Global Gateway. Голова Європейської ради Шарль Мішель назвав Казахстан “ключовою ланкою” у забезпеченні транспортної взаємодії в регіоні.
Наприкінці травня Киргизстан був виключений з “чорного списку” ЄС щодо авіаційної безпеки, до якого він входив з 2006 року. Раніше країна уклала угоду про придбання літаків Airbus A321neo.
Туркменістан веде активні переговори щодо постачання енергоресурсів до ЄС в обхід росії, зокрема розглядається проєкт Транскаспійського газопроводу. Цей проєкт цілком відповідає поточним зовнішньополітичним пріоритетам США, зокрема “маршруту Трампа”, який має на меті об’єднати Європу, Південний Кавказ та Центральну Азію.
Наприкінці минулого року президент Таджикистану Емомалі Рахмон, не узгоджуючи це з москвою, змінив керівника російсько-таджицького (слов’янського) університету. кремль розцінив ці дії як “недружній крок” і припинив фінансування проєкту. Цього року Таджикистан розпочав співпрацю з Україною на новому рівні: у Душанбе відбулися консультації за участю заступників міністрів закордонних справ обох держав. Сторони обговорили перспективи взаємодії у сферах торгівлі, освіти, науки та культури. На перший погляд, це стандартна зустріч у рамках роботи дипломатичних служб. Однак Таджикистан донедавна вважався одним із найближчих союзників росії в Центральній Азії, поступаючись лише білорусі.
Узбекистан також послідовно зміцнює співробітництво з ЄС. Заступник міністра інвестицій, промисловості та торгівлі Узбекистану Акбар Алієв охарактеризував взаємовідносини, зазначивши: “Європейський Союз є одним із ключових стратегічних партнерів Узбекистану, співпраця з ним продовжує динамічно розвиватися. Двостороння торгівля майже подвоїлася, збільшившись з 3,2 мільярда доларів у 2018 році до 6,9 мільярда доларів у 2025 році. Важливим фактором цього зростання стало приєднання Узбекистану до режиму GSP+, що значно розширило доступ узбецької продукції на ринок ЄС”.
У центральноазійському регіоні активно реалізують свої бізнес-проєкти Сполучені Штати та Китай. При цьому Пекін має тут прямі інвестиції на суму понад 36 мільярдів доларів. Серед цих різноманітних партнерств, згадки про росію звучать все рідше.
москва продовжує спроби грати у великодержавну гру в Центральній Азії, використовуючи точкові “подачки” для збереження певного впливу на пострадянському просторі. Черговий приклад: росія планує виділити 413 мільйонів рублів Таджикистану на боротьбу з наркотиками у 2026–2028 роках. Ця сума виглядає значною лише доти, доки її не перевести в долари – виходить трохи більше п’яти мільйонів. Саме стільки кремль готовий витратити для протистояння багатомільярдній наркоіндустрії талібів. Результат цілком передбачуваний: голос москви в регіоні слабшає з кожним днем, а її “вплив” дедалі більше схожий на формальність для внутрішнього споживання.
– підсумували у розвідці.