Ситуація збурила хвилю шквальної критики у соціальних мережах.
На Заході України, попри війну та заборони масових зібрань, стартувала багатотисячна хода УПЦ (МП). Про це написав відомий мандрівник та краєзнавець Роман Маленков.
“Вони знову йдуть, і це жахливий жах. Десятки тисяч парафіян УПЦ (МП) вирушили ходою від Кам’янця до Почаєва. Їх не можуть зупинити ні війна, ні російські ракети, ні українська влада, яка поводиться у цьому випадку досить безхребетно. Це ж хіба не масове зібрання, яке заборонене законом?
Для цих людей ніколи не існувало кордонів між росією і Україною, вони все життя молилися за матушку-расію і за московського патріарха. Мій досвід спілкування з ними показує, що нічого не змінилося. Значна частина їх залишилася проросійськими “ждунами” і нині. І вжахає просто їхня організованість і кількість. І це на Заході України”, – зазначив Маленков.
Ситуація спричинила хвилю шквальної критики у соціальних мережах, викликавши гострі дискусії про національну безпеку, дієвість правоохоронних органів та релігійний розкол під час війни.
“Жахливий жах і безхребетність влади”
Думку про загрозу безпеці підтримали чимало дописувачів. Основні закиди до влади та СБУ стосуються відсутності фільтраційних заходів і перевірок серед учасників ходи:
Марина Рудницька: “Чому у них масово не перевіряють телефони, не проглядають телеграм на випадок співпраці з ворогом? Якби працівники СБУ офіційно фіксували їхні дані, ця хода одразу припинилася б.”
Ольга Дубовик: “Державна влада толерує, і навіть СБУ мовчить.”
Lyudmila Taran: “Так, допоки Почаївська лавра не дезінфікованою буде?!”
Де ТЦК та мобільні блокпости?
Окремим блоком серед коментаторів постало питання щодо наявності серед ходоків великої кількості чоловіків призовного віку. Чимало користувачів здивовані, чому військкомати оминають подібні масові скупчення:
Наталя Мазур: “Де ТЦК? Там стільки чоловіків призовного віку. І чи не передають вони дорогою координати на московію?”
Людмила Дзюбенко: “Чому там немає ТЦК.”
Криворучк Лідія: “Там дуже багато молодих чоловіків. Чому вони не захищають нашу країну?????? ДЕ ТЕ ТЦК?”
Вхід у відповідь: “Це молитва за мир, а автор — провокатор”
Водночас під дописом зібралися сотні захисників хресної ходи та вірян нібито УПЦ. Вони відкидають обвинувачення у зв’язках з РФ, називають ходу традиційним молитовним подвигом і звинувачують критиканів у розпалюванні релігійної ворожнечі:
“Ці люди такі самі українці, переважна більшість яких серцем і ділом за Україну, багато з яких і родичі яких так само захищають Україну на фронті… Хресні ходи — це споконвіку традиційна християнська практика. Люди спільно моляться заради народу і землі”, — заявив Victor Magomet.
А користувачка Наталия Островская висловила переконання, що хода є благословенням для країни:
“Благословенні люди! Бережи вас усіх Господь і Пресвята Богородиця! А всі, хто проти цього Хресного ходу, розплющіть очі, досить виганяти Господа з рідної землі… Ворог у нас один — росія, але церква тут ні до чого… Хресний хід — це благословення для рідної землі.”
Дехто з прибічників ходи вдався до прямих образ на адресу автора посту.
Радикалізація суспільного настрою
Загальне напруження у суспільстві через тривалу війну виливається у надзвичайно жорсткі реакції. Частина дописувачів пропонує радикальні заходи — від депортації до застосування сили чи залучення до обмінного фонду:
Liudmyla Shkulkova: “Пропускати ходоків тільки через фільтраційний табір. Усі проросійські — на обмін.”
Роман Садловський: “Розвернути на Москву!”
Тетяна Дем’яненко: “Депортувати без права повернення.”
Скандал довкола ходи до Почаєва вкотре оголив глибоку проблему: поки суспільство вимагає від правоохоронних органів рішучих дій щодо ліквідації впливу структури Московського патріархату в тилу, тисячні релігійні акції продовжують безперешкодно відбуватися, демонструючи повну ігнорацію воєнно-адміністративних обмежень.
Довідка
Почаївська Успенська лавра — православний чоловічий монастир у Почаєві, Кременецький район, Тернопільська область, зі статусом лаври. Контролюється Московським патріархатом. Найбільша православна святиня на заході України. Тривалий час, від 1712 до 1831 року — василіянська греко-католицька чернеча обитель. На території лаври розташована Почаївська духовна семінарія.
Дізнатися більше на: dailylviv.com