Офіційний Тбілісі не підписав меморандум про комітет Спеціального трибуналу щодо агресії проти України. Очільниця МЗС Грузії пояснила це додатковими ризиками для держави.
Грузія не приєдналася до угоди про заснування комітету Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України — ініціативи, яку 15 травня на засіданні Комітету міністрів Ради Європи в Кишиневі підтримали 36 країн та Європейський Союз, передає УНН з посиланням на “Новини Грузія”.
Деталі
Цей документ став одним із ключових кроків до фактичного заснування міжнародного трибуналу, який має розглядати саме злочин агресії проти України з боку російського керівництва.
Серед установ, що приєдналися до установчої угоди: Австралія, Андорра, Австрія, Бельгія, Велика Британія, Німеччина, Греція, Данія, Ісландія, Іспанія, Ірландія, Італія, Кіпр, Коста-Ріка, Латвія, Литва, Ліхтенштейн, Люксембург, Молдова, Монако, Нідерланди, Румунія, Сан-Марино, Словенія, Фінляндія, Франція, Хорватія, Чорногорія, Чехія, Швеція, Швейцарія, Естонія та сама Україна.
“Ці держави зробили вирішальний крок до фактичного створення Спеціального трибуналу та визнання відповідальності за агресію проти України. Час притягнення Росії до відповідальності за її агресію швидко наближається”, – заявив генеральний секретар Ради Європи Ален Берсе.
Після завершення національних процедур країни-учасниці мають розпочати формування самого трибуналу: призначення суддів та прокурора, а також затвердження регламенту роботи суду.
Створення окремого трибуналу обговорюється з минулого року, оскільки Міжнародний кримінальний суд у Гаазі не може переслідувати найвище політичне та військове керівництво Росії за звинуваченням в агресії: Росія не є учасником Римського статуту. Новий механізм має розглядати не окремі воєнні злочини, а сам факт збройної агресії проти України.
Очільник МЗС України Андрій Сибіга після голосування заявив, що “Спеціальний трибунал став юридичною реальністю”, а президент Росії Володимир Путін та інші російські керівники “сьогодні отримали свій квиток до Гааги”.
Додамо
Пояснюючи позицію Тбілісі, міністр закордонних справ Грузії Мая Бочорішвілі заявила, що участь у механізмі може створити для країни “додаткові ризики”.
“Позиція деяких держав-членів, включаючи держави-члени ЄС, щодо Грузії, безумовно, не дає нам можливості й розкоші приймати рішення, які створювали б додаткові ризики та загрози для нашої країни і потенційно могли б наразити Грузію на підвищені ризики або виклики”, — заявила Бочорішвілі журналістам.
Міністр заявила про необхідність перегляду ставлення до Грузії. За її словами, від окремих країн-членів РЄ Тбілісі очікує більш чіткої позиції.
“Необхідна ясність – яке ставлення існує до Грузії та її позиції, тому що на нас лежить величезна відповідальність перед суспільством, насамперед у плані підтримки безпеки, миру та стабільності в країні”, — сказала міністр.
Заява прозвучала на тлі помітної активізації контактів між Києвом та Тбілісі. На полях сесії Бочорішвілі вже втретє з початку травня зустрілася з українським колегою Андрієм Сибігою — при тому, що за більш як чотири роки повномасштабної війни контактів високого рівня між Києвом та Тбілісі раніше ніколи не було.
За словами Сибіги, міністри обговорювали співпрацю у міжнародних організаціях та політичну ситуацію в регіоні. Бочорішвілі, у свою чергу, говорила про “проблеми у грузинсько-українських відносинах”, “кроки, зроблені українською владою останніми роками”, а також про “позиції, що перешкоджають нормалізації”.
Раніше, виступаючи перед учасниками сесії Комітету міністрів, Бочорішвілі звинуватила частину західних партнерів у подвійних стандартах, лицемірстві та вибірковому підході до демократії та свободи слова. Вона заявила, що ослаблення демократичних принципів “під виглядом демократії” є не менш небезпечним, ніж війни, а звинувачення Грузії в “проросійськості” ігнорують той факт, що 20% території країни залишаються під російською окупацією.