8 війн, «зупинених» Трампом: чим хизується президент США і що сталося в дійсності

Фото: Ендрю Харнік/Getty Images
Американський президент Дональд Трамп раз у раз наголошує, що власноруч поклав край восьми війнам, за що щиросердно очікує присудження йому Нобелівської премії миру. І дійсно, під час його перебування на посаді закінчилося чимало збройних сутичок у світі. Проте чи були вони завершені саме завдяки заходам Трампа – це питання досліджував журналіст Коротко про.
Не закінчення війн, а тільки перемир’я
З усіх восьми війн, про завершення яких заявляє сам Трамп, лише деякі були зупинені завдяки, власне, зусиллям його адміністрації. Як, приміром, багаторічний конфлікт між Індією та Пакистаном. Напруженість у відносинах між цими двома ядерними державами зберігається протягом багатьох років, але у травні військові зіткнення поновилися після атаки в частині Кашміру, яку контролює Індія.
Після чотирьох діб взаємних ударів Трамп написав, що Індія та Пакистан домовилися про «абсолютне та негайне припинення вогню». За його словами, це стало результатом «тривалих нічних переговорів за посередництва США». Згодом Пакистан висловив подяку Трампу та згодом рекомендував його на Нобелівську премію миру, посилаючись на його «рішуче дипломатичне втручання».
Індія більш стримано оцінює вплив Трампа на зупинення конфлікту. «Переговори про припинення військових дій велися безпосередньо між Індією та Пакистаном існуючими каналами, створеними між збройними силами обох держав», – зазначив міністр закордонних справ Індії Вікрам Місрі.
Але найважливіше тут те, що між двома країнами досягнуто лише перемир’я, а не кінець війни. Жодна зі сторін не відмовляється від домагань на спірні території, причина конфлікту не усунена.
Миротворчий шантаж
Водночас «миротворчість» Трампа часто ставала можливою завдяки економічному тиску на сторони конфлікту. Як це було у врегулюванні також тривалого територіального конфлікту між Таїландом та Камбоджею. У розпал чергового загострення цього конфлікту Дональд Трамп написав у Truth Social: «Я телефоную виконувачу обов’язків прем’єр-міністра Таїланду, просто зараз, щоб також попросити про припинення вогню та ЗАКІНЧЕННЯ війни, яка зараз лютує». За кілька днів після бойових дій на кордоні обидві країни справді погодилися на «негайне та безумовне припинення вогню».
Мирні переговори відбулися в Малайзії, проте при цьому президент Трамп погрожував припинити інші переговори з Таїландом та Камбоджею – про зменшення американських тарифів, якщо ці дві країни не зупинять бойових дій. І він знав, на що натиснути – Таїланд і Камбоджа значною мірою залежать від експорту до США.
Мир, подібний до капітуляції
До того ж, як і у випадку з Україною, “миротворчість” Трампа більше нагадувала визнання поразки однієї зі сторін. Наприклад, як у випадку тривалого конфлікту між Вірменією та Азербайджаном навколо Нагірного Карабаху, про завершення якого дуже любить згадувати Трамп.
Насправді ж на момент початку мирних переговорів у цьому багаторічному конфлікті одна зі сторін – Вірменія – без допомоги Росії фактично сама капітулювала, повністю втративши контроль над Нагірним Карабахом. А декларація про мирні відносини між обома країнами, яку в присутності Трампа у Вашингтоні підписали Ільхам Алієв та Нікола Пашинян, радше була схожа на підписання акта про капітуляцію Вірменії, ніж на взаємну домовленість між двома країнами. Проте вони обидва заявили, що Трамп має отримати Нобелівську премію миру за його зусилля щодо досягнення мирної угоди.


Трамп у ролі «весільного генерала» на підписанні декларації про мирні відносини між президентом Азербайджану Ільхамом Алієвим та президентом Вірменії Ніколою Пашиняном. Фото: Andrew Harnik/Getty Images
Миротворчість із присмаком мародерства
Характерною рисою мирних зусиль Трампа майже завжди була його економічна вигода. “Приносячи” так званий мир, він часто вимагав за нього непомірну ціну у країн, які були спустошені війною. Як, до речі, була і спроба у сумнозвісному “мирному плані” з 28 пунктів позбавити Україну сотень мільярдів доларів, які передбачені для її відбудови, в обмін на мир. На щастя, за кілька днів цей пункт зник.
Таку ж практику, по суті, рекету він вже випробував під час вирішення етнічного конфлікту між Демократичною Республікою Конго та Руандою – між племенами тутсі та хуту. За припинення цього конфлікту США в особі Дональда Трампа отримали право розробляти корисні копалини в Конго.
Крім цього, вже після укладання угоди обидві сторони звинуватили одна одну в порушенні перемир’я, а повстанці, яких Великобританія та США пов’язують із Руандою, пригрозили вийти з мирних переговорів. «Бойові дії між Конго і Руандою тривають, тому перемир’я так і не набуло чинності», – каже Маргарет Макміллан, професор історії в Оксфордському університеті. Отже, цей конфлікт досі не можна вважати завершеним.
Закінчення воєн, яких не було
Окрім цього, Дональд Трамп приписує собі зупинення воєн, яких насправді не було. Як, наприклад, у випадку конфліктної ситуації між Сербією та Косово. Дві ці країни вже давно перебувають у стані конфлікту – спадок балканських воєн 1990-х років, через що періодично між ними виникала напруженість.
27 червня цього року Дональд Трамп заявив, що запобіг початку військових дій між цими країнами: «Сербія і Косово збиралися вступити в конфлікт, це могло перерости у велику війну. Я сказав: вступите у конфлікт – не буде торгівлі зі Сполученими Штатами. Вони відповіли: „Ну, можливо, ми не підемо на це”.
Але й ця миротворчість Трампа більше схожа на фарс. “Сербія і Косово не воювали і не обстрілювали одна одну, тож це не війна, яку треба було зупиняти”, – каже професор історії Оксфордського університету Маргарет Макміллан.
Така ж «фальшива війна», яку нібито припинив Трамп, стосувалася Єгипту та Ефіопії. Як такої «війни», яку міг би зупинити Трамп, тут не було, але між країнами вже давно існують напружені відносини через греблю на Нілі.
Цього літа в Ефіопії завершилося будівництво “Великої ефіопської греблі відродження”, і Єгипет заявив, що це може вплинути на обсяг води, яку він забирає з Нілу. 29 червня, після 12 років розбіжностей, міністр закордонних справ Єгипту заявив, що переговори з Ефіопією зайшли в глухий кут. Після цього Трамп сказав: «На місці Єгипту я хотів би отримувати воду з Нілу». Він пообіцяв, що США дуже швидко вирішать це питання.
Єгипет привітав слова Трампа, але ефіопські офіційні особи заявили, що ця заява лише посилить напруженість. І хоча офіційної угоди щодо врегулювання розбіжностей між Єгиптом та Ефіопією так і не було досягнуто, сам Трамп зухвало заявив, що врятував ці країни від війни, та образився через те, що Нобелівську премію миру вручили іншому.
Миротворчість із крилатими ракетами
Гарячої наземної війни, а згодом і її завершення не було і між Ізраїлем та Іраном, про примирення між якими оголосив сам Трамп. Просто 13 червня Ізраїль завдав ударів по цілях в Ірані. США також завдали ударів по іранських ядерних об’єктах.
Після цього Трамп написав у Truth Social: «Офіційно Іран почне припинення вогню, а через 12 годин Ізраїль також почне припинення вогню, і через 24 години світ вітатиме офіційне завершення 12-денної війни».
Після закінчення бойових дій верховний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї заявив, що його країна здобула «вирішальну перемогу», і не згадав про припинення вогню. А Ізраїль дав зрозуміти, що може завдати нового удару Ірану у відповідь на нові загрози.
«Угоди про стабільний мир або про те, як контролювати ядерну програму Ірану в майбутньому, немає, – стверджує Майкл О’Хенлон, старший науковий співробітник аналітичного центру Brookings Institution. – Таким чином, по суті ми маємо, швидше, припинення вогню, а не кінець війни».
Окрім цього, восьмою своєю перемогою Трамп вважає припинення війни між Ізраїлем та угрупованням ХАМАС. Хоча тут теж йдеться лише про призупинення бойових дій, а не про повне припинення вогню. Насправді головним позитивним моментом цього тимчасового перемир’я можна назвати лише звільнення всіх ізраїльських заручників, які понад два роки перебували в полоні у ХАМАС.
