Не так давно «ФАКТИ» писали про те, як українці роблять гроші на каштанах. З’ясувалося, що цей промисел містить чимало секретів. Тому нам, на превеликий жаль, так і не вдалося дізнатися, яким чином 4 гривні за кілограм зданої сировини (цього року полтавські заготівельники брали каштани саме за такі мізерні кошти) стають тисячами доларів прибутку для тих, хто відправляє їх великими обсягами за кордон.
Ми пробували відстежити весь шлях цього заняття: від здачі плодів у пункти прийому вторсировини до переробки та виготовлення з них якщо не медикаментів, то хоча б косметичних товарів. Розшукували переробників і виробників по всій країні, а знайшли зовсім поруч — у Решетилівці на Полтавщині.
Не 4 і не 5, а аж 15
Інформацію про те, що тут випробовують переробку каштана кінського, надав голова садівничого товариства «Мрія» Іван Дегтяр, чия продукція випускається під торговою маркою «Адамівка».
ВІДЕО ДНЯ
Адамівка — це село поблизу Слов’янська Донецької області, звідки підприємець перемістив свій бізнес із початком повномасштабної війни. Відтоді він значно збільшив своє виробництво, яке було спрямоване на створення яблучного соку, яблучного оцту та рідкого мила на основі природних олій.
Сьогодні з конвеєра невеликого підприємства в Решетилівці виходить уже понад 30 найменувань продуктів харчування та близько десятка різновидів рідкого мила. Тільки в поточному році асортимент товарів «Мрії» поповнили консервовані кабачки, цілі помідори, декілька видів яблучних соків з додаванням моркви, гарбуза, ягід бузини та дикої терносливи. У наступному році, якщо все складеться вдало, добудують цех фасування і сортування та відкриють невеликий ресторан на винос під назвою «Адамівка». У ньому можна буде придбати товари протягом усього року — від томатної пасти до дикорослих суперфудів.
РЕКЛАМА
Мариновані кабачки від «Мрії» – новинка цьогорічного літнього сезону
Як і з якої причини серед цього розмаїття з’явилися каштани?
— Ідею запропонували заготівельники, які привозять нам яблука, — пояснює Іван. — Кажуть, каштани валяються під ногами… Ми вирішили спробувати, оскільки бачимо свою місію в переробці місцевої сільськогосподарської продукції та заохоченні людей до співпраці. Каштани — такий самий природний ресурс, як яблука чи помідори. Відмінність лише в тому, що їх не потрібно вирощувати: природа вже зробила все необхідне.
РЕКЛАМА
Крім того, хочемо самі заробити на цьому і дати можливість підзаробити місцевим жителям, піднявши вартість цієї цінної сировини виробничим попитом.
— І яку ціну ви запропонували людям?
— Не чотири і не п’ять гривень за кілограм, як було повсюди, а п’ятнадцять. Перекупникам вигідно якнайдешевше купувати сировину, адже при перепродажу вони отримують більший прибуток. Ми ж — переробники та виробники. Тому і яблука цього року не по 3 гривні, як інші заготівельники купували, а по 5−6.
Однак, каштанів кінських закупили лише 100 кілограмів. Плануємо протестувати технологію переробки та можливість використання продукту в косметичному милі. Для експериментальної партії цього достатньо.
РЕКЛАМА
«Ми ж — переробники і виробники», – каже Іван
— Як відбувається процес переробки каштанів?
— Технологія в цілому нам відома, оскільки подібна до переробки овочів і фруктів, що є головним напрямком діяльності «Мрії». Спочатку подрібнюємо та сушимо плоди, потім перемелюємо до стану муки. Далі заливаємо спиртом у спеціальній ємності та нагріваємо до 60 градусів. У такому стані суміш потрібно витримати дві доби, щоб вилучити есцин — біоактивну речовину, яка і робить каштан лікувальним. Потім екстракт відділяємо від макухи, а спирт випаровуємо за особливою технологією та знову використовуємо.
Отриманий есцин думаємо застосовувати в косметичному милі або продавати як окремий напівфабрикат.
— Для цього придбали спеціальне обладнання?
— Ні. Наші сушарки придатні як для фруктів-овочів, так і для каштанів. Хоча останні мають особливість — сушіння повинно відбуватися повільно і рівномірно, при невисокій температурі.
Тестування показало: потрібно трохи вдосконалити наявне обладнання. Але це навіть добре — зможемо ефективніше застосовувати його в міжсезоння.
Процес роботи з каштановою сировиною на підприємстві Івана
У пошуках берести
У «Мрії» поки що не займалися пошуком ринку збуту перероблених каштанів. Але впевнені, що з цим проблем не виникне, адже українські дикорослі каштани цінуються у світі більше, ніж спеціально вирощені на плантаціях, оскільки в них мало гербіцидів та отрутохімікатів. Ці цінні плоди мають попит у Китаї, Німеччині, США, Польщі, Чехії, Болгарії…
— Насамперед, маємо випробувати отриману сировину, — зазначає Іван. — Згодом будемо шукати покупців серед фармацевтичних і косметичних компаній. А поки що плануємо додати екстракт каштана кінського до нашого «Дігтярного» мила — одного з найпопулярніших продуктів. Це мило виготовляється на основі березового дьогтю, має природні антисептичні властивості та добре підходить для людей з проблемною шкірою. Деякі ним навіть лікують геморой.
Завдяки властивостям есцину — зміцнення судин, зменшення набряків і запалень, поліпшення мікроциркуляції — мило стане ще дієвішим. Якщо все пройде успішно, вже наступного року зможемо виготовити набагато більшу партію «Дігтярного» мила з каштаном.
Єдине утруднення — дефіцит берести. Берести, тобто сухої кори берези, з якої видобувають дьоготь, на Полтавщині мало. Цьогоріч знайшли її аж у Чернігівській області.
Читайте також: Поранені кактуси чекають військового: полтавці після атаки на місто кинулись розкуповувати квіти з розбитих оранжерей
Цими днями зварили осінню партію нашого фірмового рідкого мила. На численні прохання споживачів цього разу в кожен купаж ми додали подвійну порцію парфумерної композиції. Мило вийшло надзвичайно запашне, але водночас ніжне завдяки подвійному гліцерину, що лагідно доглядає за шкірою. Назви говорять самі за себе: «Апельсинове», «Лляне», «Хвойне», «З чебрецем»… А вже наступного тижня з’явиться улюблене багатьма «Дігтярне» мило на основі витяжки з каштана.
Лінійка мила
Нові смаки сезону
На цьому виробництві експериментують не тільки з каштанами. Цьогорічного літа, наприклад, заготовляли ягоди бузини. У той час, коли заготівельники давали 10−12 гривень за кілограм, «Мрія» купувала по 20, і не було відбою від постачальників.
Проте, переробити бузини стільки, скільки її могли б принести з навколишніх місць, невеликому підприємству не під силу. Тим більше, усі новинки повинні пройти, насамперед, тестування споживачів. «Споживача треба виховувати під новий продукт», — зі знанням справи зауважує Іван.
Читайте також: Що буває, коли військовий береться за яйця: учасник українсько-російської війни створив одну з найбільших гусячих ферм в Україні
Він згадує, як після переїзду бізнесу до Решетилівки запустили томатний морс.
— Дуже класний продукт — на основі концентрованого томатного соку. Але люди не знали, що з ним робити. І він не пішов. Довелося повернутися до класичної пасти «Адамівка», — говорить.
Тому яблучного соку з екстрактом терносливи, яким завершили сезон, виготовили всього 500 літрів. Це пробна партія.
— Він має дивовижний смак солодких яблук з легкою терпкою кислинкою тернових ягід, — хвалиться Іван. — А вітаміну С у цьому напої більше, ніж у цитрусових. Та все залежить від покупця. Сировини достатньо. Люди принесуть усе, що потрібно — варто лише оголосити збір.
Яблучний сік з екстрактом тернового з тестової партії
— Але ж скільки того соку можна вичавити з дрібної кістлявої ягідки?
— У нас є два екстрактори: великий на 1,5 тонни і малий на 120 кг. Малий використовуємо для цінних ягід і тестових партій. Метод вилучення соку дозволяє взяти з ягоди максимум.
Крім того, ми приготували чистий паровий екстракт терну, який плануємо випустити як окремий продукт. Він стане природним вітамінним напоєм — для підтримки імунітету та профілактики застуд у зимовий період.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про полтавця-військового та його дружину, які відкрили майстерню з виготовлення кахлів ручної роботи.
Фото надане Іваном Дегтярем