Воєнний оглядач Ігаль Левін, який ретельно відстежує перебіг подій в Україні, висловлює думку, що Трамп надавав путіну можливість вийти з конфлікту і зберегти репутацію, але кремлівський лідер «не просто відкинув пропозицію Трампа, а здійснив це в найбільш перекручений спосіб»
«Історики, безсумнівно, ще досліджуватимуть даний випадок: упродовж більше пів року США з безпрецедентною ініціативою надавали Росії шанс вибратися з нищівної халепи, в яку росіяни самостійно себе завели, — зазначає Левін.
ВІДЕО ДНЯ
Причому вийти не абияк, а на вигідних умовах — із почестями, скасуванням обмежень, обіцянками спільних програм та заохочувальними бонусами.
Як правило, у війнах подібного масштабу таке майже не зустрічається — унікальний прецедент і від пропозицій такого рівня здебільшого не відмовляються.
Тому у багатьох була переконаність, що Путін пристане, адже від кращого не шукають, і це фактично найбільш зручний момент, аби встигнути вислизнути, поки двері пастки не зачинилися остаточно.
РЕКЛАМА
Однак Путін не тільки відкинув руку Трампа, але й вчинив це в найбільш спотвореній манері — насміхаючись із нього та виставляючи в невигідному світлі перед усім світом.
Примітно, що зетники і, напевно, просто індиферентні громадяни РФ (індиферентність = пасивне підтримання курсу Кремля) щиро покладали надії на якесь припинення вогню — це відчувалося між рядками: від внутрішніх розмов до дискусій, як то кажуть, вдома.
І ось мені цікаво — чи вони усвідомлюють, наскільки їхній керівник помилився, враховуючи те, що США повністю зняли обмеження на продаж озброєння Україні за європейські гроші (де лише один транш від однієї країни може коштувати пів мільярда євро) і тепер ще ввели й нові обмежувальні заходи.
РЕКЛАМА
Складається враження, що Путін наче бавиться в «пісочницю» — можна спробувати безліч варіацій і подивитися: «а як воно буде, якщо ось так?» — не розуміючи при цьому, що навіть у режимі «надлюдини» в тебе немає права на оплошність.
Що вже говорити про реальне буття.
Ймовірно, Путін все усвідомлює, але просто не знає, що робити зі своєю воєнною економікою і армією — фактично набродом та неосвіченими людьми, що тримаються в підпорядкуванні тільки поки є активний фронт і жорстокі методи.
Це не кадрові десантники-контрактники, яких можна просто повернути додому в пункт постійної дислокації, і не молоді солдати строкової служби — тут вкрай незрозуміло, що робити з цією юрбою, як і що робити з військовою економікою та суперечностями всередині самої РФ.
РЕКЛАМА
І коли в цьому причина, тоді все стає зрозумілим.
Історія знає багато прикладів, коли військові механізми не могли зупинитися, діючи фактично за інерцією і дотримуючись військової логіки, навіть коли було вже безсумнівно, що вони летять у безодню".
Інтерв'ю з відомим військовим експертом, офіцером запасу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) Ігалем Левіним, який з 2016 року надає допомогу українським військовим, читайте на інтернет-сторінці «ФАКТІВ».
Тексти, розміщені в рубриці «Блоги», виражають особисту думку автора та можуть не збігатися з точкою зору редакції.