У Києві 25 жовтня відбулася мирна хода на підтримку цивільних бранців «Осінь полону».
— Сьогодні виповнюється 1177 діб з моменту, коли співробітники російської фсб викрали мого хлопчика Сергія Офіцерова в окупованому на той час Херсоні, — поділився з «ФАКТАМИ» один з учасників ходи Геннадій Офіцеров. — Достеменно знаю, що російські спецслужби сфабрикували звинувачення проти десятка чоловіків (серед них мій син) у тому, що вони нібито спільно планували замахи на зрадників та вчиняли інші дії супроти окупантів (фсб такий «міхур» роздула, що жах). Одна людина з цієї десятки померла від знущань ефесбешників. Отже, залишилося в живих дев’ять, і в ЗМІ фігурантів сфальшованої кримінальної справи почали називати «херсонська дев’ятка». До викрадення мій Сергій знав з цієї групи лише одну особу — свого небожа Сергія Ковальського.
«Раніше я сумував через те, що син ще не створив особисту сім’ю, але за теперішніх умов, напевне, і краще, що він не одружений»
— Ефесбешники викрали сина на моїх очах, бо це трапилося в мене вдома, — продовжує Геннадій Офіцеров. — Сергій мешкав окремо. Третього серпня 2022 року він навідався до мене приблизно о третій годині дня. Десь через 15 хвилин у двері хтось подзвонив. Я навіть у вічко не подивився, аби побачити, хто ж то прийшов. Навіть не запитав, хто там. Розумієте, коли живеш в окупації, ризиковано таке запитувати: якщо дзвонять — відчиняй. Бо не встигнеш оглянутися, як «визволителі» двері виб’ють. Тому я не зволікав, відчинив. До помешкання вдерлися троє осіб в цивільному. В одного в руках був пістолет. Не назвалися, документів не показали. Син сидів в кріслі біля столу. Його запитали: «Офицеров Сергей?» — «Да». Вони кинули його на підлогу, скрутили руки стяжкою і вивели з квартири. Я вискочив за ними на сходовий майданчик, запитав, куди везуть сина. «Он сам придет. Марш в квартиру!», — відповів один з ефесбешників. Я кинувся до балкона і побачив, що мого сина тягнуть по подвір’ю зі згорбленою спиною і мішком на голові.
ВІДЕО ДНЯ
Сергій Офіцеров. Фото зроблене в окупованому тоді Херсоні, 4 травня 2022 року (фото надано Геннадієм Офіцеровим)
Згодом сусідка розповіла, що ефесбешники були на двох автомобілях. Один співробітник стояв напоготові у дворі.
РЕКЛАМА
Я знайшов спосіб сповістити про те, що сталося, моїй колишній дружині — матері Сергія. Вона пішла до житла сина, дізналася, що його доправили туди та провели обшук. А потім відвезли невідомо куди. Ми три місяці не мали жодної інформації про Сергія, хоча я обходив відділки поліції окупантів, СІЗО, колонії, тюрми, сподіваючись отримати бодай якусь звістку про нього. Лише, коли його перемістили з Сімферополя до москви, в СІЗО Лефортово, моїй колишній дружині зателефонувала адвокатка та повідомила, де син. А до того один юнак, якого окупанти випустили з катівні, розказав, що Сергій живий, перебуває в тій катівні.
— Син припускав, що його можуть заарештувати?
— Наскільки мені відомо, ні. У мене також жодних побоювань щодо цього не виникало.
РЕКЛАМА
— Скільки Сергію років?
— Він вже не молодий — 49 років.
— Має особисту сім’ю, дітей?
— Ні, не має. Раніше я через це журився, але за теперішніх обставин, напевне, і добре, що ще не одружений.
«Сподіваюся на те, що сина і людей, які проходять з ним по цій справі, вийде звільнити в межах обміну полоненими»
— Чим він займався до затримання?
РЕКЛАМА
— За фахом син тесляр. Робив двері. До політики, армії, спецслужб жодного відношення не має. Ефесбешникам потрібна була резонансна кримінальна справа, тому вони й зліпили «херсонську дев’ятку».
— Ви контактуєте з рідними людей з цієї дев’ятки?
— Так, ми всі постійно на зв’язку. Ще раз скажу: до затримання люди, яких ефесбешники об’єднали в «херсонську дев’ятку», не були всі знайомі. Сергій знав серед них тільки свого небожа.
Важливо зауважити, що, хоча сина викрали третього серпня 2022-го, однак кримінальну справу проти нього відкрили лише на початку жовтня, коли перевели до Сімферополя. Що було до того? Жахливі муки в катівні фсб в Херсоні. Сину, як я розумію, довелося підписати все, що хотіли ефесбешники. Якби відмовився, забили б до смерті.
Читайте також: «Ти ж „азовець“, то терпи»: українському військовополоненому, який дивом вижив в Оленівці, лікарі в окупованому Донецьку робили операцію без наркозу
— Сергій — ваша єдина дитина?
— Ні. Ще маю доньку. Нині вона мешкає за кордоном.
— Адвокат Сергія ретельно захищає його інтереси, розповідає вам все, як є, чи ставиться до своїх обов’язків формально?
— Зараз оборонець хороший. А спершу була адвокатка, яку призначили держоргани. Користі з неї майже не було. Але згодом з’явився компетентний адвокат. Він робить все, що можливо, щоб допомогти Сергію, спілкується зі мною та матір’ю сина. До того ж Сергію допомагають передачами місцеві волонтери.
Не вдаючись у подробиці, скажу, що маю світлини і відео, на яких зафіксовано сина в ув’язненні. Також маю його розповідь в залі суду про дуже нелюдські знущання, які йому довелося пережити. Зокрема, про те, як Сергія били на допитах, як він декілька діб буквально висів на ґратах, як через муки знаходився на межі смерті.
— Вам дозволяють листуватися з сином?
— Так, дозволяють. Але, на жаль, не всі листи він отримує — доходить лише десь половина. До речі, в неволі син захопився малюванням. На акцію «Осінь полону» я приніс одну з його робіт — «Зв’язані руки» — і подарував цей малюнок громадській організації «Цивільні в полоні».
Під час акції батько Сергія Офіцерова Геннадій подарував малюнок сина, зроблений в неволі, громадській організації «Цивільні в полоні». На фото Геннадій з активісткою цієї організації Кариною Дячук (фото надано Геннадієм Офіцеровим)
— В яких умовах росіяни зараз утримують вашого сина?
— У вкрай поганих: дуже убоге харчування, на прогулянки не виводять, санітарні умови жахливі, побиття, зневага, медичної допомоги майже немає. Якщо коротко, то українських в’язнів там знищують — фізично та психологічно.
Цей малюнок Сергій Офіцеров намалював в СІЗО Лефортово (фото надано Геннадієм Офіцеровим)
Читайте також: Російські злочинці мають бути покарані: ідентифіковані прізвища 144 катів українських полонених
Нині син в СІЗО Ростова. За передбаченням, десь в листопаді або грудні буде остаточно винесено судовий вирок. Всім дев’ятьом фігурантам сфальшованої справи висунули дуже серйозні звинувачення в терористичній діяльності проти росії. Тому вироки очікувано будуть жорстокі. Я покладаю надії передусім на те, що сина і людей, які проходять з ним по цій справі, вдасться визволити в межах обміну полоненими. Хоча з обміном цивільних бранців справи не дуже гарні, втім все ж декого з них вдалося повернути. В тому числі засуджених до тривалих термінів ув’язнення.
Раніше «ФАКТИ» розповідали про сержанта Нацгвардії, котрий витримав тортури та страту в російському полоні біля Покровська.
На знімку у заголовку: «Херсонська дев’ятка» на одному з так званих судових засідань (фото з відкритих джерел)