«Цілі на головні старти сезону найвищі – перше місце на п’єдесталі»
Нині Назар Чепурний є одним із провідних спортсменів національної збірної України зі спортивної гімнастики. Свій шлях у професійний спорт він розпочав у місті Черкаси, і вже у шістнадцятирічному віці голосно заявив про себе перемогою на юніорських змаганнях світового рівня.
На дорослому рівні найвищими досягненнями Чепурного є здобуття золота на Чемпіонаті Європи 2024 у командній першості, а також бронзових нагород в опорному стрибку на чемпіонатах світу та Європи.
Подальші плани включають завоювання золотої медалі на ключових турнірах поточного сезону. Про це спортсмен поділився в інтерв’ю «Главкому», обговоривши також інші аспекти української та світової гімнастики, зокрема підготовку в умовах воєнного стану, ситуацію в національній команді, конкуренцію та вражаючий рівень сучасних опорних стрибків.
«Один із британців виконує стрибок із 3,5 обертами. Це просто неймовірно»
Опорний стрибок – ваша найсильніша дисципліна. Як це сталося?
Навіть не знаю. Мабуть, як і в більшості: почав тренуватися – щось виходило краще, щось гірше. У мене з самого початку добре давалися стрибки. З часом саме стрибки стали моїм коронним видом.
Збоку опорний стрибок виглядає доволі лякаюче, особливо приземлення. Наскільки це небезпечно та травматично?
Максимально небезпечно. Я й досі відчуваю страх перед кожним стрибком. Це дуже лякає. Адреналіну вистачає. Один невірний рух, і все може піти не за планом. Думаю, що страх – це цілком природно, це спрацьовує інстинкт самозбереження.
Хто демонструє найскладніші стрибки у вашій дисципліні?
Є кілька видатних майстрів. Двоє британців – Джек Джерман і Гарі Гепворт. Скажімо, один з них виконує стрибок із 3,5 обертами. Це взагалі фантастика. Чинний чемпіон світу у цій дисципліні, філіппінець Карлос Юло, також має у своєму арсеналі унікальні стрибки. Є ще іранець Махді Олфаті, вірменин Артур Давтян. Іншими словами, конкуренція в стрибках шалена. При цьому не забуваймо про представників Китаю та Японії, які завжди виставляють сильних гімнастів на чемпіонатах світу та Олімпіадах.
Як просувається ваша робота над стрибком зі складністю 5.6, який у світі здатні виконати лише кілька спортсменів?
Поступово. Для виконання таких складних стрибків потрібні значні зусилля, необхідна наполеглива праця. Розраховую, що на чемпіонаті Європи (він відбудеться у серпні цього року в Загребі – «Главком») я вже зможу продемонструвати подібний стрибок.
Чи можливо придумати нові елементи та комбінації елементів в опорному стрибку? Можливо, є плани створити іменний елемент чи стрибок, подібний до The Radivilov, названого на честь українського гімнаста Ігоря Радівілова, який згодом заборонили через надмірну небезпеку?
В опорних стрибках на даний момент можна вдосконалювати вже відомі елементи… Придумати щось принципово нове? Як на мене, це малоймовірно. В опорному стрибку обмежений простір для маневру, можливості для створення чогось нового не такі, як на інших снарядах, де вибір елементів значно ширший.
Окрім опорного стрибка, які ще дисципліни є вашими улюбленими? Можливо, є якась, яка вам не подобається? Над яким снарядом доводиться працювати найбільше?
Найменш улюблений – це кільця. Ну, я не створений для вправ на кільцях. Там потрібна особлива сила, якої мені бракує. Що подобається, крім опорного стрибка? Паралельні бруси, вільні вправи. А от над перекладиною ще потрібно працювати.
«Після зміни тренерського складу в збірній багато що змінилося. Зникла особлива командна атмосфера»
Чим запам’яталася вам Олімпіада-2024? Як оцінюєте свій виступ на ній?
Як для моєї першої Олімпіади, то задовільно (5-те місце у командному багатоборстві, 6-те місце в опорному стрибку – «Главком»). Вважаю, що сама моя участь у паризькій Олімпіаді – це вже добре, це цінний досвід. Адже на попередні Ігри до Токіо мене не допустили, і я був трохи засмучений. Щодо якихось особливих спогадів про Олімпіаду, то, відверто кажучи, нічого такого не запам’яталося. Змагання як змагання.
Оцініть цьогорічний сезон. Що вже вдалося, який рівень вашої форми, які завдання на чемпіонат Європи та світу?
Початок цього сезону був досить вдалим. Гарна робота на етапах Кубка світу, перемоги, призові місця. Отже, рік складається добре. Цілі на головні змагання сезону – найвищі: перше місце на п’єдесталі. Однак, побачимо, як все складеться.
Чи плануєте виступати в багатоборстві?
Наразі не визначився. Це залежатиме від багатьох чинників. Зокрема, від того, в якій формі я підійду до турнірів.
Ви тренуєтеся під керівництвом Геннадія Сартинського, але в збірній працюють інші тренери. Чи не заважає це підготовці до найважливіших стартів сезону?
Це питання, про яке не дуже хочеться говорити. Звісно, після зміни тренерського складу в збірній багато що змінилося. Зникла особлива командна атмосфера, я не бачу якоїсь чіткої програми тренувань. Гадаю, нам, спортсменам, потрібно просто якісно виконувати свою роботу, незважаючи ні на що.
Назар Чепурний: Початок цього сезону вийшов бадьорий Фото: НОК України
Де ви тренуєтеся в Україні? Наскільки складно було працювати взимку, коли були перебої з електрикою та опаленням?
Тренуюся на олімпійській базі у Конча-Заспі. Взимку там було неможливо повноцінно тренуватися – світло вимикали на добу і більше, опалення не було. Спали у спортивних костюмах. За ніч зал настільки промерзав, що існував ризик отримати серйозну травму через розтягнення м’яза. За таких умов ми ухвалили рішення виїхати тренуватися за кордон, інакше існував ризик зірвати підготовку до сезону. Зрештою, ми поїхали до Німеччини і готувалися до перших стартів сезону там.
Зараз ви тренуєтеся в Україні?
Так, зараз тренуємося у Києві. Проте закордонний збір все одно буде. Попередньо плануємо провести його в Німеччині.
«З тренеркою Іриною Горбачевою наші шляхи розійшлися. Ми не підтримуємо зв’язок»
Випадок Іллі Ковтуна, який змінив громадянство, якось вплинув на українську гімнастику? І як ви особисто ставитеся до вчинку колишнього лідера збірної?
Гадаю, про це було сказано і написано достатньо за останні два роки. Я також неодноразово висловлювався на цю тему. Тому не бачу потреби повертатися до цього питання. Дорослі люди зробили свій усвідомлений вибір, і додавати тут нічого (відомий український гімнаст Ілля Ковтун та його тренерка Ірина Горбачева змінили спортивне громадянство на хорватське у 2025 році – «Главком»).
Насамперед це позначилося на збірній, яка залишилася без свого лідера. І це, безумовно, нас послабило.
А зараз ви спілкуєтеся з вашою колишньою тренеркою Іриною Горбачевою (Надюк)?
З Іриною Володимирівною я розпочинав свою кар’єру, саме вона заклала мені базу, яка сьогодні дозволяє мені демонструвати високі результати. Ми пройшли разом не один сезон. Я їй дуже вдячний за все. Але зараз наші шляхи розійшлися. Ми не підтримуємо зв’язок.
У яких країнах світу гімнастика має найбільшу популярність? Де глядачі найкраще розуміються на вашому виді спорту?
Якщо чесно, скрізь, де я виступав, інтерес до гімнастики був високим. Відчувається різниця порівняно з Україною. Наприклад, у Німеччині гімнастика надзвичайно популярна: збираються повні трибуни, вболівальники добре реагують на виступи, підтримують. Там спостерігається великий ажіотаж навколо клубного чемпіонату Німеччини, в якому я також виступаю за клуб із міста Саарбрюккен.
Назар Чепурний на Олімпіаді-2026 посів шосте місце в опорному стрибку. Фото: НОК України
«Соціальні мережі – не моє»
Як ви ставитеся до нововведення у вільних вправах, де чоловікам тепер потрібно виконувати хореографічні елементи та елементи на гнучкість?
На мою думку, нововведення є недоцільними. Тепер під час виступів потрібно додатково думати про те, як саме перейти з діагоналі, куди слід повернути. Раніше на ці деталі не зверталося стільки уваги, не запам’ятовували, куди робити переходи чи в який бік повертати. Головне, що від цієї реформи ніхто не виграє, а лише програють, оскільки у суддів з’являться нові підстави для зняття балів.
Як ви ставитеся до того, що зараз під час виступів на снарядах потрібно виконувати вісім елементів замість десяти?
Ставлюся позитивно. Добре, що менше, а не більше. Але тут також є нюанс. Ті, хто за десять елементів під час свого виступу встигав набирати бали, тепер повинні робити це за вісім елементів. Тобто, складність зростає. Простіше кажучи, елементів стало менше, але тепер вони повинні бути складнішими.
Більшість команд у світовій спортивній гімнастиці на паралельних брусах використовують мед як мастило. Поясніть, чому вибір падає саме на мед, а не на щось інше?
Мед – це не якась новація. Його почали використовувати давно, адже він клейкий, і на нього можна наносити магнезію. Все це зміцнює хват на снаряді та покращує техніку виконання. Втім, використовують не лише мед. Є гімнасти, які використовують цукровий сироп. Скажімо, я використовую саме цукровий сироп.
На Олімпіаді 2028 у Лос-Анджелесі відбудеться дебют змішаної команди, яка складатиметься з хлопця та дівчини. Як ви ставитеся до цього формату?
Не знаю, ставлюся нейтрально. Це також не є чимось зовсім новим. Я колись виступав у такому форматі на юнацьких Олімпійських іграх 2018 року в Буенос-Айресі. Тому побачимо. З’являються нові вимоги – будемо адаптуватися.
З російських та білоруських спортсменів зняли усі санкції в гімнастиці. Чи створюватиме це для вас перешкоди на змаганнях?
Відчуватиму певний дискомфорт… Але на мої виступи це жодним чином не вплине. Буду концентруватися виключно на спортивній складовій турнірів.
Як ви проводите вільний час? Чи активно користуєтеся соціальними мережами?
Вільний час люблю проводити з користю, люблю вивчати щось нове. Дуже подобається керувати своїм автомобілем. Коли є можливість, можу прогулятися, почитати, подивитися новий фільм чи серіал.
А соціальні мережі – не моє. Так, багато наших спортсменів розвивають особисті бренди, набирають підписників. Моя душа не лежить до цього. Наразі мені це все нецікаво.
Святослав Василик, «Главком»