Автор фото, EPA
Підпис до фото, За словами Зеленського, застосування російських активів для підтримки України – це "швидше та вигідніше"
Очільники держав ЄС на зустрічі у Брюсселі не змогли узгодити питання передачі Україні заблокованих російських коштів. Через позицію Бельгії рішення було перенесено на два місяці.
Водночас, керівники країн підтвердили готовність забезпечувати фінансування потреб України ще протягом двох років – до 2027.
Як повідомило агентство Reuters, згідно з підсумками саміту, що відбувся у Брюсселі в четвер, 23 жовтня, лідери ЄС дали згоду на фінансування потреб України протягом наступних двох років.
У підсумковій заяві саміту, з якою ознайомились кореспонденти Reuters, зазначено, що ЄС "зобов’язується задовольняти важливі фінансові потреби України у 2026-2027 роках, включаючи ті, що пов’язані з військовими та оборонними цілями".
Проте одне з основних питань саміту – щодо передачі Києву заморожених в Європі активів російського Центробанку – було відкладено, за інформацією агентства Bloomberg, на два місяці. Наступну зустріч заплановано на 19 грудня.
Як пише Reuters, багато європейських дипломатів висловлювали сподівання, що лідери ЄС запропонують Єврокомісії розробити офіційну юридичну пропозицію, яка надасть змогу застосувати для "репараційної позики" Україні "кошти, що пов’язані з заблокованими російськими активами, відповідно до законодавства ЄС та міжнародного права". Йдеться про російські активи на суму 140 мільярдів євро, що знаходяться в бельгійському депозитарії Euroclear.
Проте, за відомостями Reuters, у фінальному комюніке саміту згадується лише те, що за умови дотримання європейських законів "російські активи мають залишатися заблокованими до того часу, поки Росія не припинить свою агресивну війну проти України та не відшкодує завдані війною збитки".
Причиною зволікання з ухваленням рішення, над яким ЄС працювало декілька місяців, стала позиція Бельгії, яка вимагає від інших держав Європи гарантій, що їй не доведеться самостійно нести всі ризики, що пов’язані з застосуванням російських активів.
Як писало видання Politico напередодні саміту, лідери ЄС вже практично узгодили проєкт виділення Україні "репараційної позики" на 140 мільярдів євро. Проте проти цього виступив прем’єр Бельгії Барт Де Вевер.
Напередодні саміту він зазначив, що Бельгія потребує гарантій від інших країн Європи, котрі мають розділити з нею ризики. В іншому випадку, запевнив Де Вевер, прибувши на саміт, "я зроблю все можливе на європейському рівні, а також на національному, в політичному та юридичному сенсі, щоб заблокувати це рішення".
У своїй промові він закликав усіх членів ЄС розділити відповідальність за рішення і витрати на будь-які судові позови, ініційовані Росією, а також бути готовими внести свій внесок, якщо Європі коли-небудь доведеться повертати ці кошти Москві.
"У випадку, якщо Росія з певної причини дійсно зможе вимагати повернення цих коштів, їх необхідно надати негайно", – наголосив Де Вевер, підкресливши, що під загрозою буде "довіра ринків до всієї фінансової системи Європи".
"Це важливе питання: хто надасть цю гарантію. Я запитав своїх колег: це будете ви? Це будуть держави-члени ЄС?.. Бурхливої згоди учасників не було", – наводить виступ Де Вевера Politico.
Втім, додав він, ті ж питання лідери країн ЄС "почули від (голови Європейського центрального банку) Крістін Лагард, тому, гадаю, дорогою додому всі розміркують над цим".
Москва готова реагувати на вилучення активів, які, як раніше давав зрозуміти Кремль, там розглядають як "грабіж". Як деякий час тому писав Bloomberg із посиланням на російські урядові джерела, в такому випадку Кремль готовий націоналізувати іноземні активи в Росії та дуже швидко їх продати. Необхідний закон був оперативно ухвалений восени 2025 року.
Бельгійський бюджет отримує податки від заблокованих російських активів, та "було б добре, якби російські кошти покинули Бельгію", заявив бельгійський прем’єр.
"Мільярд – це значні кошти, але це дрібниці в порівнянні з юридичними проблемами, з якими ми можемо зіткнутися, та ризиками, які вже несемо", – цитує його Politico.
Автор фото, Simon Wohlfahrt/Bloomberg via Getty Images
Підпис до фото, Володимир Зеленський та Антоніу Кошта перед зустріччю у Брюсселі
Натяки на те, що Бельгія намагається уникнути передачі активів, щоб зберегти податкові надходження, "обурливі", сказав Де Вевер. Він додав: "Я їздив до Києва та повідомив: у мене є мільярд податкових коштів, отже ви можете розраховувати на мільярд щороку".
За підсумковий документ, який відклав ухвалення рішення щодо "репараційної позики", проголосували керівники всіх країн ЄС, за винятком Угорщини, що є одним з небагатьох союзників Москви в союзі.
Президент України Володимир Зеленський висловив вдячність ЄС за пропозицію фінансування ще протягом двох років, назвавши це "важливим рішенням". Щодо відстрочки з наданням "репараційного кредиту" він прокоментував так: "Ми маємо політичну підтримку щодо заблокованих російських активів та їхнього максимального застосування для захисту від російської агресії. Єврокомісія опрацює всі необхідні деталі".
Напередодні саміту він заявляв, що Київ хотів би розпочати застосовувати ці кошти вже у 2026 році.
Що далі
Питання застосування російських активів залишається на порядку денному, запевняє голова Європейської ради Антоніу Кошта та голова Єврокомісії Урсула фон лер Ляєн.
"Сьогодні ніхто нічого не заблокував, – цитує Кошту Politico. – Потрібно опрацювати технічні та юридичні аспекти підтримки з боку Європи".
"Росія повинна чітко усвідомити: в України будуть фінансові ресурси, необхідні для захисту від російської агресії в найближчому майбутньому", – зауважив він.
Обговорення кредиту для України "дозволило нам виявити аспекти, які потрібно прояснити", погодилась фон дер Ляєн. Вона запевнила, що ЄС "буде продовжувати чинити тиск на Росію стільки, скільки буде потрібно, та підтримуватиме Україну стільки, скільки потрібно, для забезпечення припинення вбивств та справедливого і довготривалого миру".
"Питання (надання заблокованих коштів Києву) не зникло, ми змогли обговорити технічні деталі", – підтвердив журналістам президент Франції Еммануель Макрон. Однак, додав він, "ми повинні діяти систематично, оскільки не можемо робити нічого, що порушує міжнародне право".
Інших варіантів фінансування допомоги Україні на порядку денному не існує, сказав Макрон.
Навіть якщо лідери ЄС в результаті досягнуть домовленостей щодо кредиту, залишаться два головних питання, зазначає Bloomberg. По-перше, які умови їхнього застосування, по-друге, чи варто заохочувати Україну купувати на ці кошти більше європейського озброєння, при тому що Україні, можливо, потрібно буде купувати наявну в США зброю для своїх оперативних потреб на фронті.
Зеленський пообіцяв, що закупівлі в Європі будуть пріоритетними, проте дав зрозуміти, що Київ хоче зберегти можливість купувати також і американське озброєння.
Раніше він заявляв, що Україна зможе швидко наростити власне оборонне виробництво та ділитися результатами із Європою, якщо отримає додаткові кошти, нагадує агентство.
"Нам слід використовувати будь-які російські гроші (для виробництва озброєння в Україні – Ред.), це швидше та економічніше. Йдеться про далекобійні ракети, безпілотники, засоби РЕБ і ракети", – сказав Зеленський.