Автор фото, Getty Images
У той час як європейці міркують про створення "стіни дронів", все більше й більше "непізнаних" безпілотних літальних апаратів навідуються до європейських аеропортів та інших стратегічно важливих об’єктів. Вони вже спричиняють відчутні збитки, а шкода від них у подальшому може бути значно більшою.
Досі щодо походження цих дронів у Європі вели мову як про "невизначене". Європейські лідери майже не виключали можливість, що до дронових вторгнень причетні росіяни.
Конкретний крок уперед зробив німецький канцлер Фрідріх Мерц, який проголосив, що за атаками дронів, які "обрушилися" на Німеччину минулого тижня, може стояти Росія.
"Ми припускаємо, що за більшістю рейсів цих дронів стоїть Росія", – передає DW слова німецького канцлера.
Мерц також назвав кількість атак не тільки на Німеччину, а й у цілому на Європу "безпрецедентною". Разом з тим він зауважив, що наразі жоден з дронів не переносив вибухові речовини. Очевидно, всі вони здійснювали розвідувальну місію, припустив канцлер Німеччини.
Наприкінці минулого тижня аеропорт Мюнхена, головного міста Баварії, краю на півдні Німеччини, змушені були тричі закривати через невідомі дрони, які поставали біля аеродрому ближче до вечора.
Уперше це трапилося в четвер, 2 жовтня, але повторилося у п’ятницю та суботу.
"Дроновий хаос у Мюнхенському аеропорті триває", – заголовок у Bilt лише однієї з багатьох тривожних публікацій у німецькій пресі останніх днів.
Попри те, що мова йшла лише про декілька дронів, як запевнив речник Управління федеральної поліції Мюнхена Томас Боровік, "з міркувань безпеки авіадиспетчерська служба припинила польоти".
"По одному дрону було виявлено одночасно на північній і південній злітно-посадкових смугах. Під час спостереження дрони відразу ж розвернулися та зникли, тому їх не вдалося ідентифікувати", – сповістили Bild у поліції.
Мюнхен є великим європейським авіаційним вузлом і базою німецької авіакомпанії Lufthansa. Численні рейси з Америки та Азії мають пересадки саме в цьому аеропорті. За перше півріччя цього року він обслужив майже 20 мільйонів пасажирів.
За даними аеропорту, через атаки дронів до інших аеропортів були перенаправлені 23 рейси (у Штутгарт, Нюрнберг та Франкфурт, а також у Відень), а ще 12 рейсів, що повинні були вилетіти з Мюнхена, взагалі анулювали, через що близько 6,5 тисяч пасажирів не змогли вилетіти.
Пасажири оповідали Bild, що деякі вже сиділи в літаках, коли їх попросили повернутися до аеропорту разом із ручною поклажею. А коли стало очевидним, що затримка буде тривалою, знайти номер у готелях було неможливо через Oktoberfest, традиційний пивний фестиваль, на час проведення якого припала поява дронів. У аеропорті встановили розкладні ліжка, пасажирам також роздавали пледи, їжу та напої.
Автор фото, Michaela STACHE / AFP
Підпис до фото, Пасажирам у Мюнхенському аеропорті довелося спати на надувних матрацах на підлозі через декілька дронів
Мюнхен – далеко не єдиний європейський аеропорт, який зазнав атаки дронів за останній місяць, – рейди непізнаних безпілотників поширилися Європою від Норвегії до Іспанії та від Вільнюса до Брюсселя.
Першими через дрони у повітрі закривали аеродроми у Варшаві, Жешуві та Любліні в Польщі (9-10, 15 вересня), після цього – у Копенгагені та Ольборзі у Данії, далі у столиці Норвегії Осло та менших аеропортах на півночі країни.
У Данії, за розповідями очевидців, безпілотники прилетіли з декількох різних напрямків, "вмикаючи і вимикаючи вогні", а потім кудись зникли через декілька годин. Дрони не збивали, але у данській поліції заявили, що дронами керував "досвідчений оператор".
Після цих інцидентів Данія, яка головує в Раді ЄС і повинна була приймати неофіційний саміт європейських лідерів, на тиждень закривала своє небо для цивільних дронів.
Американське видання Wall Street Journal пов’язало невідомі безпілотники над військовими та цивільними об’єктами Данії з рішенням держави придбати далекобійну зброю, а також її непохитної підтримки України.
WSJ нагадало, що Данія входить до числа найрішучіших прихильників України: вона віддала Києву всю свою артилерію, збільшила військові видатки та постійно закликає союзників більш рішуче об’єднуватися проти Москви. Ім’ям цієї держави також названа схема фінансування замовлень зброї для української армії.
Прем’єр-міністр Данії Метте Фредріксен назвала інциденти складовою "гібридної війни", а також заявила, що Росія "є країною, що становить загрозу європейській безпеці".
"Я, звичайно, не можу заперечувати, що це Росія", – заявила вона Reuters, хоча й не назвала Росію відповідальною.
Фредріксен також назвала це "найбільш серйозною атакою" на критичну інфраструктуру Данії.
Прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Сторе після тимчасового закриття двох аеропортів держави відзначив, що Росія, яка має спільний кордон із Норвегією на півночі, за останній місяць тричі порушувала її повітряний простір.
У відповідь Кремль заперечив свою відповідальність за дронові атаки. А під час свого виступу на "Валдайському форумі" президент Росії Володимир Путін висміяв заяви західних лідерів про можливу причетність Росії.
"Я більше не буду (відправляти дрони – Ред.). Ані до Франції, ані до Данії, ані до Копенгагена", – пожартував він, додавши, що російські дрони не літають на такі значні відстані.
Кількість інцидентів зростає. Збитки теж
Загалом, як підрахувала британська Telegraph, у вересні 15 європейських аеропортів тимчасово припиняли роботу через вторгнення невідомих безпілотників – це рекордний показник за один місяць.
Інциденти були зафіксовані у шести державах: Данії, Норвегії, Румунії, Нідерландах, Польщі та Іспанії – на Канарських островах. Через це сотні рейсів були скасовані або відкладені, а тисячі пасажирів не змогли вилетіти вчасно.
Хоча загроза безпілотників не є новою для авіаційної галузі, але саме у вересні цього року рівень загрози безпрецедентно зріс, а початок жовтня продемонстрував, що ця загроза наростає.
"Ці інциденти нікуди не зникають. Хоча ми досі не маємо підтвердження того, хто стоїть за цими діями, реальність полягає в тому, що дрони все більше використовуються для втручання та впливу на життя цивільних", – цитує Telegraph Єнса Гольцапфеля, експерта із захисту від дронів в оборонній компанії Nordic Air Defence.
Річ у тому, що авіаційна галузь підкоряється чітким нормативам, згідно з якими будь-яка поява неідентифікованих повітряних суден у радіусі від 20 до 100 кілометрів від аеропорту змушує закривати повітряний простір, що призводить до значних економічних збитків.
Затримки рейсів і перебої в роботі аеропортів вже викликають невдоволення авіаперевізників. Генеральний директор найбільшого європейського лоукостера Ryanair Майкл О’Лірі розкритикував ЄС за нездатність захистити європейські аеропорти та заявив, що дрони необхідно збивати.
"Нашу роботу було порушено три тижні тому, коли дрони пролітали над Польщею, а польські аеропорти були закриті на чотири години. Минулого тижня данські аеропорти були закриті приблизно на дві години. Це має руйнівний характер, і ми закликаємо до дій", — заявив керівник Ryanair в інтерв’ю Politico.
О’Лірі також вважає, що запропонована ЄС "стіна дронів" не є рішенням і навряд чи матиме ефект. При цьому керівник Ryanair вважає цілком ймовірним, що росіяни можуть запустити дрон не зі своєї території, а, наприклад, з території Польщі.
Дрони цікавляться не лише аеропортами
Дрони – не єдина причина перебоїв у європейських аеропортах останнім часом. Так само на вихідні у передостанній тиждень вересня аеропорти Лондона, Брюсселя та Берліна постраждали через кібератаку на систему реєстрації пасажирів.
А самі дрони літають не тільки над європейськими аеропортами.
Якщо згадувати той самий аеропорт Мюнхена, то безпосередньо перед тим дрони із розмахом крил від 60 см до одного метра були помічені над інноваційним центром Бундесверу у Ердінгу, де випробовуються безпілотники наступного покоління. Як зазначає Bild, від військової бази до цивільного аеропорту лише 8 км.
Автор фото, Johannes Simon/Getty Images
Підпис до фото, У 8 км від аеропорту Мюнхена, у Ердінгу, розташована база, на якій розробляються БПЛА нового покоління. Неопізнані дрони залітали і туди
Видання також нагадало, що цей інцидент був не першим прольотом дронів над німецькими військовими об’єктами. Ще 25 вересня, так само ближче до вечора два невеликі безпілотники зависали над військово-морською верф’ю в Кілі, де будують підводні човни для ВМС Німеччини та партнерів НАТО. Цей об’єкт є центральним компонентом німецької збройової та оборонної промисловості.
Після інциденту над заводом Thyssenkrupp цілий рій дронів, включно із так званим "материнським дроном", завис над Кільською університетською лікарнею. Згодом дрони були помічені над електростанцією на узбережжі та Кільським каналом.
Bild також пише, що дрони пролітали над будівлею Кільського земельного парламенту та над нафтопереробним заводом Heide – об’єктом, який, серед іншого, постачає авіаційне пальне до аеропорту Гамбурга.
А за повідомленнями іншого поважного німецького видання, Spiegel, підозрілі дрони були помічені не лише над Шлезвіг-Гольштейном, а й над базою Бундесверу в Заніці в землі Мекленбург-Передня Померанія, а також через день – над штабом військово-морського командування в Ростоку.
Мета – шпигунство. Але кого і за чим?
Німецька влада переконана, що невідомі безпілотники над стратегічними об’єктами мали на меті їхнє "обстеження".
Spiegel також відзначає підкреслено стриману реакцію влади на ці інциденти. Міністерка внутрішніх справ Шлезвіг-Гольштайну Забіне Зюттерлін-Ваак повідомила, що влада проводить розслідування за підозрою у шпигунстві, але не надала жодних подробиць і не вказала маршрут польоту дронів над об’єктами критичної інфраструктури.
Проте після декількох інцидентів із дронами в Німеччині та Європі німецький уряд розглядає можливість дозволити збройним силам збивати безпілотники за певних умов.
Автор фото, visual.Bild.de
Підпис до фото, "Дронова тривога у нашому небі" – німецький Bild подає карту дронових відвідин у Європі. І це не лише аеропорти
Після Німеччини невідомі дрони з’явилися і у Бельгії – і також над стратегічними об’єктами.
Міноборони Бельгії повідомило, що минулої п’ятниці близько 2 години вночі над військовою базою в Ельзенборні, що на сході провінції Льєж, помітили 15 дронів, пише VRT. Ця база розташована за кілька кілометрів від кордону з Німеччиною, і є тренувальною базою артилеристів.
Бельгійське ЗМІ зазначає, що дрони були помічені "випадково", оскільки в цей час на базі якраз проходили випробування системи виявлення дронів.
Нині міноборони Бельгії веде розслідування інциденту із безпілотниками над військовою базою. Як пише Politico, наразі невідомо, звідки взялися апарати і хто ними керував.
Зв’язок між дронами та вибухівкою і "тіньовим флотом"
Останнім часом історії з дронами над Європою, якими вже, здається, особливо не дивуються, отримали декілька відгалужень та продовжень.
2 жовтня стало відомо про затримання російського агента в Польщі, який міг планувати диверсії з дронами та замаскованою вибухівкою на території країни. Операції подібного типу, ймовірно, готувалися також у Литві та Німеччині.
Німецькі слідчі, зі свого боку, розслідують можливі зв’язки невідомих дронів, що у вересні літали над півночі країни, із судном з російського "тіньового флоту".
За інформацією Spiegel, йдеться про вантажне судно довжиною близько 100 метрів, яке в період повідомлень про спостереження дронів над землею Шлезвіг-Гольштайн перебувало в районі Кіля в прилеглому морському районі Балтійського моря.
За даними джерел видання у службах безпеки, поведінка судна, а також дані про його маршрут дають підстави припустити, що дрони можуть бути пов’язані з ним.
Крім того, вантажне судно відповідає технічним вимогам для зльоту і посадки навіть великих шпигунських дронів, зокрема з жорстким крилом, схожих на літаки.