“`html
Україна посилила інтенсивність атак на російські нафтопереробні підприємства впродовж останніх місяців, що призвело до браку палива та збільшення вартості в деяких регіонах РФ, як з’ясувало BBC Verify.
Удари безпілотників на нафтопереробні заводи, деякі з яких дісталися вглиб території Росії, суттєво зросли у серпні та залишалися значущими у вересні, як засвідчив аналіз російських мас-медіа та підтверджених відеоматеріалів.
З початку року було вражено 21 із 38 великих нафтопереробних об’єктів держави – де нафту-сирець трансформують у паливо, наприклад, бензин і дизель – а кількість успішних атак вже на 48% перевершила показник за весь 2024 рік.
Звичайні громадяни Росії, здається, відчувають результати ударів: підтверджені відеозаписи фіксують черги на автозаправних станціях. Частина заправок припинила діяльність, аби “перечекати скруту”, замість того, щоб працювати у збиток, відзначив один з керівників російським ЗМІ.
Служба безпеки України (СБУ) не відповіла на прохання про коментар.
Але президент Володимир Зеленський заявляв, що завдання збитків нафтовій галузі Росії є ключовим засобом спонукання до переговорів.
“Найдієвіші санкції, ті, які діють миттєво – це загоряння на нафтопереробних комплексах Росії, її терміналах, нафтобазах, – наголосив український лідер в одному вересневому зверненні. – Ми суттєво обмежили нафтову індустрію Росії, і це суттєво стримує війну”.
Наш аналіз показує, що обсяг задокументованих атак сягнув безпрецедентного рівня у серпні – українські безпілотники вразили 14 НПЗ, а у вересні – вісім.
Посилення відбулося після нетривалої перерви, що збіглася зі сплеском дипломатичних потуг, в ході яких Дональд Трамп робив спроби посприяти укладанню угоди про припинення вогню між Києвом і Москвою.
Деякі удари відбувалися по об’єктах на значній відстані від кордону Росії. Наприкінці вересня СБУ двічі результативно атакувала нафтопереробний об’єкт “Газпром Нафтохім Салават” у Башкортостані.
Знімки з супутника продемонстрували хмари диму, які підіймалися з підприємства, розташованого на відстані понад 1100 км від українського рубежу.
Україна також атакувала одні з найприбутковіших підприємств Росії. НПЗ біля Волгограда цього року ставав об’єктом ураження шість разів – серпневий удар змусив його зупинити роботу на місяць. Великий рязанський завод із січня атакували п’ять разів.
Генштаб України раніше заявляв, що НПЗ у Самарі та Саратові використовуються в контексті військової логістики. Обидва регіони протягом останніх тижнів зазнавали атак дронів, при цьому два з трьох заводів у Самарській області призупинили діяльність.
Джастін Крамп, колишній офіцер британської армії та керівник консалтингової компанії Sibylline, повідомив BBC Verify, що Україна вже давно атакує нафтову та газову промисловість Росії. Проте він відзначив, що хвиля ударів вказує на те, що військові та розвідувальні служби визначили цю тактику як “провідну кампанію”.
“Ця кампанія очевидно стала об’єктом значних інвестицій і керується розвідувальною оцінкою того, що завдасть найбільших збитків Росії”, – заявив Крамп.
Визначити, наскільки удари впливають на випуск бензину та дизеля, непросто, оскільки Росія у травні 2024 року зробила таємною статистику щодо виробництва палива після попередньої серії атак на НПЗ.
А втім, аналіз BBC Verify засвідчив, що щонайменше десять НПЗ були змушені повністю або частково припинити функціонування з серпня, а агентство Reuters поінформувало, що у певні дні загальнодержавне виробництво знижувалося на цілих 20%.
Автор фото, Telegram
Підпис до фото, У січні удар дрона по Рязанському нафтопереробному заводу спричинив потужний вибух, що змусило його тимчасово призупинити роботу
Є підтвердження того, що удари по НПЗ впливають на звичайне життя у окремих регіонах Росії. Перевірені BBC Verify відеоматеріали показали черги на автозаправках на Далекому Сході та на трасі між Санкт-Петербургом і Москвою, а призначені Кремлем функціонери запровадили лімітування бензину в окупованому Криму.
Власники невеликих та незалежних заправних станцій у Сибіру повідомили російським ЗМІ, що були змушені закритися через постійні труднощі з доставкою пального. Один керівник у Новосибірській області порівняв ситуацію з гіперінфляцією у пострадянській Росії.
“На мій погляд, у нас не було такої скрути з 1993-1994 років, – поділився він з місцевим виданням “Преценент ТВ”. – Чимало заправок наразі зупинили функціонування. Ймовірно, ліпше перечекати скруту, ніж працювати у збиток”.
Хоча в Росії традиційно ціни зростали через літні поїздки та ремонт НПЗ, атаки безпілотників погіршили стан речей.
Роздрібні ціни на бензин різко зросли, тоді як гуртові, за якими рітейлери закуповують у виробників, зросли ще швидше, збільшившись із січня на 40%.
Суворо регульовані державою російські ЗМІ дали зрозуміти, що ключовим чинником дефіциту є атаки дронів: ділова газета “Коммерсант” пов’язала брак із “позаплановими зупинками НПЗ”.
Однак цивільне населення у західних регіонах Росії, зокрема в Московській та Краснодарській областях, в цілому не зазнало впливу.
Деякі з тих, хто спілкувався з BBC, заявили, що не знали про дефіцит в інших регіонах країни.
Російські посадовці запевняють, що ситуація під контролем. Під час брифінгу цього тижня речник Кремля Дмитро Пєсков зазначив, що “уряд вживає необхідних заходів” для подолання дефіциту.
Проте минулого тижня віцепрем’єр Олександр Новак оголосив, що часткову заборону на експорт бензину продовжено до кінця 2025 року. Опозиційний політик Володимир Мілов зауважив, що це обмеження є відносно незначним і “не врятує внутрішній ринок”.
Наскільки удари впливають на можливість Москви застосовувати нафтові надходження для фінансування війни проти України, також неясно.
Більшість російського експорту нафти – це неперероблена сира нафта, яка, здається, не постраждала від атак. Аналіз Bloomberg наприкінці вересня засвідчив, що експорт сирої нафти, хоч і менш вигідний, ніж бензин і дизель, досяг рекордного рівня.
Крамп зауважив, що ефект від ударів можна було б посилити, якщо б Захід прийняв “додаткові заходи” і санкції проти експорту нафти, але наголосив, що навіть зараз атаки підривають здатність Москви вести війну.
“Ця кампанія сама по собі не поставить Росію на коліна, але безперечно посилює дискомфорт від тривалого конфлікту”.
Матеріал підготовлений за участю Крістін Джеванс
“`
Джерело