Автор фото, Telegram Володимир Зеленський
Підпис до фото, Полковник Манько, після командування 33-м штурмовим полком, очолив керівництво штурмових військ
Володимир Зеленський зробив заяву про виникнення в Україні Штурмових військ. Створення цього нового виду збройних сил відстоював головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський, а командувачем штурмовиків, найбільш ймовірно, стане чинний голова відповідного управління в структурі Сухопутних військ, полковник Валентин Манько.
Формування окремого командування для штурмовиків спричинило неоднозначні оцінки в суспільстві та серед фахівців.
Деякі говорять про результативність даних підрозділів, котрі чи не єдині в Силах оборони спроможні швидко відповідати на зміну умов, виконувати наступальні та стабілізаційні дії, в тому числі і на території Росії.
Інші ж відмічають, що успіх цих небезпечних операцій нібито прямо пов’язаний з великими втратами штурмовиків та суворим стилем командування. Окремі навіть називають їх “м’ясною піхотою”.
У бесіді з ВВС News Україна керівник управління штурмових військ Валентин Манько відкидає ці твердження.
Автор фото, Facebook Manko Valentin
Підпис до фото, 44-річний Манько у війську з 2014 року. Тоді він, агробізнесмен з Дніпропетровської області, як волонтер і доброволець вступив до лав “Правого сектору”
У нього самого незвичайна біографія.
44-річний полковник, який в минулому році отримав звання Героя України, опинився на війні ще в 2014 році. Тоді він був в керівництві Добровольчого українського корпусу “Правий сектор”, котрий воював на Донеччині.
Згодом Манько безуспішно спробував увійти в політику, але натомість потрапив у кримінальні провадження і навіть кілька місяців перебував у розшуку Інтерполу за підозрою в розбійних нападах. Справа не отримала продовження, в 2018 році Валентин Манько навіть очолив державну службу у справах ветеранів.
З початку широкомасштабної війни в 2022 році як доброволець приєднався до ЗСУ, воював на найгарячіших напрямках, в тому числі і як командир 33-го окремого штурмового полку.
Автор фото, 33 ОШП
Підпис до фото, Бійці 33 ОШП облаштовують позиції. На даний момент в Україні діють шість штурмових полків та декілька окремих батальйонів
ВВС: Валентине, поясніть, який сенс у формуванні окремого роду Штурмових військ, якщо вони вже тривалий час і без того функціонують на передовій?
В.М. Що являють собою сили штурмових військ? В першу чергу це стабілізаційні підрозділи і війська, що виконують спеціальні операції зі стабілізації, штурмових дій, іноді ми також відвойовуємо плацдарми для роботи інших військових формувань, наприклад, підрозділів ДШВ (Десантно-штурмових військ, – Ред.), інших бригад.
Що нам потрібно, щоб успішно виконати свою операцію… Знаєте, як мовиться: “щастя любить тишу”, тому нам потрібно, щоб про нас ніхто не знав, тому що ми використовуємо завжди нестандартні способи ведення війни. Тобто новітні підходи і тактику в порівнянні з тим, що всі вже розуміють і знають. Тому у нас завжди є успіх. У нас немає жодної операції, яку ми не завершили.
Але коли ми передаємо свої війська від одних до інших, то, по-перше, управління такими спеціально навченими підрозділами повинен здійснювати той, хто в цьому розбирається.
Наприклад, ми беремо один наш батальйон і передаємо на Запорізький напрямок в зону відповідальності, умовно кажучи, 128-ї бригади ТрО, яка там перебуває і тримає 10 км. От ми його віддали, але як ним буде керувати бригада? Розумієте, вони будуть його застосовувати як просто штурмову піхоту. Але ж у нас є особливі завдання.
От погляньте, по Запорізькому напрямку ми відрізали противника (мається на увазі події біля Степногірська, – Ред.), але ми не билися з ним “в лоб”. Якби ми билися з ним “в лоб”, то мали б шалені втрати. Саме через це в основному і бувають великі втрати в підрозділах, що стоять у своїх зонах, тому що у них немає іншого варіанту, коли їм потрібно утримувати позиції, вони кидають і кидають сили проти ще сильнішого противника.
В Росії, до речі, вже є штурмові війська, і вони знаються на цьому добре. Тому коли попереду йдуть їхні штурмовики, то і їх треба зустрічати нашими штурмовиками.
Тому у нас керівництво боєм, управління цими підрозділами виконується окремо від інших. Але для цього необхідно налагодити взаємодію, логістику, зв’язок і ще багато чого іншого.
Окрім того, хочу підкреслити: ми ні в кого нічого не забираємо. Окремі особистості вже кажуть, що “ми зруйнуємо ДШВ”, але це неправда, тому що ми вже створені давно, ми працюємо з 2014 року. Тоді ми почали діяти малими мобільними групами. Не так масштабно як зараз, але теж успішно. З 2022 року ми працюємо на всіх напрямках: Запоріжжя, Лисичанськ, Авдіївка, Бахмут… Ми працювали, розробляли свої методички, інструкції. У нас є свій тренувальний центр.
Автор фото, Facebook Manko Valentin
Підпис до фото, Манько на пункті управління поблизу лінії фронту. За словами Сирського, він ішов у бій як штурмовик зі своїми підлеглими
ВВС: А що щодо процедури створення нового роду військ? Це Верховна Рада повинна прийняти рішення, як було з Силами безпілотних систем і Силами спецоперацій? Тоді це все може затягнутися…
В.М. Я сподіваюся, що буде так, як сказав президент, що рішення має прийняти Ставка верховного головнокомандувача.
ВВС: Тобто вже після рішення Ставки парламент згідно з процедурою почне створювати цей рід військ?
В.М. Далі згідно з процедурою я вже точно не знаю. Точніше, я розумію так, що під час воєнного стану Ставка може певні питання змінювати по-своєму.
ВВС: В чому полягає підпорядкованість штурмових військ головнокомандувачу? Іноді говорять про штурмовиків, що це “особиста гвардія” Сирського.
В.М. Ми підпорядковуємося безпосередньо генштабу і головнокомандувачу, але це не означає, що він нами керує. Тобто він дивиться, де є складності, до нього звертаються певні підрозділи, які стоять в зонах оборони, і він відправляє нас туди.
А як ми там будемо працювати – це вже наша задача: чи ми повинні “закрити прогалини”, чи відрізати противника, чи запустити його в “кишеню”, як зараз відбувається на Покровському і Запорізькому напрямку, щоб потім його там заблокувати і знищити…
ВВС: Коли буде сформований окремий рід Штурмових військ, чи відбудеться їх розширення?
В.М. Ні, у нас нічого взагалі не зміниться. Окрім вже існуючих наших підрозділів, є також 5-та штурмова бригада, яка співпрацює з нами. Але основне, що є у штурмовиків, це полки. Окрім них у нас ще є окремі батальйони. Чисельність у нас не зміниться від того, що є зараз, можливо просто об’єднаються певні батальйони в полки. Наприклад, якісь три батальйони об’єднаються і створять полк.
ВВС: Але станом на зараз немає конкретики, яка планується чисельність Штурмових військ?
В.М. Ні, все є. Я ж вам кажу: ми вже існуємо, ми нічого ні в кого не забираємо. Ми нічого не будемо забирати ні в ДШВ, ні в Сухопутних військ. Абсолютно ні в кого. Ми вже давно сформовані, ми працюємо вже не перший рік. Просто ми працювали самі і у нас було просто управління. Це все добре, але нам потрібно зараз це (створення окремого роду військ, – Ред.) для покращення бойової складової, щоб ми могли успішно і швидко використовувати підрозділи.
ВВС: За рахунок чого вашим підрозділам вдається виконувати найскладніші завдання на найгарячіших напрямках?
В.М. Це підготовка. Ми вже багато років тримаємо по фронту на кожному напрямку аналітичні групи. Вони аналізують тактику противника і відразу її подають в центральне управління, потім звідти формують методичні рекомендації і навчальні посібники з тактики, яку будуть застосовувати при бойових діях. Все це передається в навчальні центри, щоб кожен підрозділ, який там тренується, постійно отримував все нову і нову інформацію.
Друге. У нас підрозділи постійно перебувають на передовій. І там з ними працюють інструктори, які дають їм всі ці новинки в тактиці, стратегії противника, у використанні спеціальних чи безпілотних засобів. Все це передається інструкторсько-викладацькому складу, вони вже на місці вводять в бойові підрозділи всі ці новації.
ВВС: У вас зараз змістився акцент на використання БПЛА чи все ще переважно люди штурмують, зачищають населені пункти?
В.М. Я вам поясню, що означає “люди зачищають”. Так, дійсно, зараз у нас безпілотна складова є основою. Тобто саме БПЛА і НРК (наземні роботизовані комплекси, – Ред.) ми приділяємо велику увагу, воно для нас є основним, щоб зберегти життя людей. Але давайте так, поясню вам на прикладі. От зайшов противник на 5 км до нас всередину, ми залетіли безпілотними апаратами, вибомбили все. Піхота наша має далі пройти?
ВВС: Так.
В.М. Отож, піхота заходить туди, а противники ще там десь в підвалах заховалися. Ми ж безпілотниками не позалітаєм в кожен погріб. Тому заходить піхота, перевіряє – і все це відбувається з набагато меншими втратами, якби це все було без БПЛА.
Автор фото, Facebook Manko Valentin
Підпис до фото, На думку Манька, українська армія повинна перейти з пасивної до активної оборони
ВВС: Чутливе питання про ваші втрати. Окремі експерти і політики, наприклад, депутатка Безугла, говорячи про штурмові війська, говорить про їхні “м’ясні штурми”…
В.М. По-перше, хто порівнював і яким чином порівнював (втрати різних підрозділів ЗСУ, – Ред.)? Бо хто воює, той і має втрати.
Є в цьому декілька важливих аспектів. Наприклад, щодо тактики.
Якщо бригада стоїть в зоні оборони, то зазнає великих втрат, тому що противник вже всіх їх бачить і планомірно знищує. Тут з’являються штурмові війська і переходять до атаки в цьому місці. Ліквідуємо противника, переміщуємо підрозділи, які там стояли. Якщо піхотні підрозділи перемістилися на інші позиції, то ворог вже не розуміє декілька днів, де вони і що там відбувається. А якщо ми ще й в атаку перейдемо, то, уявіть собі, противник взагалі нічого не зрозуміє.
Чим ближче ми до противника, тим менше він завдає нам вогневого ураження. Ви ж розумієте, якщо ми до них доходимо, то ані ми по них не стріляємо артилерією, ані вони не стріляють по нас. Відповідно, втрати зменшуються. Це перше.
Друге. Якщо ми проаналізуємо інші підрозділи, то, беручи до уваги чисельність наших полків, у нас втрати набагато менші.
Тепер щодо досягнень. Наприклад, візьмемо ситуацію в селі Милове на Харківщині. Противник здійснив прорив, у нього зайшло близько двох батальйонів. Вони знищили безліч наших позицій. Потім заходять штурмовики, “закривають” їх і починають роботу. Ми знищили там два їх батальйони. Так, ми теж мали втрати. Тому що війна не буває односторонньою.
Не буває такого, що вони зайшли, а ми такі цокнули вилочкою по стаканчику і сказали “Ану, здохніть!”. Вони ж від цього не здохнуть.
Нам потрібно зайти туди і повоювати з ними. Але у нас втрати 1 до 10. Ми тоді втратили близько 20 людей: половина 300-ми (поранені, – Ред.), половина, на жаль, безповоротні втрати. Але при цьому ми знищили більше двох батальйонів противника.