Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Президент ПАР Сіріл Рамафоса наполіг на дослідженні обставин, за яких жителі Південної Африки опинилися у вирі війни в Україні
Влада Південно-Африканської Республіки інформує, що отримала запит про допомогу від 17 власних громадян, які були залучені до російсько-українського протистояння.
Це особи чоловічої статі, віком від 20 до 39 років, котрі "опинилися в пастці на території Донбасу".
Президент Сиріл Рамафоса "віддав наказ з’ясувати обставини, що призвели до найму цих молодих людей на подібну, як видається, найманську діяльність", – про це повідомив представник апарату уряду ПАР. У повідомленні не було вказано, на чиїй стороні у конфлікті перебували південноафриканці.
Робота найманцем або участь у бойових діях на підтримку іншого уряду є протизаконними в ПАР, якщо на це не було надано офіційний дозвіл від влади.
Згідно з урядовим звітом, чоловіків привабили вигідними фінансовими умовами.
Речник Вінсент Магвенья додав, що урядові структури ПАР взаємодіють через "дипломатичні шляхи" з метою їх благополучного повернення.
Відсоток безробіття в ПАР перевищує 30%, а серед молоді цей показник ще вищий, що робить цю соціальну групу особливо вразливою до рекрутингу, зауважують аналітики.
Офіційні особи України не надавали коментарів з цього приводу, проте інформатор BBC в Головному управлінні розвідки стверджує, що, швидше за все, жителів ПАР було залучено російськими військовими формуваннями.
"Ми іноді зустрічаємо людей з ПАР, але це дійсно рідкість, скоріше виняток. Тому можу підтвердити, що ці 17 осіб воюють на боці Росії", – поділився інсайдер.
Інше джерело додало, що деякі представники південноафриканського етносу бурів – нащадків голландських колоністів – намагалися вступити до лав української армії.
"Там були чоловік і жінка – білі бури, але через декілька місяців були вражені масштабом війни та повернулися додому", – повідомив ВВС інформатор в Іноземному легіоні, що бере участь у бойових діях на боці ЗСУ.
Автор фото, 57 окрема мотопіхотна бригада
Підпис до фото, У вересні 2025 року 57-ма мотопіхотна бригада ЗСУ заявила про захоплення в полон громадянина Кенії, який брав участь у бойових діях на боці Росії, в північній частині Харківської області
Раніше BBC отримала докази, що свідчать про те, що Кремль націлений на збільшення зони свого впливу в Африці.
"Африканський корпус" – російське угруповання найманців, під контролем міністерства оборони РФ, фактично замінило конкуруючу військову структуру "Вагнер" у Західній Африці після загибелі її лідера Євгена Пригожина в авіаційній катастрофі.
У серпні уряд Південно-Африканської Республіки застеріг молодих жінок від прийняття пропозицій про роботу за кордоном, особливо в Росії, які активно рекламуються в соціальних мережах.
Розслідування BBC показало, що молодих жінок запрошували до спеціальної економічної зони Алабуга в Республіці Татарстан у РФ для працевлаштування на підприємстві з виробництва дронів.
Згідно з оцінками, понад 1000 жінок було залучено з різних куточків Африки та Південної Азії для роботи на цих заводах з виробництва зброї.
У вересні поліція Кенії повідомила про порятунок більше ніж 20 людей від угруповання, що займалося торгівлею людьми, обманом заманюючи пропозиціями працевлаштування в Росії, але відправляючи їх натомість на війну.
Офіційні особи України раніше заявляли, що тримають громадян різних країн – Сомалі, Сьєрра-Леоне, Того, Куби та Шрі-Ланки – у таборах для військовополонених. Усі вони брали участь у бойових діях на боці РФ і були взяті в полон під час військових дій.
Україна також раніше стикалася з критикою за спроби вербування іноземців, зокрема африканців, для участі в бойових діях на її стороні.
У 2022 році міністерство закордонних справ Сенегалу повідомило, що викликало посла Києва, щоб вимагати відкликання допису посольства у Facebook, який заохочував іноземних громадян вступати на військову службу.
У той час Нігерія також попередила, що не допустить вербувальної кампанії України, що змусило її відмовитися від цих планів.