Кинджали: Як Україна перехитрила “чудо-зброю” Путіна

Ракета "Кинджал" на літаку МіГ-31

Автор фото, Kremlin.ru

Підпис до фото, "Нездоланні" — саме так у 2018 році Володимир Путін охрестив гіперзвукові ракети, представляючи цей арсенал

Гіперзвукові "Кинджали", які в РФ вважають невразливими, все частіше завершують свій рух у безлюдних полях України. Як пише Forbes, українські комплекси радіоелектронної боротьби тихо змінюють курс ракет, підміняючи навігаційний сигнал і фактично "осліплюючи" їх у повітрі.

Раніше про це ВВС News Україна також повідомляв полковник Іван Павленко.

РФ регулярно застосовує "Кинджали" для ударів по Україні. Завдяки дуже високій швидкості та специфіці траєкторії ці ракети довгий час залишаються майже невидимими для радарів, а комплексам ППО значно важче їх виявити та знешкодити.

Українські підрозділи раніше збивали частину "Кинджалів" установками PATRIOT, однак після крайніх модифікацій ракети почали краще уникати перехоплень.

За даними військових джерел, які наводить Financial Times, відсоток успішних перехоплень зменшився з 37% у серпні до приблизно 6% у вересні.

У теорії це мало б відкрити ракетам майже вільний шлях до цілей. Але замість влучних ударів "Кинджали", що летять на швидкості понад п'ять Махів, все частіше падають у пустих полях.

В українському підрозділі "Нічна варта" пояснюють: їх комплекс РЕБ "Ліма" використовує спуфінг — заміну навігаційних сигналів, через яку ракета "вважає", що рухається правильно, хоча насправді постійно відхиляється від курсу.

"На даний момент придушено 21 ракету "Кинджал", — розповів співрозмовник Forbes з "Нічної варти", додавши, що вони очікують підтвердження ще двох випадків.

Заміна сигналу

Виробники запевняють, що "Кинджал" має "імовірне кругове відхилення" (CEP) близько 10 метрів — тобто половина ракет повинна влучати в ціль з відхиленням не більше ніж на ці 10 метрів.

Українські джерела не оприлюднюють інформацію про місця падіння ракет, однак 10 листопада російський воєнний блогер опублікував супутникові кадри вирв від нещодавніх влучань "Кинджала". Як пише Forbes, на них видно, що ракети промахнулися приблизно на 144 метри — набагато гірше за заявлені характеристики.

Для влучання по підземному бункеру чи іншому укріпленому об'єкту така неточність фактично гарантує промах.

Супутниковий знімок від російського військового блогера показує вирву після падіння "Кинджала"

Автор фото, Russian Telegram

Підпис до фото, Супутниковий кадр від російського військового блогера показує вирву після падіння "Кинджала"

Щоб усвідомити, чому це відбувається, варто згадати принципи наведення.

Більшість міжконтинентальних ракет використовують інерційну навігаційну систему (INS), яка визначає положення ракети за змінами швидкості та часу польоту. Спершу INS дуже точна, але з кожною хвилиною накопичує помилку.

"Кинджал" має 450 кг вибухівки та обладнаний власною інерційною системою, але для забезпечення точності цього недостатньо — необхідна супутникова корекція. Для цього ракета застосовує систему ГЛОНАСС.

Однак супутниковий сигнал, на відміну від інерційної навігації, можна обдурити — саме це й роблять українські комплекси РЕБ.

Цю вразливість підтверджують фото, надані підрозділом "Нічна варта": на знімку видно "Кинджал", який впав у полі.

"Ракета впала без вибуху — так буває лише під час впливу засобів РЕБ", — пояснив співрозмовник Forbes.

На уламках також видно багатодіапазонний приймач "Комета" — такий самий встановлюють на дронах "Шахед", щоб захищати їх від глушіння.

Глушіння проти спуфінгу: в чому різниця

Глушіння — це "груба сила": створює щільний радіошум, який просто "заглушує" супутниковий сигнал.

Спуфінг працює інакше — значно витонченіше. Він не блокує сигнал, а підміняє його, змушуючи ракету думати, що вона летить правильним курсом, хоча насправді її тихо відводить убік.

На відміну від глушіння, система навігації навіть не підозрює, що її атакують.

Україна використовує загальнонаціональну систему під назвою "Покрова" для спуфінгу "Шахедів" з 2024 року, але комплекс "Ліма" від "Нічної варти" здається більш розвиненою, пояснили у Forbes. Вона працює значно потужніше та складніше.

Скриншот із уламками гіперзвукової ракети «Кинджал», наданий українським підрозділом «Нічна варта» для видання Forbes.

Автор фото, Скриншот фото Forbes

Підпис до фото, Скриншот фото уламків "Кинджала", яке "Нічна варта" передала Forbes

"Ми формуємо широку зону блокування, де навігація перестає бути надійною, і передаємо спеціальний бінарний сигнал", — пояснили в "Нічній варті".

"У деяких режимах це викликає збій одного з каналів ракети: автопілот починає вирівнювати курс, ігноруючи інші датчики".

Саме так, за словами співрозмовника Forbes, "Кинджали" й збиваються з траєкторії.

Наскільки далеко можна "відвести" ракету?

Були випадки, коли ракета в Житомирській області відхилилася аж на 200 кілометрів від аеродрому, по якому повинна була завдати удару.

Експерт RUSI Томас Віттінгтон називає українську систему "дуже переконливою та цілком реалістичною".

У Forbes зазначають, що для свого фальшивого сигналу "Нічна варта" використовує цифрову версію українського гімну.

"Зона дії дуже велика, і ми впливаємо на всі ракети, що пролітають через неї одночасно. Кожна ракета в межах цієї зони вважає, що сигнал призначений саме їй — і реагує відповідно", — додав співрозмовник видання.

Перегони без кінця

Як пише Forbes, Росія виготовляє 10–15 "Кинджалів" на місяць. Зважаючи на наявні дані, велика частина вже "йде в землю" через український спуфінг.

У Києві добре розуміють: це тимчасовий успіх. Радіоелектронна війна завжди була грою в кота й мишки. Американські компанії вже працюють над комплексами захисту від спуфінгу, Росія, ймовірно, намагається зробити наведення "Кинджала" більш стійким.

Але станом на зараз "ідеальна зброя", як її називав Путін, продовжує врізатися в українські поля — інколи під звуки гімну, а кожен "промах" обходиться в мільйони рублів, резюмує Forbes.

Джерело

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *