Війна, розв’язана Росією проти України, може тривати до кінця цього десятиліття. За цей час платники податків Європейського Союзу витратять від 500 мільярдів до 1 трильйона євро на пов’язані з конфліктом витрати. Така ситуація, на думку співзасновника та гендиректора Інституту фронтиру Євгена Глібовицького, спричинена небажанням ЄС домогтися перемоги Росії.
Про це він заявив під час Європейського форуму в Альпбаху на панельній дискусії «Україна як стрес-тест Європи».
«Чи готові європейці протистояти Росії? На мою думку, відповідь – ні. Саме це робить цю війну такою затяжною… Європейці готові платити за фінансові втрати та реконструкцію України, замість того, щоб змушувати Росію платити», – зазначив Глібовицький.
Він констатував, що нинішня ситуація виглядає так, ніби Росія атакує, а європейці сплачують за це, залишаючи агресора безкарним.
«Ви, хлопці, зрештою багаті? У вас нескінченні ресурси, запаси? Я не дивуюся, чому так багато політичних протестів на периферії», – описав своє бачення ситуації співзасновник Інституту фронтиру.
За його словами, без суттєвих змін Європа рухатиметься у напрямку дефіциту безпеки та довіри. «Я запитую австрійців, німців, французів та всіх інших: чи може ваша політична система витримати це, пережити це? Це виклик», – додав експерт.
Глібовицький нагадав про зменшення довіри до європейських інституцій, що негативно впливає на їхню ефективність. Він зазначив, що саме тому радикальні партії стають все більш серйозними претендентами на перемогу на виборах, що вже спостерігається.
На його думку, в таких умовах ЄС має перетворити процес європейської інтеграції, який нині відбувається з Україною, на вулицю з двостороннім рухом. Зараз це, за його словами, «вулиця з одностороннім рухом». Також він закликав припинити дивитися на Україну зверхньо.
«Росії знадобилося напасти на Україну, щоб ЄС запропонував шлях до членства. І я запитую себе: що змінилося? Чи покращилася Україна з точки зору реформ чи чогось такого? Ні, це лицемірство. Членство в ЄС було запропоновано як втішний приз за відсутність рішення у сфері безпеки», – нагадав Глібовицький.
Він вважає, що ЄС все ще має інституційну спроможність стати безпековим блоком. Обрання Дональда Трампа президентом США також змусило європейців тверезіше дивитися на питання безпеки, але діяти потрібно швидше. Як підтвердження цього він навів інцидент з дроном, що вибухнув в аеропорту Лейпцига, та реакцію на нього у вигляді закриття Російського дому в Берліні.
«Росія відчуває безкарність, бо Європа слабка. Це шлях до страждань. Це шлях до величезних зусиль європейських платників податків, які зрештою заплатять набагато більше. І $300 млрд (заморожених російських коштів) у Euroclear – це дрібниці порівняно з тим, скільки це коштуватиме», – заявив гендиректор Інституту фронтиру.
Він наголосив, що в Європейському Союзі досі немає чіткого розуміння загрози, яку становлять такі режими, як Росія та Китай.
«Зрештою, я не можу бути більш французом, ніж француз. Я не можу бути більш німцем, ніж німці. Я не можу бути більшим австрійцем, ніж австрійці. Це не моя робота. Але я хочу зрозуміти, що якщо ми продовжуватимемо вмирати і платити кров’ю, то одного дня ЄС завдасть нам удару в спину, пішовши на компроміс з Москвою, який дасть змогу Російській імперії вижити», – підсумував Глібовицький.