“>
Згідно з аналізом, проведеним консалтинговим центром міжнародної HR-фірми Gremi Personal, українці демонструють найбільшу культурну близькість до поляків серед усіх основних категорій закордонних найманих працівників.
“Результати дослідження, що фокусується на особливостях функціонування багатонаціональних робочих колективів у Європі, вказують, що українці мають найменшу культурну віддаленість від польської моделі – 13 пунктів зі 100. За ними слідують білоруси (17 пунктів), грузини (24), філіппінці (38) та колумбійці (44). Фахівці підкреслюють, що завдяки подібним культурним матрицям, українці та білоруси, як правило, швидше адаптуються до польських робочих команд”, – зазначено в дослідженні.
На думку творців дослідження, вміння ефективно працювати в полікультурному середовищі найближчими роками стане однією з визначальних компетенцій як для співробітників, так і для компаній, що прагнуть успішно конкурувати на європейському ринку.
Наприклад, як демонструють результати, навіть між українцями та поляками існують певні розбіжності, які здатні впливати на щоденну робочу діяльність. Так, українці вирізняються доволі прямолінійною поведінкою у неформальному спілкуванні, проте у взаємодії з керівництвом частіше уникають прямого висловлення незгоди. Вони нерідко сприймають критику персонально, а від керівника очікують не лише контролю, а й підтримки з боку команди. Сім’я залишається одним з ключових життєвих пріоритетів, що також позначається на організації робочих процесів.
Відтак, віцепрезидентка Gremi Personal Галина Кіріченко попереджає, що навіть незначні культурні нюанси можуть позначитися на результативності команд, залученості персоналу та рівні довіри в компанії. “Кроскультурна спроможність більше не є виключною перевагою окремих міжнародних корпорацій, вона трансформується в базову професійну навичку”.
Водночас, за оцінками аналітиків, головні труднощі виникають не через мовний бар’єр, а через різні інтерпретації ролі лідера, методи надання відгуків, підходи до конфліктів, традиції та робочі домовленості. “Спроможність компаній керувати цим розмаїттям все більше визначатиме їхню конкурентоспроможність. Для українського бізнесу, який діє або планує розширювати свою присутність на європейських ринках, кроскультурна компетентність поступово стає настільки ж важливою, як професійна експертиза чи знання іноземних мов”, – зауважує Кіріченко.
З огляду на це, на основі проведеного дослідження були сформульовані рекомендації для працедавців, серед яких: уніфікація домовленостей, пристосування стилю надання зворотного зв’язку, врахування культурного календаря під час планування змін та відпусток, інтеграція багатонаціональних команд та запобігання формуванню замкнених національних угруповань всередині колективів.
У Gremi Personal наголошують, що висновки дослідження свідчать про те, що кроскультурне управління виходить за межі виключно HR-функцій і стає фактором операційної продуктивності та конкурентоспроможності компаній.
Дослідження охопило п’ять найбільших груп іноземних найманих працівників у Польщі. Кожну культуру фахівці оцінювали за десятьма критеріями – п’ятьма комунікативними та п’ятьма соціально-релігійними, використовуючи шкалу від -10 до +10 відносно польської культурної норми. На основі отриманих даних було розроблено “Індекс культурної відмінності” (від 0 до 100), що відображає ступінь культурної дистанції та потенційні операційні ризики для бізнесу.