Кудрявцев: Україна має право використовувати механізми захисту, передбачені правилами СОТ
Україна повинна активно використовувати доступні торговельні механізми для захисту свого внутрішнього ринку та стимулювати переробку металобрухту всередині країни, замість його експорту. Таку думку висловив представник феросплавної галузі Сергій Кудрявцев, коментуючи поточну ситуацію на ринку металобрухту.
За його словами, феросплавна галузь підтримує позицію металургів щодо необхідності регулювання експорту брухту. Сергій Кудрявцев наголосив, що будь-які державні обмеження, такі як квоти чи інші заходи, мають запроваджуватися за чіткими та зрозумілими правилами для всіх експортних напрямків, включно з країнами Європейського Союзу.
Кудрявцев також нагадав, що українські виробники вже стикаються зі значними обмеженнями на європейському ринку, зокрема тарифними, екологічними та квотними. З огляду на це, Україна, як повноправний член Світової організації торгівлі (СОТ), має повне право застосовувати механізми захисту свого внутрішнього ринку, передбачені правилами цієї організації.
На його переконання, такий підхід може бути ефективним не лише стосовно металобрухту, а й щодо окремих видів продукції з третіх країн, якщо їх імпорт створює реальні проблеми для вітчизняних виробників.
Ключовим аргументом на користь обмеження експорту металобрухту Сергій Кудрявцев вважає створення доданої вартості безпосередньо в Україні.
«Держава повинна бути зацікавлена у виробництві, у створенні доданої вартості в Україні та отриманні валютної виручки від реалізації готової продукції, а не лише від операцій із сировиною, як-от металобрухт», – зазначив він.
До повномасштабної війни, за словами Кудрявцева, українські металургійні підприємства мали стабільний внутрішній попит на брухт, що сприяло розвитку сучасних виробництв. У таких умовах переробка сировини в Україні була економічно вигіднішою, ніж одночасний експорт металобрухту та подальший його імпорт за вищими цінами.
Ситуація змінилася через масштабне скорочення або повну зупинку значної частини промислових потужностей. Це призвело до тимчасового надлишку металобрухту на внутрішньому ринку. Однак, активне переорієнтування брухту на експорт створює додаткове навантаження на обмежені сухопутні транспортні коридори з Польщею, Румунією, Угорщиною та Молдовою, якими вже транспортується готова українська продукція.
Кудрявцев підкреслив, що в умовах війни пріоритетом державної політики має залишатися максимальна підтримка внутрішньої переробки та виробництва продукції з вищою доданою вартістю.
Варто зазначити, що до запровадження заборони експорт брухту неухильно зростав. Попри наявність експортного мита на рівні 180 євро за тонну, Україна не отримувала значних прибутків, оскільки брухт часто вивозився через Польщу з нульовим митом, а потім прямував до Туреччини. За оцінками, через такі «сірі» схеми експорту державний бюджет України недоотримав понад 3 мільярди гривень.
