Сумарний дохід від експорту металів за чотири роки повномасштабної війни досяг 18,4 млрд доларів.
Україна отримала 1,7 мільярда доларів від експорту металів у 2026 році. Це на 7% менше порівняно з попереднім роком і у 3,2 раза менше, ніж за аналогічний період до початку повномасштабного вторгнення. Про це інформує «Главком», посилаючись на аналітику «Опендатабот».
Наразі доходи від експорту металів за 5 місяців поточного року майже відповідають сумі, яку Україна заробила на металургії в найактивніший місяць 2021 року. До повномасштабного вторгнення, доходи від продажу металів за кордон становили приблизно 1,3 мільярда доларів на місяць.
Загальна сума доходу від експорту металів за понад чотири роки повномасштабної війни склала 18,4 мільярда доларів. Для порівняння, Україна отримувала подібні суми від експорту металургійної продукції лише за один рік у період з 2010 по 2012 роки. У той час металургія забезпечувала майже чверть усіх експортних надходжень від товарів та послуг.
Впродовж 2013-2021 років частка металів у загальному експорті стабільно трималася на високому рівні, сягаючи в середньому близько 19%. Цього року частка металів у структурі українського експорту знизилася до 7%.
Якщо розглядати дані експорту з початку повномасштабної війни, виключаючи січень та лютий 2022 року, то найбільш успішним роком для експорту металургійної продукції став 2025 рік. Україна отримала 4,7 мільярда доларів від продажу металів за кордон. Частка цієї галузі в загальному експорті товарів та послуг досягла 9%.
«Подальший розвиток подій може ще більше ускладнити ситуацію для української металургії в найближчі роки. Зокрема, з 1 липня Європейський Союз запровадив новий режим захисту свого ринку сталі: загальний обсяг безмитного імпорту буде майже вдвічі скорочено, а на продукцію, що перевищує встановлені квоти, застосовуватиметься 50% мито. Водночас набуває чинності механізм CBAM — так званий «вуглецевий податок» на імпорт продукції з високим рівнем викидів CO₂, до якої належить і металева продукція», – зазначається в дослідженні.
Варто зазначити, що ці два інструменти, хоч і не пов’язані між собою, спрямовані на одну мету: зробити доступ до ринку ЄС більш обмеженим та дорогим для зовнішніх постачальників, включаючи Україну.
Як вже повідомлялося, набуття чинності нового регламенту Європейського Союзу щодо захисту ринку сталі може призвести до втрати українськими металургійними підприємствами до 50% експорту сталевої продукції до країн ЄС.