Ідея запровадження невеликого збору з кожної покупки в магазинах, який би спрямовувався до спеціального страхового фонду для покриття збитків роздрібних мереж від російських обстрілів, обговорювалася 5 серпня на екстреній зустрічі прем’єр-міністра Сергія Шмигаля з представниками бізнесу, що постраждав від масштабної ворожої атаки на склади напередодні.
Як повідомив один із учасників зустрічі, йдеться про невеликий відсоток від кожної операції в торговельних мережах.
“Окремий напрям – страхування воєнних ризиків. Розраховуємо на підтримку міжнародних партнерів у підготовці дієвих механізмів”, – зазначив Шмигаль за підсумками зустрічі у Telegram.
Ідея створення подібного галузевого страхового фонду вже тривалий час обговорюється мережами АЗС, атаки на які, особливо у прифронтових регіонах, ворог значно активізував з кінця весни. Представники двох великих мереж та однієї страхової компанії зазначали, що це питання було на порядку денному зустрічей у Міністерстві економіки та довкілля, до цих дискусій уже залучені страховики.
За словами співрозмовника, на зустрічі з прем’єр-міністром, який добре знає цю проблему ще з часів керівництва НАК “Нафтогаз України” та її дочірньої компанії “Укрнафта”, відносно новою була пропозиція залучити до цього фонду міжнародних партнерів, щоб вони пропорційно поповнювали його разом з українським бізнесом.
Раніше агентство повідомляло, що базова ідея розподілити страхове навантаження на бізнес по країні була покладена в основу законопроєкту “Про систему страхування воєнних ризиків”. Його розробляли Національний банк спільно з Мінекономіки, і він був внесений депутатами до Верховної Ради наприкінці 2024 року. Однак законопроєкт не пройшов профільний комітет, головними опонентами виступили девелопери.
“Він (законопроєкт №12372 “Про систему страхування воєнних ризиків” – ІФ-У) не пройшов, тому що він не потрібен. У нас страхування воєнних ризиків вже запущене”, – прокоментував це питання в інтерв’ю в середині червня голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев, закликавши бізнес активніше брати участь у новій державній програмі страхування воєнних ризиків.
Наразі державна підтримка працює за двома напрямами: страхування через ПрАТ “Експортно-кредитне агентство” (ЕКА) за пільговими тарифами для прифронтових територій, а також компенсація страхової премії понад 1% для компаній, які страхують воєнні ризики. Проте великий бізнес раніше критикував ці програми через значні обмеження страхових виплат. Зокрема, у випадку ЕКА це до 200 млн грн на об’єкт за ставки тарифу до 4,05% для інвестиційних кредитів та 8,05% для прямих інвестицій. У випадку компенсацій страхової премії – до 30 млн грн із граничною сумою компенсації 3 млн грн.
Про критичну недостатність цих сум свідчать наслідки останніх російських обстрілів балістичними ракетами великих складів. Зокрема, власник мережі магазинів Winetime “Аснова Холдинг” попередньо оцінив втрати запасів товарів після знищення основного складу продукції під Києвом у ніч з 18 на 19 липня у 300 млн грн.
“Ми зазнали дуже великих збитків – це мільярди гривень”, – сказав 5 серпня співвласник найбільшого українського рітейлера Rozetka Владислав Чечоткін, коментуючи наслідки руйнування розподільчого комплексу компанії вночі.
Дискусію щодо ідеї зробити обов’язковим страхування воєнних ризиків для всіх бізнесів, субсидоване коштами міжнародних партнерів, умовно на 50-70%, запустив на своїй Facebook-сторінці 5 серпня керівник Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський.
На його думку, це частково вирішило б проблеми тих, хто перебуває в зоні досягнення балістики чи навіть КАБів, але мусить продовжувати роботу, а також вирівняло б географічні ризики ведення бізнесу в різних регіонах.
Доцільність такого кроку підтримав у обговоренні член правління ПриватБанку з питань корпоративного бізнесу та малого і середнього бізнесу Євген Заіграєв.
“Це працююча міжнародна практика пулінгу ризиків, і ми працюємо над таким рішенням. Рік тому ми з НБУ подавали законопроєкт про страхування воєнних ризиків зі схожою логікою, але тоді він не пройшов Комітет ВР через низку факторів, зокрема через сприйняття бізнесом обов’язкового страхування як додаткового податку”, – прокоментував ексзаступник глави Мінекономіки Андрій Телюпа, який є членом наглядових рад державних ЕКА, Фонду розвитку підприємництва (ФРП, веде програму пільгових кредитів “5-7-9”) та ПрАТ “Українська фінансова житлова компанія” (Укрфінжитло, веде програму іпотечних кредитів “єОселя”).
На його думку, таку ідею слід заздалегідь адвокатувати спільно з бізнесом.
Як основні контраргументи під час обговорення висловлювалися думки про те, що обов’язкове страхування стане значним додатковим податком та субсидіюванням одного бізнесу за рахунок іншого. Також вказувалося на дуже високі поточні ставки страхування.
“Тобто ще один нехилий податок на бізнес. Звідки в людини така ненависть до бізнесу?” – написав керівник аналітичного відділу інвестиційної компанії Concorde Capital Олександр Паращій.
“З останньої зустрічі Міністерства економіки з бізнесом на цю тему виглядало так, що проблема не тільки в грошах/субсидіях, а у великій концентрації ризиків. У Києві нічого не страхують навіть під шалені 10-12%… На тій же зустрічі казали, що відмови у страхуванні в Дніпрі, Чернігові та інших містах”, – зазначила директорка аналітичного департаменту та головна економістка інвестиційної компанії Dragon Capital Олена Білан.
“І в прифронтових регіонах комерційного страхування немає взагалі, тому поки тривають воєнні дії – це лише умовне “квазі-страхування”, як зробили зараз через ЕКА”, – вважає Телюпа.
Як повідомлялося, Росія вночі 5 серпня завдала найбільшого за час війни балістичного удару по логістичних та розподільчих об’єктах під Києвом. Про знищення своїх об’єктів повідомили лідери у своїх секторах: маркетплейс Rozetka, “Нова пошта”, торговельні мережі “Епіцентр”, Fozzy та Novus, продавці автохімії LIQUI MOLY, автомобільних запчастин “Тойота-Україна” та Bosch Ukraine, продавці одягу та взуття Intertop та Puma.
Днем раніше ворог завдав удару по Дніпру, після якого про знищення складів повідомили у соцмережах найбільший український виробник товарів для дому “Біосфера”, провідний гравець ринку морозива “Ласунка” та виробник шоколаду Millennium.
Прем’єр-міністр Шмигаль після ворожого обстрілу 5 серпня повідомив, що уряд організує зустрічі з бізнесом для забезпечення безперервної роботи логістичних і торгових компаній. За його словами, Міністерство економіки та довкілля отримало відповідні доручення.
За результатами зустрічей він повідомив, що найближчим часом планується окрема нарада з керівництвом Національного банку України, банківським сектором та відповідальними міністерствами щодо механізмів кредитної підтримки бізнесу.
Також, зазначив Шмигаль, уряд готує рішення щодо децентралізації міжнародної логістики та розширення митного коридору. Держава готова надати бізнесу пріоритетний доступ до наявних приміщень для розосередження складських потужностей. Прем’єр доручив Міністерству економіки, АРМА та Фонду державного майна у триденний термін підготувати перелік таких об’єктів.