“>
Фото: https://bank.gov.ua
Національний банк України (НБУ) запроваджує пропозицію про обов’язкове маркування кожної платіжної транзакції одним із трьох індикаторів: низький, середній або високий рівень ризику. Транзакції, що класифікуються як високоризикові, підлягатимуть автоматичному призупиненню до моменту уточнення всіх обставин та отримання верифікації від клієнта, згідно з проєктом нормативного акту регулятора.
Транзакції з низьким ризиком будуть виконуватися автоматично. Ті, що мають середній ризик, можуть бути призупинені для одержання підтвердження від клієнта або для проведення перевірки співробітниками постачальника платіжних послуг. Показники для кожної категорії ризику будуть встановлені самими установами у їхніх внутрішніх регламентах.
Проєкт передбачає формування уніфікованих підходів до контролю та узгодження платіжних транзакцій як елементів керування операційними ризиками. Постачальники платіжних послуг зобов’язані здійснювати постійний контроль, а звірку платіжних транзакцій – щоденно.
У разі технічних чи інших перешкод для здійснення контролю, установа муситиме проводити платежі лише за умов можливості такого контролю та негайно інформувати НБУ про інцидент високого рівня критичності, але не пізніше ніж через годину після його виникнення.
Платіжний контроль матиме на меті виявлення нетипових, неприйнятних, помилкових та неналежних транзакцій і не замінюватиме фінансовий моніторинг, спрямований на запобігання відмиванню коштів та фінансуванню тероризму.
Для ідентифікації нетипових транзакцій, постачальники платіжних послуг можуть використовувати моделі, засновані на штучному інтелекті та машинному навчанні. При їх використанні, установи повинні гарантувати постійне навчання моделей та регулярне оновлення вхідних даних.
До ознак нетипової поведінки проєкт включає, зокрема, відкриття значної кількості рахунків або видачу платіжних інструментів, накопичення однотипних транзакцій, незвичні суми та надмірну частоту переказів. Як приклад наводиться отримання понад 10 поповнень протягом менш ніж 60 хвилин.
Постачальники платіжних послуг повинні будуть підтримувати список користувачів, чиї транзакції потребують посиленого нагляду. До нього, зокрема, будуть включені фізичні особи, які делегували права управління рахунком третім особам, продавці, що порушили правила прийому електронних платіжних засобів, а також одержувачі, чия фактична діяльність не відповідає присвоєному коду категорії продавця.
Дані з такого списку зберігатимуться протягом року. Під час моніторингу постачальники матимуть змогу розглядати встановлення користувачам лімітів на транзакції, обмежень щодо кількості платіжних інструментів або відкриття додаткових рахунків, згідно з угодами та внутрішніми правилами.
Проєкт також запроваджує заходи проти міскодингу – невідповідності присвоєного одержувачу коду категорії діяльності його фактичному функціонуванню. Еквайри повинні будуть перевіряти діяльність одержувачів, аналізувати транзакції та їхні незвичайні сплески, а також інформацію на веб-сайтах, у соціальних мережах, чат-ботах та застосунках.
Певні процеси моніторингу можуть бути передані на аутсорсинг процесинговій установі, проте відповідальність за це залишиться за постачальником платіжних послуг. Залучена установа не матиме права самостійно зупиняти та аналізувати нетипові транзакції, вирішувати питання щодо їх виконання, змінювати правила чи встановлювати маркери ризику.
Вимоги будуть застосовані до банків та небанківських постачальників платіжних послуг, за винятком малих платіжних установ. Після затвердження постанови, вони матимуть 90 днів з моменту її набуття чинності для приведення своєї діяльності у відповідність до нових положень.
Центральний банк приймає коментарі та пропозиції до проєкту до 31 липня 2026 року включно.
За оцінками Національного банку, впровадження цих вимог не потребуватиме фінансових витрат від громадян. Проте, учасники ринку можуть понести додаткові витрати у разі залучення зовнішніх організацій для моніторингу транзакцій на умовах аутсорсингу.