“>
Фото: https://bank.gov.ua
Під час проведення наглядової діяльності Національний банк України (НБУ) виявив операції компаній-резидентів, що можуть вказувати на застосування схем "скруток" та "зустрічних потоків". У зв’язку з цим, регулятор рекомендував фінансовим установам враховувати подібні ознаки при перевірці клієнтів та їхніх операцій, про що йдеться у листі центрального банку до банків та асоціацій банкірів.
Зазначається, що подібні схеми мають на меті уникнення податкових зобов’язань та/або легалізацію коштів, здобутих злочинним шляхом (ВК), фінансування тероризму (ФТ) чи поширення зброї масового знищення (ФРЗМЗ).
Імпортована продукція може бути реалізована через мережу оптових та роздрібних продавців, які оперують значними обсягами готівки, що не проходить офіційний облік. Водночас, у документації, під час руху товарів через ланцюг пов’язаних компаній, відбувається підміна одного типу продукції іншим. В результаті, компанії можуть штучно зменшувати свої податкові зобов’язання або незаконно отримувати відшкодування ПДВ з державного бюджету.
До таких операцій, як правило, залучаються новостворені компанії або підприємства, які тривалий час не здійснювали фактичної діяльності та можуть мати ознаки фірм-одноденок.
Серед факторів ризику регулятор виділив незначну кількість співробітників та невеликий статутний капітал, відсутність необхідних активів для заявленої діяльності, часті зміни керівництва, власників, юридичних адрес та напрямків діяльності, а також багатомільйонні обороти при мінімальних або відсутніх задекларованих доходах.
Про потенційну ризикованість компаній також може свідчити необґрунтоване спільне використання декількома компаніями однакових IP-адрес, номерів телефонів, електронних поштових скриньок, бухгалтерських послуг або представників, а також взаємодія з численними новоствореними контрагентами.
Стосовно новостворених імпортерів, регулятор наголосив на необхідності уважного ставлення до перерахування значних сум нерезидентам за вже ввезені товари без попередньої оплати, відсутності документації, що підтверджує транспортування, зберігання та фактичний рух продукції, а також до невідповідності отриманих коштів заявленій діяльності компанії.
Ознаками застосування таких схем можуть бути відсутність або мізерний обсяг типових для бізнесу платежів за оренду, комунальні послуги, заробітну плату та податки, а також транзитний рух коштів, коли майже всі надходження протягом кількох днів скеровуються на оплату товарів за зовнішньоекономічними контрактами.
Національний банк також рекомендує звертати увагу на випадки, коли імпортери фінансують придбання валюти за рахунок великих кредитів або позик від фінансових компаній, умови такого фінансування є економічно невиправданими, а повернення заборгованості відсутнє або відбувається в незначних обсягах.
До окремих ознак фіктивності НБУ відніс договори, укладені до моменту створення компанії, зазначення в них банківських рахунків, відкритих після дати підписання договору, та підписання контракту керівником, який на той момент ще не був призначений.
Банкам рекомендується перед встановленням ділових відносин з імпортером та під час його обслуговування з’ясовувати, як і кому він реалізує товар, чи має відповідні торговельні майданчики або онлайн-магазини, складські приміщення та інші ресурси, необхідні для ведення заявленої діяльності.
У разі виявлення ознак ризику, банк повинен бути готовий надати обґрунтування щодо вжитих або невжитих заходів стосовно клієнта та його операцій. При цьому, центробанк буде враховувати дії, вчинені банками, під час здійснення нагляду.
Як зазначалося раніше, у січні 2026 року НБУ закликав банки не обмежуватися формальним підходом до ідентифікації компаній-одноденок. Регулятор рекомендував у разі виявлення хоча б одного критерію ризику проводити комплексний аналіз документів та інформації про господарську діяльність клієнта, зокрема дані про виплати заробітної плати, сплату податків, оренди, комунальних та транспортних послуг.
Крім того, банкам радили встановлювати для новостворених та ризикових компаній ліміти на окремі послуги, щоб унеможливити проведення великих операцій без належного обґрунтування одразу після відкриття рахунку, а також удосконалювати автоматизовані системи виявлення підозрілих транзакцій.