Блокування портів позбавляє Україну підприємств, мільярдів доларів експорту та податків
Блокування портів Великої Одеси фактично унеможливило для українських гірничо-металургійних підприємств нормальну роботу на експорт. Альтернативні логістичні шляхи через західний кордон та європейські порти виявилися настільки дорогими, що для частини виробників вигідніше тимчасово зупинити видобуток, аніж працювати зі збитками. Ця ситуація призведе до втрати близько 500 мільйонів доларів експортної виручки лише у другому півріччі. Однак наслідки блокування виходять далеко за межі галузі: це скорочення податкових надходжень, валютної виручки, вантажної бази “Укрзалізниці” та втрата робочих місць у промислових регіонах.
Найбільше від припинення роботи портів постраждав залізорудний сектор, який значною мірою орієнтувався на морські поставки до Китаю та інших віддалених ринків. У 2025 році Україна експортувала понад 31 мільйон тонн залізорудної сировини, з яких близько 55%, або майже 17 мільйонів тонн, відправлялося морем.
Через блокування портів уже зупинено виробництво на Полтавському та Південному ГЗК. Експерти попереджають, що якщо судноплавство не відновиться, протягом кількох тижнів простої можуть поширитися на інші підприємства.
«Підприємства не мають маржі, яка дозволяла б покривати такі логістичні витрати. Експорт через західні прикордонні переходи став збитковим. Дешевше взагалі тимчасово зупинити видобуток», – пояснив виданню президент «Укрметалургпрому» Олександр Каленков.
Тонна залізної руди в Китаї коштує близько 100 доларів, в той час як лише доставка залізницею до польського Гданська додає щонайменше 68 доларів на тонні. Маршрут через румунську Констанцу може бути ще дорожчим.
Ситуацію погіршують високі ціни на електроенергію, падіння світових цін на руду, запровадження екоподатку CBAM, квоти ЄС та підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30%. За таких умов сухопутна логістика не тільки дорожча, а й фізично не може замінити морські обсяги.
Найбільш уразливими залишаються підприємства, які не мають значного внутрішнього споживання руди. Група Ferrexpo, наприклад, не має в Україні власних сталеплавильних потужностей, тому її бізнес повністю залежить від експорту – усі вироблені окатки йшли за кордон. Компанія попереджає, що за відсутності додаткового фінансування та відновлення повноцінних відвантажень, наявних грошових ресурсів Ferrexpo вистачить лише до середини вересня.
Не краща ситуація і в Групи Метінвест. Там попередили, що видобуток на Об’єднаному ГЗК (Північний, Центральний та Інгулецький) у серпні може скоротитися на 30%, через що місячні обсяги перевезень продукції ГЗК “Укрзалізницею” впадуть на 1,3 мільйона тонн.
Додатковим тягарем для підприємства стало підвищення тарифів “Укрзалізниці” на 30%. У поєднанні з довгою логістикою це збільшило частку залізничного тарифу в собівартості металу у два-три рази. «Це ставить під загрозу виживання не лише ГЗК, а й меткомбінатів, адже виплавка тонни сталі генерує чотири тонни залізничних перевезень», – зазначають у Метінвесті.
За оцінками Dragon Capital, якщо морський експорт руди залишатиметься заблокованим, Україна може втратити близько 500 мільйонів доларів експортної виручки лише у другому півріччі. Однак наслідки цього виходять далеко за межі галузі, включаючи скорочення податкових надходжень, валютної виручки, вантажної бази “Укрзалізниці” та робочих місць у промислових регіонах.
Відновлення безпечної роботи морського коридору має стати державним пріоритетом. Паралельно необхідно знизити внутрішнє тарифне навантаження та домагатися від ЄС підтримки альтернативних маршрутів і перегляду торговельних обмежень, резюмує видання.