>
Близько 112 тисяч осіб активно займаються водійською діяльністю таксі в Україні, і ще приблизно 60 тисяч періодично приймають замовлення. Однак, легалізовані водії складають лише приблизно 5,5% від цієї кількості. Як наслідок, через неформальне працевлаштування держава щорічно втрачає близько 4,5 мільярда гривень. Це стало відомо з дослідження Київської школи економіки (KSE) щодо економічних наслідків реформи ринку ride-hailing в Україні.
Максим Терзі, дослідник Urban Research Center (KSE), наголосив під час минулотижневого круглого столу “Результати дослідження економічних ефектів реформи ринку ride-hailing в Україні”, організованого Європейською бізнес асоціацією, що у 2025 році в Україні було здійснено приблизно 235 мільйонів поїздок. Це на 15 мільйонів, або майже 7%, більше, ніж у 2024 році.
За його словами, при середній вартості однієї поїздки, що становить 196 гривень, загальний оборот ринку оцінюється приблизно у 46 мільярдів гривень, або близько 1 мільярда доларів США.
“Ринкова частка сконцентрована між кількома цифровими платформами, що дозволяє державі охопити більшість поїздок через обмежену кількість точок взаємодії”, – додав Терзі.
Згідно з результатами дослідження, провідні платформи – Uklon та Bolt – спільно контролюють близько 85% ринку. Частка Uber протягом останніх років зменшилася приблизно до 7%, тоді як решта 8% розподіляється між локальними цифровими платформами, традиційними службами таксі та іншими учасниками ринку.
Дослідження вказує, що до ліцензійних реєстрів внесено близько 9,5 тисяч автомобілів, які мають дозвіл на здійснення пасажирських перевезень. Саме це співвідношення і визначає частку легалізованих водіїв приблизно на рівні 5,5%.
На думку Терзі, Україні варто перейняти досвід інших країн щодо реформи ринку таксі. Це включає автоматичну перевірку водіїв та транспортних засобів через API, створення єдиного реєстру водіїв та транспортних засобів, покладання відповідальності на платформи за допуск водіїв, автоматизацію обліку доходів та податкових відрахувань, а також забезпечення прозорості алгоритмічних рішень та блокувань.
Водночас, згідно з дослідженням, пропонується зберегти загальнодержавні стандарти щодо реєстрації, безпеки, страхування, збору даних та роботи платформ.
Зазначається, що на практиці має бути впроваджено єдиний реєстр та API, що забезпечить автоматичну верифікацію сертифікатів, результатів технічного контролю та страхових полісів без необхідності ручного введення даних. Платформи також повинні забезпечувати дозвіл на роботу, не передаючи замовлення водіям без дійсних документів та блокуючи доступ після закінчення терміну їх дії. Серед інших важливих аспектів – захист пасажирів та поетапне впровадження реформи.
За словами Терзі, ступінь прийняття реформи водіями значною мірою залежить від фіксованих витрат, які вона передбачає, переважна частина яких припадає на страхування.
Згідно з даними дослідження, один активний водій виконує близько 2 тисяч поїздок на рік. Тому витрати на сертифікат, технічний огляд та страхування виявляться відносно невеликими в перерахунку на кожну поїздку.
Водночас, водій, який працює спорадично, здійснює приблизно 200-400 поїздок на рік. Для нього аналогічні фіксовані витрати матимуть значно більший вплив на прибутковість його роботи, у кілька разів перевищуючи цей показник для активного водія.
KSE наводить приклад, що орієнтовна вартість страхування може сягати 20-45 тисяч гривень щорічно.
У дослідженні представлено три можливі сценарії реалізації реформи ринку таксі: песимістичний, базовий та оптимістичний. Песимістичний сценарій передбачає запуск реєстру лише наприкінці 2028 року, значні витрати на виконання нових вимог (зокрема, страхування), складний процес сертифікації та повільну легалізацію. У такому випадку частина водіїв може залишити ринок або відкласти перехід до легального сектору. До 2030 року легально працюватиме близько 70% водіїв, кількість поїздок зменшиться до 228,5 мільйонів із середнім чеком 370,4 гривні, а бюджет поповниться на 5,9 мільярда гривень.
Базовий сценарій передбачає запуск реєстру протягом 2027 року та його стабілізацію на початку 2028 року, помірні витрати та спрощену процедуру сертифікації. За такого сценарію до 2030 року легально працюватиме близько 83% водіїв, кількість поїздок відновиться до 244 мільйонів із середнім чеком 341 гривня, що принесе бюджету 6,9 мільярда гривень.
Оптимістичний сценарій передбачає, що до 2030 року частка легальних водіїв досягне 90%, кількість поїздок зросте до 264,7 мільйонів при середньому чеку 337 гривень, а бюджет отримає 8,04 мільярда гривень.
Сергій Деркач, перший заступник міністра відновлення, інфраструктури та транспорту України, наголосив під час круглого столу на важливості забезпечення державою однакових умов для всіх учасників ринку таксі, легалізації діяльності всіх водіїв, гарантування безпеки транспортних засобів та страхування всіх поїздок.
За його словами, наразі законопроєкт проходить етап узгодження з державними органами влади.
“Я вже спілкувався з деякими членами комітету. Тому я переконаний, що ми маємо спільне розуміння щодо актуальності цього закону, і нам необхідно працювати над його прийняттям”, – додав Деркач.
Сергій Павлик, генеральний менеджер Bolt, зі свого боку, підкреслив зацікавленість компанії у повному врегулюванні ринку таксі та легалізації всіх водіїв. Він зазначив, що важливо встановити такий рівень регулювання, який дозволить зберегти високу якість послуг для всіх учасників ринку.
Він також додав, що реформа повинна насамперед стосуватися безпеки пасажирів та забезпечення справедливих умов праці для всіх гравців ринку.
“Як уже було сказано, це, перш за все, питання безпеки та справедливості”, – уточнив Павлик.
Раніше Деркач висловлював думку, що ухвалення Верховною Радою 9 червня закону про автоматичний обмін інформацією про доходи, отримані через цифрові платформи, відкриє шлях до прийняття законопроєкту про реформування ринку таксі в Україні.
Провідні онлайн-сервіси таксі, Uklon та Bolt, заявили в коментарях агентству “Інтерфакс-Україна”, що прийняття закону про оподаткування цифрових платформ створює сприятливі умови для подальшої реформи ринку таксі. Вони висловили думку, що важливо провести цю реформу вчасно та без запровадження надмірних регуляцій, які могли б створити необґрунтовані перешкоди для входу на ринок.
Ключова ідея реформи передбачає введення нового статусу – “автомобільний самозайнятий перевізник”, що дозволить водіям працювати без складних процедур звітності та бюрократії.
Законопроєкт також визначає роль цифрових платформ перевізників. Вони “виступатимуть як податкові агенти, здійснюватимуть перевірку документів водіїв та нестимуть відповідальність за допуск нелегальних перевізників”, як повідомляв Олексій Кулеба, колишній віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій.