Неурядові аналітики ще не встигли повністю врахувати ризики через посилення російського терору на морі та зупинку морського коридору у своїх базових економічних прогнозах, однак оцінки можливого негативного впливу блокади портів Великої Одеси на ВВП України коливаються від -0,6% до -0,9% внеску в економіку.
За словами заступниці директора Центру економічної стратегії (ЦЕС) Марії Репко під час обговорення “Якою буде економіка України до кінця 2026 року? Огляд прогнозів” у середу, блокада мореплавства призводить насамперед до скорочення експорту, меншою мірою імпорту та зменшення валютних надходжень до країни.
“Накопичення запасів агропродукції, яку комусь треба продавати, зберігати на складах, падіння цін на експортні товари, якісь агропідприємства можуть навіть зупинятися, зменшиться маржа, будуть вимиті оборотні кошти. Це нам навіть може загрожувати певною втратою експортних ринків, що для України, як для країни-експортера, не найкращий сценарій”, – прокоментувала Репко наслідки блокади портів Великої Одеси.
Серед можливих шляхів розв’язання проблеми фахівчиня виділила військове вирішення та припинення російських обстрілів, досягнення нових домовленостей щодо зернового коридору на рівні ООН, переорієнтацію логістики на сухопутні коридори та використання потужностей Румунії для перевалки зерна.
Також розглядаються варіанти урядової підтримки агроекспортерів та стимулювання внутрішньої переробки сировини за нижчими цінами всередині країни.
Як повідомлялося, Український бізнес занепокоєний припиненням відправлення продукції через порти Одеси. Внаслідок цього Південний гірничо-збагачувальний комбінат (Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.) розпочав процес призупинення видобутку та тимчасового скорочення роботи через російські атаки на судна у Чорному морі. Дефіцит ліквідності та призупинення роботи портів та морського маршруту спричинили призупинення роботи Полтавського гірничо-збагачувального комбінату (ПГЗК, Горішні Плавні, Полтавська обл.) – основного активу гірничорудної компанії Ferrexpo.