>
Фото: https://bank.gov.ua
Українські фінансові установи прогнозують подальше розширення кредитних портфелів для бізнесу та приватних осіб у наступні 12 місяців, а в третьому кварталі очікується сплеск зацікавленості до всіх типів корпоративних та роздрібних позик, згідно з результатами дослідження Національного банку України (НБУ).
Однак, такі прогнози стали менш оптимістичними: індекс відповідей щодо зростання кредитного портфеля підприємств зменшився до 38,2% з 72,2% у першому кварталі 2026 року, для фізичних осіб – до 38,9% з 65,1%.
Банки передбачають незначне покращення якості корпоративних кредитних портфелів протягом наступного року: індекс відповідей склав 7,3% порівняно з 7,1% кварталом раніше. Водночас, четвертий квартал поспіль респонденти очікують погіршення якості позик для населення, хоча відповідний індекс став менш негативним – “мінуc” 16,3% проти “мінуc” 17%.
Фінансові установи також очікують збільшення обсягів депозитів від бізнесу та населення. Індекс відповідей щодо очікуваної зміни обсягу депозитів для корпоративного сектору зріс до 53,7% з 50,7% і досяг найвищого показника від початку повномасштабного вторгнення, для приватних осіб – до 53,8% з 53,3%.
У другому кварталі спостерігалося зростання попиту бізнесу на кредити: загальний індекс відповідей збільшився до 35,5% з 34,4% у січні-березні, досягнувши також найвищого рівня від початку повномасштабного вторгнення.
Найбільш помітно зріс попит на довгострокові позики – до 35,4% з 24,6%. Попит на кредити для малих і середніх підприємств (МСП) збільшився до 24,7% з 23,8%, а на позики для великих підприємств також зросла, проте менш значно, ніж у попередньому кварталі: індекс відповідей знизився до 26,9% з 34%.
Основними причинами зростання корпоративного попиту банки назвали потребу в капітальних інвестиціях та поповненні обігових коштів. У третьому кварталі очікується зростання попиту на всі види кредитів для бізнесу, особливо на довгострокові.
Попит з боку населення у другому кварталі також зріс як на іпотечні, так і на споживчі позики. За оцінками банків, попит на споживчі кредити зростає з другого кварталу 2023 року, а на іпотечні – з початку 2025 року.
У липні-вересні респонденти прогнозують подальше зростання попиту домогосподарств на кредити, переважно на іпотечні. Деякі великі банки вказали на зниження вартості позик та покращення перспектив ринку нерухомості як на ключові фактори зростання попиту на іпотеку.
Кредитні стандарти для корпоративного сектору в другому кварталі майже не змінилися: індекс відповідей склав 1,7% проти “мінуc” 2,9% кварталом раніше. Для МСП стандарти стали м’якшими, але меншою мірою, ніж у січні-березні: “мінуc” 3,3% проти “мінуc” 25,2%.
У третьому кварталі банки в цілому не планують змінювати стандарти корпоративного кредитування, але очікують їх послаблення для позик МСП.
Рівень схвалення заявок від бізнесу у другому кварталі загалом залишився незмінним: індекс відповідей становив 0% проти 12,6% кварталом раніше. Водночас для МСП він складав 13% проти 24,4%, оскільки окремі банки повідомили про можливість надавати їм більші позики.
Для домогосподарств банки у другому кварталі пом’якшили стандарти як за іпотечними, так і за споживчими позиками. За іпотекою індекс відповідей знизився до “мінуc” 14,9% з нульового рівня, за споживчими кредитами він складав “мінуc” 21,5% проти “мінуc” 23,1% кварталом раніше.
Основною причиною послаблення стандартів споживчого кредитування залишалася конкуренція між банками. Для іпотеки додатковими чинниками були очікування щодо загальноекономічної активності та перспективи ринку нерухомості.
Також у третьому кварталі банки очікують подальшого пом’якшення стандартів як для іпотечних, так і для споживчих позик.
Рівень схвалення заявок домогосподарств у квітні-червні збільшився. Банки повідомили про зниження ставок, збільшення сум і термінів споживчих кредитів, зменшення вартості іпотеки та певне посилення заставних вимог до неї.
Боргове навантаження бізнесу у другому кварталі банки оцінили як середнє, хоча оцінки щодо МСП схилялися до низького рівня. Боргове навантаження домогосподарств залишалося низьким.
У другому кварталі банки зафіксували зростання кредитного, валютного ризиків та ризику ліквідності. Індекс відповідей щодо кредитного ризику зріс до 30,3% з 24,9% кварталом раніше, щодо валютного ризику становив 14,5% проти 21,3%, ризику ліквідності – 8,4% проти 18,8%, а процентний та операційний ризики суттєво не змінилися.
Водночас у третьому кварталі респонденти очікують посилення передусім валютного та кредитного ризиків.
Опитування проводилося з 16 червня до 8 липня 2026 року серед кредитних менеджерів 25 банків, частка яких у загальних активах банківської системи становила 96%.