Нові комунальні реалії: якщо не сплатив внесок на генератор, ліфтом не скористаєшся

Фото: procherk.info

Проблеми з енергопостачанням в Україні стають все серйознішими. І якщо на початку широкомасштабної агресії наявність власного генератора в багатоповерхівці була великою рідкістю, то на четвертий рік війни збір коштів на «автономію» зачепив майже кожного. Однак, значна частина мешканців не поспішає вносити кошти на придбання власного генератора, і, здається, ОСББ віднайшли спосіб заохотити тих, хто заборгував. Якщо стисло, то це можна виразити так: «якщо не внесете кошти на резервне енергозабезпечення – будете ходити сходами».

Наскільки правомірні рішення обмежувати мешканців у доступі до місць загального використання та чи є в ОСББ інший вихід із ситуації? Про це – у статті Коротко про.

Платні підйомники – не дивина

Платні підйомники в українських багатоповерхових будинках стали з’являтися майже 2 десятиліття тому. Наприклад, у Житомирській та Чернігівській областях подібна система функціонує з 2006 року.

Як правило, «оплата за проїзд» виникала там, де мешканці втомилися підійматися пішки через те, що підйомники роками не працювали. ЖЕКи не поспішали вирішувати проблему, і в певний момент ініціативу почали перебирати на себе приватні компанії. Вони й запропонували мешканцям відновити роботу підйомників, але зробити їх платними.

З цього приводу точилися численні дискусії, але багато хто погодився. Мешканці верхніх поверхів запевняють, що не шкодують. Адже коли підйомниками користувалися безконтрольно, вони постійно були несправними. А платним підйомником у будь-якому випадку користуються рідше, і він працює.

Знайома, яка понад 30 років проживає у київській багатоповерхівці, зазначає, що останнім часом і сама б із задоволенням перейшла на новий порядок використання підйомників.

– Я мешкаю на 15-му поверсі 16-поверхового будинку, і коли підйомники не функціонують, для мене це катастрофа, – ділиться вона. – Але разом із тим всі роки, що я тут мешкаю, чую суперечки мешканців нижніх поверхів, які не бажають платити за користування підйомниками. Спочатку про те, що вони не користуються підйомниками, говорили мешканці першого поверху, потім – другого-третього, а зараз, коли у підйомнику згорів двигун і його потрібно замінювати, вже про те, що вони можуть без проблем ходити пішки, говорять сусіди з четвертого та п’ятого поверхів – щоб не вносити кошти на ремонт. Але ж я тут мешкаю 33 роки і знаю: всі вони користуються підйомниками! Тому, на мою думку, платний підйомник міг би стати вирішенням проблеми: якщо наполягаєте, що підйомник вам не потрібен, – ходіть пішки.

Мешканка іншої київської багатоповерхівки розповідає, що на останньому поверсі їхнього будинку взагалі відкрили реабілітаційний центр.

– Як це трапилося – окрема тема, але підйомник працює на межі можливостей, – зауважує наша співрозмовниця. – І виникають цілком логічні запитання: хто має оплачувати таку роботу підйомника з ранку до вечора і хто буде оплачувати ремонт, коли він все ж таки вийде з ладу?

Підйомник як стимул

Якщо платні підйомники стали буденністю деяких регіонів України вже давно, то до «воєнних» нововведень значна кількість мешканців багатоповерхівок виявилися не готовими.

Після початку повномасштабного вторгнення, обстрілів та великих проблем в енергетичній сфері багато ОСББ організовували збір коштів на генератори. Справа рухалася, м’яко кажучи, не швидко. Дехто не бажав платити з принципу, в інших дійсно не було грошей, а хтось виїхав за кордон і вважав, що зараз йому генератор в Україні не потрібен. Змусити внести кошти тих, хто цього не бажає, майже неможливо – навіть публікація переліку боржників у будинкових чатах призводить до бурхливих сварок. 

І ось на четвертий рік широкомасштабної війни деякі ОСББ знайшли вихід із ситуації. У під’їздах почали з’являтися оголошення на кшталт такого:

«З 23 жовтня під час відключень електропостачання в будинку пожежний підйомник працює виключно за допомогою магнітних ключів. Якщо квартира не сплатила 100% внеску на резервну систему електропостачання, скористатися підйомником вона не зможе».

Оголошення в одній з київських багатоповерхівок. Фото: Коротко про

А чи це взагалі законно?

Наскільки правомірні ці обмеження? Думки фахівців розійшлися.

Так, на думку голови Спілки споживачів комунальних послуг Олега Попенка, це неправомірно.

– Я вважаю, що обмежувати доступ до місць загального використання та спільної власності співвласникам багатоквартирного будинку неприпустимо, – наголосив Олег Попенко у коментарі Коротко про. – ОСББ, на жаль, зловживають подібними рішеннями, приймаючи їх на рівні загальних зборів, і такі випадки непоодинокі. На мою думку, у таких ситуаціях необхідно звертатися до суду та захищати свої права як співвласника багатоквартирного будинку. Подібних обмежень не повинно бути.

Натомість перший заступник голови Комітету енергетики та ЖКП у ВР України Олексій Кучеренко вважає, що про жодні обмеження не йдеться, адже це рішення мешканців будинку. І причини такого рішення зрозуміти нескладно, бо, пояснив фахівець у розмові з Коротко про, для функціонування підйомника в аварійні години необхідно щонайменше купувати паливо для генератора та здійснювати його технічне обслуговування.

Якщо за рішення проголосувала більшість співвласників, це цілком правомірно, погоджується оглядачка ринку нерухомості Вікторія Берещак.

– Поява «платних підйомників» – це показник нового етапу на ринку житла, – підкреслила Берещак у коментарі Коротко про. – Українські багатоквартирні будинки поступово перетворюються на модель енергоавтономних спільнот, де комфорт під час блекаутів стає не послугою від держави, а результатом спільних інвестицій співвласників. Відповідно до Закону №417-VIII, рішення більшості на загальних зборах є обов’язковим для всіх мешканців. Якщо 2/3 співвласників проголосували за створення резервного електропостачання, рішення є законним.

У середньому вартість резервного електропостачання будинку складає 7–13 тис. доларів, залежно від потужності генератора та системи автоматики, продовжує фахівчиня. Отже, внесок однієї квартири становить декілька тисяч гривень. На тлі збільшення тарифів на електроенергію та частих відключень подібні рішення підвищують ринкову вартість житла на 3–7%, оскільки енергонезалежність стає новим критерієм ціни.

– З точки зору управління, обмеження доступу до резервних послуг стає не покаранням, а стимулом до участі у спільному фінансуванні, – підсумувала Вікторія Берещак. – Без чітких стимулів ОСББ стикаються з «ефектом безбілетника»: користуються всі, платять лише деякі. Тому в українських реаліях «платний підйомник» – це не про нерівність, а про відповідальність. Будинки перетворюються на невеликі енергетичні кооперативи, де довіра визначається не обіцянками, а діями: хто інвестує – той має світло, підйомник та стабільність.

Згідно з Законом «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» – рішення про порядок користування спільним майном ухвалюється на загальних зборах. Скрін: zakon.rada.gov.ua

P.S. Юристи також підтверджують: система, що була впроваджена рішенням більшості співвласників багатоквартирного будинку, є цілком законною. Теоретично подібні нововведення можна розглядати як порушення прав споживачів, враховуючи те, що при укладанні угоди про послуги, що надаються, ці послуги не були платними. Однак тут є багато «але», оскільки йдеться про резервне електропостачання, якого раніше не було. Тому важко передбачити, наскільки успішними будуть спроби оскаржити рішення в судовому порядку.

Источник: kp.ua