“`html
Здається, українські посадовці відшукали метод обійти різноманітні «мораторії,» «заборони» та інші обмеження на збільшення вартості для користувачів. І вчинити це планують не у вигляді вирівнювання цін, як рекомендували в НБУ, а під причиною «оновлення».
ВІДЕО ДНЯ
Конкретно, Кабінет Міністрів має намір оновити систему централізованого теплозабезпечення. Відповідна пропозиція міститься в законопроєкті № 14067, котрий уряд направив до Верховної Ради, повідомляє «Мінфін». Документ, серед іншого, вводить правило про обов'язкову установку у всіх багатоповерхівках індивідуальних теплопунктів (ІТП), інформує «Мінфін».
За інформацією Мінрегіону (саме це міністерство розробляло зазначений законопроєкт), ІТП стануть необхідними для всіх будівель, що зараз підключені до централізованої подачі тепла. До цієї категорії, крім корпоративних офісів та бюджетних установ, входять і багатоповерхівки. У частині з них індивідуальні теплопункти вже присутні, однак, за оцінками Попенка, будівель з ІТП в Україні не більше ніж 3%.
Індивідуальний теплопункт — це автоматизований комплекс, що монтується безпосередньо в будівлі та коригує постачання гарячої води й опалення виключно для неї.
З одного боку, для мешканців багатоквартирних будинків наявність ІТП — це значний плюс. Насамперед, є можливість регулювати температуру теплоносія та задавати обрані значення (наприклад, щоб у житлах було 24 градуси тепла). Тобто, приміром, якщо погода тепла, можна одразу «зменшити» опалення і не перегрівати будівлю.
РЕКЛАМА
З іншого боку, реально економити на обігріві. «У випадку з централізованим обігрівом постачальник „перекладає“ на користувачів усі втрати в мережі, а вони можуть сягати 30. Якщо в будинку є ІТП, такого не буде, оскільки тепло створюється на місці», — пояснює аналітик Інституту стратегічних досліджень Юрій Корольчук.
За словами Олега Попенка, економія може бути досить значною. «Платіжки можливо скоротити на 40−45% і навіть більше. Якщо зараз споживачі сплачують в середньому 40−45 гривень за квадратний метр опалювальної площі, то з ІТП реально досягти показників 20−25 гривень за квадрат», — підрахував Попенко.
Однак, як зазначає Корольчук, досягти найбільшої економії можливо, лише якщо встановлення ІТП проводитиметься паралельно з оновленням теплових мереж і котелень, а про це поки що не йдеться.
РЕКЛАМА
У будь-якому разі, економія на обігріві буде. Згідно зі словами Душенка, в межах 15−20%. Тобто, якщо зараз обігрів звичайної двокімнатної квартири обходиться приблизно у 2 тисячі гривень на місяць, то з ІТП може бути на 300−400 гривень дешевше.
У Мінрозвитку також стверджують, що ІТП дадуть змогу людям отримувати більш якісні послуги та менше платити, а саму інсталяцію індивідуального обігріву у відомстві представляють, як «основний елемент модернізації системи централізованого обігріву».
Але оскільки коштів у комунальників на нововведення немає, то встановлювати їх планують за рахунок збільшення тарифів, тобто за кошти споживачів. На це натякнув керівник КП «Тепловик» Олександр Душенко.
Адже ці проєкти досить капіталомісткі. «Залежно від будівлі та типу обладнання, один ІТП може коштувати 300−700 тисяч гривень і більше. Разом із тим, за попередніми розрахунками, середній термін окупності для 9-поверхового будинку складає 3−5 років, а, наприклад, для 2−4 поверхових — 15−30 років», — вважає фахівець.
РЕКЛАМА
Тобто, підвищення тарифів не уникнути. До того ж, окрім обігріву, можуть змінитися платіжки й на інші комунальні послуги. «Вже з наступного року, скоріше за все, зростуть у ціні вода, електроенергія та газ для населення. А оплата за обслуговування будинків і вивезення сміття у багатьох містах вже збільшується», — зауважив голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко.
З іншого боку, незрозуміло, коли саме українці матимуть змогу заощаджувати на опаленні, і чи не доведеться перед цим, навпаки, сплачувати збільшені платіжки.
Оскільки зараз в Україні діє мораторій на збільшення тарифів на опалення та гарячу воду. Відповідно до чинного законодавства, скасують його не раніше, ніж через пів року після завершення воєнного стану.
Яким чином вирішуватимуть цю колізію, якщо ІТП масово з'являтимуться ще до закінчення війни, поки що невідомо.
Крім обігріву та гарячої води, під дію мораторію на збільшення тарифів підпадають також послуги з розподілу газу. Щодо безпосередньо газу та холодної води, то офіційно обмежень переглядати ціни на них немає. Хоча, як стверджують експерти, у цьому випадку діють «неофіційні обмеження».
Наприклад, НКРЕ вже після початку війни намагалася затвердити підвищені розцінки для водоканалів, але після втручання Президента це рішення відклали. При цьому невеликим водоканалам, розцінки для яких регулюються на місцевому рівні, вже під час війни узгоджували збільшення.
Самі водоканали повідомляють, що тарифи для населення у більшості міст давно збиткові, адже за останні роки електроенергія, реагенти, ремонти та інші витратні статті суттєво подорожчали.
Корольчук не виключає, що питання збільшення тарифів на холодну воду можуть підняти вже до кінця поточного року, а самі цінники можуть піднятися щонайменше на 30%.
Щодо газу, то, за словами Корольчука, наразі економічних причин для перегляду тарифу для населення (близько 8 гривень за куб) немає, оскільки «Нафтогаз» купує в «Укргазвидобування» газ українського видобутку за 7 гривень за куб.
Тобто людям фактично пропонують модель: спочатку сплачуєте більше за модернізацію, потім, можливо, будете платити менше. Коли саме настане це «потім», залежить від строків встановлення ІТП та припинення дії мораторію на збільшення тарифів, що діє до завершення воєнного стану. Яким чином збільшуватимуть тарифи за чинного мораторію — наразі ніхто чітко не роз’яснив.
Нагадаємо, що в певних випадках борги за комунальні послуги можуть анулювати.
“`
Джерело