Легальний iGaming вже перерахував 13,94 млрд грн у вигляді податків за дев’ять місяців 2025 року. Про це в особливому інтерв’ю виданню delo.ua повідомив голова Асоціації українських операторів гральної сфери (АУОГБ) Олександр Когут. За інформацією Когута, тільки FAVBET за вказаний проміжок часу сплатив до державного бюджету 6,4 млрд грн податків, залишаючись одним з найбільш значущих платників у легальному секторі iGaming.
ВІДЕО ДНЯ
Зі слів Когута, український легальний iGaming за кілька років трансформувався у вагому частину економіки: приблизний щорічний дохід «прозорого» сегмента — близько 59 млрд грн. Разом з тим, тіньовий сектор складає від 37,72 до 66,53 млрд грн, а близько 90% нелегальних онлайн-казино мають російське коріння.
«Половина ринку — „прозора“, здійснює податкові виплати, а половина зараз в тіні», — підкреслює Когут. Згідно з оцінками АУОГБ, через роботу «нелегальних» операторів держава щорічно втрачає 17−19 млрд грн податків.
Якщо ж вивести цей сегмент з тіні, індустрія потенційно може приносити бюджету додатково 30−40 млрд грн кожного року.
РЕКЛАМА
Когут безпосередньо пов’язує успіх деофшоризації з подальшими податковими надходженнями. Тільки за дев’ять місяців 2025 року «прозора» індустрія внесла 13,94 млрд грн, а за результатами року АУОГБ прогнозує 18−19 млрд грн податків. При цьому 65% всіх платежів вже забезпечують учасники Асоціації, і після приєднання нових компаній їхня частка може зрости до 75−80%.
Зокрема, президент АУОГБ акцентує увагу на FAVBET, навколо якої останні місяці велися інформаційні атаки. «Якщо ви запитуєте про цифри „Фавбету“, то це не таємниця: за 9 місяців поточного року вони сплатили 6,4 млрд грн і вже оприлюднили ці дані», — говорить він, додаючи, що такий обсяг податків приблизно дорівнює річним бюджетам Миколаєва або Вінниці і перевищує бюджети багатьох інших обласних центрів.
На цьому тлі Когут заявляє про «сплановану інформаційну кампанію» з боку тіньового ринку, особливо пов’язаних з рф онлайн-казино, які намагаються довести, що легальні оператори нібито не вносять податки.
РЕКЛАМА
На його погляд, це відгук «нелегального» сегмента на перші дійсні кроки з детінізації. «Перед тим, як аналізувати ці „вкиди“… я рекомендую звертати увагу виключно на дані — скільки індустрія сплатила податків, скільки сплатили окремі гравці. Дані не обманюють», — акцентує він.
Ключовим засобом боротьби з нелегальними казино Когут вважає зміну підходів до блокування сайтів. На сьогоднішній день процедура може тривати до десяти днів, і це, за його словами, занадто довго для ринку, де половина обороту знаходиться в тіні.
Асоціація пропонує модель «миттєвого закриття» під керівництвом Мінцифри, з розширенням повноважень регулятора PlayCity та НКЕК і посиленням відповідальності інтернет-провайдерів за несвоєчасне блокування.
В той же час, президент АУОГБ визнає, що надмірний фіскальний та регуляторний вплив на «прозорих» операторів підштовхує частину гравців у тінь. Він підкреслює, що податковий тягар на легальний гемблінг в Україні перевищує 28%, а положення законодавства часто суперечать одне одному — зокрема, стосовно співвідношення податку на прибуток та GGR чи оподаткування виграшів гравців.
РЕКЛАМА
Визначаючи майбутню структуру ринку, він застерігає від прагнення монополізувати або націоналізувати галузь, що обов’язково створить «нову годівницю» для корупції.
Натомість Когут бачить модель конкурентного ринку з великою кількістю ліцензованих операторів, під наглядом Мінцифри та з чіткою координацією державних органів у боротьбі з «нелегальним» сегментом.
Згідно з його словами, формула успішного управління гральним ринком — це відсутність надмірної опіки галузі та занадто великого податкового навантаження.
«Головне, що потрібно в Україні додатково, — це повага до бізнесу, повага до нашої галузі як значного платника податків. Не політичний хайп, а повага та чесність», — підсумовує експерт.
Нагадаємо, цього вересня у Лісабоні відбулася одна з найбільших подій у сфері грального бізнесу та технологій — SBC Summit Lisbon 2025, на якій була представлена і делегація з України.
Раніше «ФАКТИ» інформували, як держава, підприємництво і суспільство об’єднують зусилля для боротьби з ігровою залежністю.