“>
Фото: SuperAgronom.com
Пряма загроза для постачання добрив через події в Чорному морі є меншою, ніж може видатися з заголовків. Останні атаки, зокрема гучна на суховантаж Golden Leo 19 липня, а до того на три судна 14 липня, були спрямовані на судна з експортним зерном та кукурудзою, а не на імпортні постачання добрив.
Про це у коментарі для SuperAgronom.com повідомили експерти команди САНАГРО УКРАЇНА.
«Таким чином, Чорне море для нас сьогодні в першу чергу є фактором вартості логістики, а не фізичної доступності товару. І цей фактор зараз посилюється: за оцінками страхового ринку, додаткові військові премії за транзит Чорним морем щойно перевищили 1% вартості судна (за деякими оцінками – до 1,5%), піднявшись саме на хвилі останніх атак. Чинні механізми страхування за участю Великої Британії та українських держбанків історично допомагали пом’якшувати такі стрибки та повертати ставки ближче до базового рівня між інцидентами, але зараз ми перебуваємо саме у фазі активного зростання премії, а не стабілізації. Тому я б говорив не про ризик зриву постачань як такий, а про поступове й нині прискорене накопичення логістичної премії у вартості товару», — пояснили фахівці.
Дефіциту мінеральних добрив, як стверджують у САНАГРО Україна, немає. Однак, «важливіший чинник» — це не Чорне море, а Іран.
Читати також: Мистецтво живлення рослин: Оптимізація азотного живлення з урахуванням цін на добрива і змін клімату
Після початку конфлікту між США та Іраном наприкінці лютого Ормузька протока, через яку проходить приблизно третина світової торгівлі карбамідом і чверть аміаку, фактично припинила роботу: Катар зупинив виробництво карбаміду, аміаку й сірки через пошкодження потужностей, а Іран зупинив виробництво аміаку. Внаслідок цього світові ціни на азотні добрива підскочили на 80% до квітня, сягнувши понад $850/т, найвищого показника з 2022 року. Потім настало тимчасове перемир’я, рух через протоку частково відновився, і до початку липня ціни повернулися навіть нижче довоєнного рівня. Це створило вигідну можливість для закупівель, якою частина ринку вже скористалася.
«Тут важливе уточнення саме для нашого ринку: йдеться передусім про глобальний ціновий бенчмарк. Наскільки українські закупівлі азотних добрив залежать саме від Перської затоки та Ормузької протоки, а не від європейського виробництва чи інших напрямків постачання — це окреме питання, яке варто уточнити з постачальниками перед тим, як переносити глобальну динаміку цін один в один на локальну ситуацію. Але сам сигнал зберігається: питання зараз не в тому, «чи вистачить обсягів», а в тому, «чи встигнуть аграрії закупитися до того, як це цінове вікно закриється». А закривається воно швидше, ніж здавалося ще два тижні тому», — наголошують фахівці.
Поставки готового товару морем через Одещину — це ризик точкових затримок, а не масового зриву: наявний механізм страхування пом’якшує локальні шоки після кожного інциденту, хоча зараз, як згадано вище, він діє на тлі загальнішого зростання премій.
Інша річ — контракти, прив’язані до виробничих потужностей самої Перської затоки. Тут ризик значніший і зростає щодня: 8 липня Трамп заявив про завершення домовленості з Іраном, після чого послідували нові атаки, а 18 липня Іран офіційно повідомив про призупинення своїх зобов’язань за меморандумом (не остаточний розрив, а саме призупинення виконання, з покладанням відповідальності за порушення на США), і трафік через протоку впав до мінімуму за п’ять тижнів.
«Якщо ця ескалація закріпиться, найбільш вразливими виявляться саме ті контракти на азотні добрива, де ціна чи термін поставки прив’язані до близькосхідних виробників або орієнтовані на регіон котирувань. Там перегляд умов значно ймовірніший, ніж у логістиці Чорного моря — і формальне «призупинення», а не розрив, означає, що ситуація може розвернутися в обидва боки так само швидко, як і загострилась», — зазначають у САНАГРО УКРАЇНА.
Два фактори ризику, на думку експертів, зараз рухаються в одному напрямку, і це змінює саму логіку прогнозу. Ще на початку липня ринок розраховував на подальше здешевлення і радив аграріям почекати з закупівлею. Але, за оперативними даними Argus, ціни на азотні добрива в Європі вже знову зростають синхронно з новою фазою ірансько-американського протистояння.
Історія останніх п’яти місяців демонструє, наскільки різкою може бути амплітуда: від піку +80% у квітні до падіння нижче довоєнного рівня за два місяці й нового розвороту вже за два тижні.
«Якщо чинна ескалація переросте в тривалу нестабільність, один з імовірних сценаріїв — повторення березнево-квітневого стрибка цін, який цього разу накладеться на зростаючу логістичну премію Чорного моря, а не діятиме окремо від неї. Це оцінка ризику, а не гарантований прогноз: формальне «призупинення», а не розрив ірансько-американської домовленості, залишає відкритою можливість швидкої деескалації так само, як і подальшого загострення. Але з огляду на нинішню динаміку, тактика «почекати ще трохи в надії на подальше падіння ціни» сьогодні виглядає ризикованішою, ніж два тижні тому, і вікно вигідних закупівель, найімовірніше, закривається раніше, ніж це передбачав сезонний графік», — підсумовують експерти.
Олена Басанець, SuperAgronom.com