Удари безпілотників по російських портах у Чорному та Азовському морях практично паралізували експорт зерна з РФ. Через зупинку відвантажень російські аграрії зіткнулися з падінням внутрішніх цін, збитками та ризиком залишитися без грошей на наступну посівну.
Зерновий експорт щороку приносив російській економіці близько 15 млрд доларів валютних доходів. Однак після серії атак безпілотників та обмежень судноплавства відвантаження майже повністю припинилося. Минулого тижня після атак дронів зупинилися всі три зернові термінали у Новоросійську. Через них щороку відправляли близько 25 млн тонн зерна.
Зупинку роботи ключових зернових терміналів Новоросійська після ударів безпілотників також підтверджували галузеві джерела Reuters. Наприкінці липня припинив роботу термінал у Тамані, а обмеження руху через Керченську протоку заблокували порти Азовського моря, на які припадало 40% відвантажень.
Гендиректор аналітичного агентства «СовЕкон» Андрій Сизов констатував, що зараз «практично весь російський зерновий експорт через Азово-Чорноморський басейн стоїть». Єдиним портом, який продовжує працювати, залишається Туапсе — найменший із глибоководних терміналів.
«Масштаб проблеми для російського експорту пояснюється роллю південних портів. Минулого сезону на Азово-Чорноморський басейн припало 88% усіх морських відвантажень зерна з Росії — 46,3 млн тонн. Понад 29 млн тонн було вивезено через Чорне море», — каже він.
Зупинка експорту припала на піковий період відвантажень, який триває із серпня до грудня. Водночас урожай зерна у Росії цього року становить майже 140 млн тонн.
Президент російського зернового союзу Аркадій Злочевський заявив, що врожай фактично нікому продавати, оскільки експортери припинили закупівлі. Через відсутність попиту внутрішня ціна на пшеницю четвертого класу впала з 15 тис. до 12 тис. рублів, або приблизно 142 долари за тонну.
«Це катастрофічний рівень, колосальні збитки. Засіки поповнюються щодня, попит при цьому зупинився, експортери практично перестали закуповувати зерно», — зазначив він.
За словами Сизова, розраховувати на те, що зерно, яке не вдалося експортувати зараз, можна буде просто відправити за кордон пізніше, не варто.
Проблеми з експортом можуть позначитися й на наступному врожаї. Російські аграрії ризикують залишитися без коштів для проведення сівби озимих. Злочевський наголосив, що взяти необхідні гроші немає звідки, кредитні ресурси недоступні, а авансування не проводиться.
Осіння посівна 2027
