Ріпак, універсальна кормова культура, набуває все більшої популярності в Україні та світі. Його успішно вирощують у різних кліматичних зонах, а для годівлі тварин і птиці використовують насіння, шрот, макуху, траву та олію.
Високі кормові переваги та значно нижча вартість ріпакового шроту (у 3–5 разів дешевше за соєвий) роблять його привабливим компонентом раціону. Зокрема, ріпак активно застосовують у молочному скотарстві країн Західної Європи та у свинарських господарствах Америки.
Для досягнення оптимальної собівартості продукції свинини виробники повинні забезпечувати тварин високопродуктивними породами та повноцінними кормами, використовуючи ресурсоощадні технології годівлі.
Площі посівів ріпаку щорічно зростають в Україні та інших країнах. Лідерами у вирощуванні цієї культури є Індія, Китай, Україна, Канада та країни Європейського Союзу. Ріпак відзначається невибагливістю, холодостійкістю, швидким ростом та відмінними харчовими властивостями для тварин. Крім того, під час цвітіння він є цінною медоносною рослиною, з одного гектара якої можна отримати 60–90 кг меду.
Раніше корм з ріпаку мав обмеження через наявність антипоживних компонентів. Однак сучасні сорти (канола, або “00”) характеризуються низьким вмістом ерукової кислоти (менше 0,1%) та глюкозинолатів (менше 0,3%), а деякі взагалі їх не містять.
Ріпак є цінною олійною та кормовою культурою, джерелом харчової та технічної олії, а також кормового білка. Він відіграє важливу роль у забезпеченні тварин необхідним протеїном, особливо після виведення сучасних сортів, що мають попит.
Ріпакова макуха та шрот є відмінними джерелами мінеральних речовин, перевершуючи соєвий шрот за вмістом кальцію, фосфору, магнію, міді та марганцю. Насіння ріпаку містить 42–49% жиру та 19–34% сирого протеїну з високими коефіцієнтами перетравності (84,6–94,4%). Енергетична цінність макухи становить 8–13% жиру та 38–39% сирого протеїну. Шрот містить 1–6% жиру та близько 44% протеїну.
Раціони молодняку свиней часто незбалансовані за вмістом незамінних амінокислот, макро- та мікроелементів, вітамінів (А, D, групи B), а також протеїнових добавок. У таких випадках вчені та практики рекомендують додавати до кормів зерновідходи ріпаку, ріпакову макуху та шрот, які багаті на ці поживні речовини.
Науковці переконалися, що озимий ріпак сорту Сенатор Люкс можна використовувати в годівлі свиней як альтернативу дорогим білковим добавкам. Зерновідходи цього сорту входять до складу білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД). Слід зазначити, що Сенатор Люкс містить 0,3% ерукової кислоти та 17,5% глюкозинолатів, що відповідає встановленим нормам.
Дослідження проводили на свинях породи велика біла, аналогічних за віком та живою масою, на базі ДП «ДГ “Елітне”» Кіровоградської ДСГДС НААН та в лабораторії тваринництва ІСГС НААН.
Під час досліджень було сформовано дві групи ремонтних свиней (жива маса 25–30 кг) та випробувано комбікорм власного виробництва, що складався із зернових (пшениця, ячмінь, кукурудза) та білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД). До складу БВМД входили відходи ріпаку як альтернативна заміна частини БВМД.
Застосування комбікорму та БВМД варіювалося залежно від живої маси та енергії росту ремонтного молодняку. Контрольна група отримувала основний раціон господарства, де співвідношення зернових і БВМД змінювалося відповідно до віку. Дослідна група отримувала основний раціон (ОР) з додаванням 10% ріпаку, що заміщував аналогічну частку БВМД, протягом 125 днів.
Результати досліджень продемонстрували ефективність додавання до раціону білково-вітамінно-мінеральних добавок (БВМД) з вмістом зерновідходів ріпаку. Середньодобовий приріст у дослідній групі (ОР + 5% БВМД + 10% ріпаку) становив 588 г, тоді як у контрольній групі — 425 г. Додавання кормової добавки з ріпаком позитивно вплинуло на інтенсивність нарощування живої маси, забезпечивши приріст на 28% вищий, ніж у контрольній групі. Загальний приріст по групі та дохід від приросту живої маси зросли на 11% порівняно з контролем.
Таким чином, додавання БВМД з ріпаком до раціону ремонтного молодняку прискорює його ріст і розвиток, збалансовує вміст протеїну та дозволяє зменшити витрати на закупівлю білкових добавок у 3–5 разів.
Лілія ГЕРАНІНА,
старша наукова співробітниця лабораторії землеробства ІСГС НААН
Олег ГАЙДЕНКО,
канд. техн. наук, учений секретар, завідувач науково-технологічного відділу маркетингу та наукового забезпечення трансферу інновацій ІСГС НААН, ст. наук. співроб., дорадник із питань механізації сільського господарства та економіки сільськогосподарського виробництва
