У сезоні 2026 року частина аграріїв Херсонщини економила, зокрема на підживленні культур, тому показники врожайності значно різняться залежно від застосованих технологій. Продати врожай на місці можна максимум за 4 тис. грн за тонну.
Про це у коментарі для SuperAgronom.com розповів Віктор Гордієнко, голова Асоціації фермерів Херсонської області, власник ФГ «Гордієнко» з Бериславського району.
За його словами, там, де місцеві фермери добре підживлювали ріпак, то в середньому отримували 3 т/га. За мінімальних технологій урожайність зазвичай становила 1,5-1,7 т/га.
Схожа ситуація із пшеницею. Там, де після пару, з хорошим удобренням і правильною сівозміною, урожайність сягала 5-6, а то й 7 т/га. Господарства, які, по суті, нічого не вкладали в посіви, отримали 3-3,5 т/га.
«Що стосується ячменю, то в регіоні у нас дуже багато його вимерзло. А ось той, що залишився, дав досить непоганий результат. Так, наприклад, сусіднє з нами господарство дотримувалося технологій, добре підживлювало, тож косило по 5-6 т/га, подекуди й по 7 т/га. За мінімальної технології урожайність ячменю не перевищила 3,5 т/га», — розповів херсонський аграрій.
Він також зазначив, що за інтенсивної технології по пшениці та ячменю зазвичай збирали зерно II-III класу якості. При цьому в загальній масі врожаю переважає все-таки фуражне зерно.
«Тому що дуже довго косять. У декого зібрано лише половину площ, у декого ще третина залишилась. А цього року нас погода трохи «балує» дощами, а вони вимивають клітковину, тому чим довше затягуються жнива, тим нижчої якості зерно збираємо», — пояснив Віктор Гордієнко.
А з реалізацією врожаю загалом дуже тяжка ситуація. За словами аграрія, на місцях перекупи подекуди давали лише 3,5-4 тис. грн за тонну (мається на увазі за готівку). А відвозити кудись далі, вже «офіційно» здавати, то можна виручити і 7-7,5 тис. грн за тонну, навіть до 8 тис. грн/т.
«А ріпак, наприклад, в Ізмаїлі ріпак приймають по $402/т за олійності 43%, вологості до 8% та смітної домішки до 2%», — розповів пан Віктор.
Але організувати логістику при цьому місцевим фермерам досить складно. Тож кожен вирішує це питання, як може, каже він. Багато хто вичікує, маючи змогу зберігати зерно в полімерних рукавах, наданих, зокрема, фондом «Жнива Перемоги».
Що ж стосується посівної під урожай 2027 року, то, за словами аграрія, у 20-25-кілометровій зоні від лінії розмежування вже ніхто сіяти не буде. І навіть у 30-40-кілометровій посівну планують лише окремі фермери — таких менше половини господарств, які мають у цій зоні землю. Але наразі поки що лише оброблять поля суцільним гербіцидом, щоб не заростали, а навесні вже будуть дивитись по безпековій ситуації.
