Виробники сирної продукції в Україні розпочинають літній період під впливом низки несприятливих обставин.
Звичайне для цього часу року зниження споживчого попиту поєднується зі значним збільшенням імпорту, що призводить до посилення конкуренції на вітчизняному ринку, інформує «Інфагро».
Зазначається, що у зв’язку зі стагнацією споживання деяким підприємствам доведеться боротися за свою частку ринку, а окремі виробники можуть бути змушені зменшувати обсяги випуску продукції.
«У травні до України було ввезено європейського сиру (не враховуючи свіжий та плавлений) на 25% більше, ніж у квітні. Найбільше зросли постачання твердих та напівтвердих сирів – їх було закуплено на 28% більше, ніж місяцем раніше. Це на 38% перевищує показники травня 2025 року», — констатують аналітики.
Головним постачальником сиру до України залишається Польща, на яку в травні припадало 55% усіх поставок сичужного сиру. Значні партії також надходили з Німеччини, Нідерландів, Латвії та Чехії. 16% імпорту забезпечили інші країни Європи.
«Унаслідок цього частка імпортної продукції на українському ринку напівтвердих сирів уже досягла близько 30%. Ситуацію погіршує цінова перевага європейських виробників. На початку літа вартість так званого «кормового» сиру в Європі знову знизилася, що призвело до зменшення собівартості імпорту блочної Гауди. На цьому тлі українські напівтверді сири з вищою відпускною ціною суттєво поступаються європейським аналогам у ціновій конкуренції. Наразі виробники частково компенсують різницю через акційні пропозиції, проте можливості для такого інструменту поступово зменшуються через високу вартість сировини», — пояснюють фахівці.
Водночас українським сироварам не вдається наростити експорт. У травні за кордон було відправлено приблизно на 25% менше продукції, ніж за аналогічний період минулого року. Однією з причин залишається висока ціна української продукції на зовнішніх ринках.
Найбільшим покупцем українського сиру є Казахстан, на частку якого припадає 66% усіх експортних постачань. Другим за обсягом ринком є Молдова з часткою 19%. Також український сир постачається до Азербайджану, Узбекистану та Грузії, тоді як на інші країни припадає лише 6% експорту.
«Така структура свідчить про значну залежність експортерів від ринків Центральної Азії та пострадянського простору. При цьому ключовий експортний ринок — Казахстан — має доступ до дешевшої білоруської продукції, що ускладнює позиції українських виробників. Ціна, за якою українські сировари зазвичай пропонують традиційні напівтверді сири, обмежує їхню конкурентоспроможність на зовнішніх ринках та стримує подальше зростання експорту», — підсумовують експерти.
Джерело: www.agroportal.ua