“>
Фото: SuperAgronom.com Стійкі бур’яни на посівах соняшнику на АгроАрена Bayer
За даними ФАО, втрати врожайності сільськогосподарських культур від забур’яненості полів в Україні сягають у середньому 33%. А витрати на гербіцидний захист складають близько 60% від усіх витрат на захист рослин. Водночас, проблема стійкості бур’янів, випадки якої вже зафіксовані в Україні, викликає дедалі більше занепокоєння.
Це питання обговорювалося під час прес-туру на АгроАрена Bayer, що на Черкащині, де було закладено дослідні ділянки в рамках проєкту IWM (Integrated Weed Management, інтегрований контроль бур’янів), повідомляє SuperAgronom.com. Ця система поєднує агрономічні, механічні та хімічні методи боротьби з бур’янами для запобігання розвитку стійкості та забезпечення тривалої ефективності захисту рослин.
Як зазначив Володимир Железков, експерт з технологічного супроводу бізнесу ЗЗР Bayer Ukraine, проблема стійкості посилюється тим, що більшість аграріїв не усвідомлюють її, не визнають.
«Щойно фермер усвідомить, що має таку проблему на полі, він почне рухатись у правильному напрямку, щоб кожне поле було чистим і кожна культура давала максимально рентабельну врожайність. Адже є погодні фактори, на які ми, на жаль, не можемо впливати. Але є фактори, наприклад, гербіцидний контроль бур’янів, — це те, на що ми можемо впливати безпосередньо», — підкреслив фахівець.
Загалом, однією з головних причин виникнення стійкості є обмежена кількість механізмів дії гербіцидів.
За словами Олександра Каменєва, провідного менеджера з маркетингу індустріальних культур Bayer Ukraine, з понад 1,5 тисячі доступних на ринку гербіцидних продуктів 70% складають сульфонілсечовини, 20% — імідазолінони. Це все ALS-інгібітори. І лише 10% гербіцидів мають інші механізми дії.
«Тобто у нас обмежений перелік інструментів для протидії цьому. Тому ставити ставку виключно на пестициди ми не можемо», — зауважив фахівець.
Загалом, історія фіксації стійкості бур’янів в Україні розпочинається з 2017 року, коли було офіційно зареєстровано стійкість плоскухи звичайної до ALS-інгібіторів у посівах рису. З того часу зафіксовано вже 5 стійких видів бур’янів, які внесено до міжнародної бази.
За словами Олександра Каменєва, найбільші ризики походять від амброзії полинолистої, адже у її випадках спостерігається перехресна стійкість до двох механізмів дії.
Компанія Bayer Ukraine також розробляє власну «карту» фіксації випадків стійкості певних бур’янів на основі звернень аграріїв з подібними проблемами та результатів тестування зразків бур’янів.
Перший підтверджений випадок у рамках цієї програми було зафіксовано у 2020 році в Кіровоградській області. Тоді до компанії звернувся агровиробник, який зіткнувся з недостатньою ефективністю гербіцидів. Відібране насіння відправили на дослідження до Франції, проте отримання результатів займало близько року. Саме тому з 2021 року Bayer надала можливість тестувати зразки безпосередньо в Україні.
За словами Олександра Каменєва, у 2021 році було підтверджено стійкість вже двох видів бур’янів — щириці звичайної та амброзії полинолистої. У 2022 році було відібрано значну кількість зразків, однак лише один з них виявився стійким.
Надалі географія підтверджених випадків поступово розширювалася. У 2023 році нові осередки з’явилися у Рівненській, Тернопільській, Хмельницькій, Черкаській та Полтавській областях. У 2024 році дослідження знову підтвердили випадки в Кіровоградській області та зафіксували нові осередки амброзії.
Читати також: Мультирезистентність бур’янів до гербіцидів: дослідження, небезпека, методи контролю
Найбільший обсяг досліджень було проведено у 2025 році. За результатами аналізу, нові підтверджені випадки стійкості щириці з’явилися також у Хмельницькій, Вінницькій, Київській та Чернігівській областях.
Водночас, фахівець підкреслив, що карта не відображає реального масштабу проблеми в Україні.
«Ми відбирали насіння лише там, де до нас зверталися. Це були не лише наші клієнти — зверталися й господарства, які не використовують препарати Bayer», — зазначив він.
Компанія зазначає, що розвиває платформу IWM у співпраці з Інститутом фізіології рослин і генетики НАН України, щоб оперативніше виявляти випадки стійкості та допомагати агровиробникам коригувати системи захисту.
Алла Гусарова, SuperAgronom.com