Європейська комісія оцінює можливість скасування субсидій на гектар для фермерів у межах Співдружності.
Про це у своєму Telegram-каналі UA-82.5 поділився партнер проекту «Інфагро» Максим Фастєєв.
Він зазначив, що платформа стратегічного діалогу («Стратегічний діалог про майбутнє сільського господарства в ЄС») веде серйозні дискусії щодо можливого припинення традиційної моделі підтримки європейських фермерів, зокрема, «субсидій на гектар» — для майбутнього етапу CAP (Спільної сільськогосподарської політики), починаючи з 2027 року.
«Оскільки в лютому почалися дискусії на публічних форумах, наприкінці минулого тижня європейські колеги приватно підтвердили мені, що є висока ймовірність цих змін», – уточнив Максим Фастєєв.
На його думку, такий досить сміливий підхід справді може виявитися ефективним.
Далі експерт зазначив, що тривають дискусії щодо можливих результатів, зокрема для України:
- Скасування прямих субсидій, які за своєю суттю знижують економічну ефективність і конкурентоспроможність операторів на зовнішніх ринках (де субсидій немає).
- Звільнення бюджету ЄС, який останніми роками переживав стагнацію.
- Якщо відійти від встановлення пріоритетів малим фермам на основі розміру землі, можливо, стане можливим вирішити конфлікт, який спостерігається в Польщі, де (відносно) невелике господарство поділяється на кілька юридичних осіб (переважно серед членів сім’ї), щоб максимізувати надходження субсидій з Брюсселя.
- Концепція «розширення» ЄС (передусім зосереджена на вступі України) обходить дискусію про незбалансованість європейського бюджету, яка виникає під час «виплати за гектар», тема, яку часто обговорюють європейські агроскептики та противники євроінтеграції України.
- Водночас «зелений порядок денний» залишається незмінним. Насправді пропонується, щоб майбутня фінансова підтримка сільськогосподарських підприємств у ЄС узгоджувалася з цією програмою, незалежно від розміру ферми.
- Це розумна, але складна стратегія. З одного боку, він забезпечує виконання єдиних вимог, спрямованих на збереження навколишнього середовища; з іншого, він зосереджує підтримку на більш розвинутих ринках, де принципи стійкості та стійкості вже активно впроваджуються в сільському господарстві. Це є альтернативою радикальним пропозиціям розрахунку субсидій на основі тривалості членства.
- Незважаючи на свої переваги та недоліки, ця концепція є більш раціональною порівняно з бінарною перспективою «все добре, все погано». Він узгоджується з ключовими цілями: підвищення економічної ефективності європейського агробізнесу при дотриманні «зелених» цілей; більше того, він логічно враховує інтеграцію України без встановлення додаткових «особливих» умов для сільського господарства.
- Схоже, що чиновники можуть не представити бачення нової Спільної аграрної політики до 19 лютого, і її публікацію можуть відкласти до березня. Якщо ця концепція втілиться в життя, можна очікувати реакції польських фермерів (польські експерти вже висловлюють скептицизм, очікуючи сильної реакції).
- Для України та її бізнес-сектору це є додатковою мотивацією до участі в євроінтеграційному порядку денному. У сфері тваринництва основними ризиками, які потребують негайної уваги, є «добробут тварин» (умовно, на сьогодні) та «сталий розвиток (екологічна стійкість) первинного виробництва» (на майбутнє).
Источник: www.agroportal.ua