Одеса незмінно була складовою європейського простору; до Катерини «тут вовки не вили» – науковець Доповідь 15.02.2025 09:00 Укрінформ Одеський археологічний музей оцифровує артефакти для віртуальних експонатів, щоб продемонструвати давність і різноманітність культури краю.
Одеський археологічний музей Національної академії наук України, заснований у 1825 році, є найстарішим археологічним музеєм країни. Основна колекція охоплює численні артефакти з Північного Причорномор’я від кам’яного віку до середньовіччя, а також колекцію єгипетських старожитностей та інших стародавніх раритетів. До початку повномасштабної війни в експозиційних приміщеннях музею було представлено близько шести тисяч артефактів. Після цього Одеський археологічний музей закрився для відвідування, перемістивши свої «скарби» в сховище. Влітку 2024 року музейники вирішили відновити виставкову діяльність, започаткувавши експозицію, присвячену острову Зміїний, яка викликала значний інтерес. Дослідники визнали, що бажання відвідати музей залишилося, що спонукало їх подумати, як організувати виставки, не ризикуючи постраждати від російського обстрілу. Виникло швидке рішення — музейники почали розгортати віртуальні тематичні виставки.
Про оцифровку експонатів Одеського археологічного музею читайте в повідомленні Укрінформу.
У дальній кімнаті музею кипить робота. Тут вчені створили фотолабораторію. Обладнання для оцифрування було поставлено через міжнародну ініціативу «Оцифрування та популяризація української спадщини». Співробітники музею взяли участь у курсах моделювання в Ягеллонському університеті в Кракові, навчаючись у досвідчених експертів з організації CyArk, некомерційної організації, що займається збереженням культурної спадщини.
Фото надано Одеським археологічним музеєм
З 5 лютого Одеський археологічний музей розпочав створення 3D-моделей. Всього 60 артефактів планується оцифрувати в рамках цієї ініціативи, а обладнання для моделювання залишиться в музеї для поточної роботи.
ВІД СТАРОДАВНЬОГО ЄГИПТУ ДО ТРИПІЛЬСЬКОЇ КУЛЬТУРИ
— Для оцифровки ми відібрали найрізноманітніші артефакти за хронологією та географією, — розповідає завідуюча відділом наукової обробки та зберігання Марія Лобанова. — Це предмети від палеоліту — кам’яні та кістяні знаряддя — до середньовіччя. Також ми створимо макети єгипетських знахідок, скульптури з Кіпру та Самарканда, артефакти трипільської культури з нашого краю. Наша мета — продемонструвати різноманіття наших колекцій і висвітлити археологію півдня України.
На ноутбуці вченого — завершена 3D-модель глиняної антропоморфної фігурки Гумельницької культури, яка існувала близько 5 тис. до н.
– Таких статуеток у наших колекціях багато. Ми вирішили оцифрувати два з них, щоб проілюструвати археологічне розмаїття регіону. Також будемо моделювати стелу Усатова — вапнякову плиту із зображеннями людей і тварин, — пояснює науковець.
Фото надано Одеським археологічним музеєм
ДЛЯ СТВОРЕННЯ МОДЕЛІ ПОТРІБНО ДО 400 ФОТО
Початковий етап створення 3D моделі передбачає фотограмметрію. Об'єкт фотографується з різних ракурсів. Згодом зображення проходять обробку спеціальним програмним забезпеченням і об’єднуються в 3D-модель. Для однієї моделі може знадобитися до 400 фотографій.
– За день можна виготовити п’ять моделей, а для однієї – п’ять днів. Менші предмети складніше оцифрувати: браслет вимагає більше зусиль, ніж стела. Це також залежить від форми та матеріалу предмета. Наприклад, бронза відбиває світло на фотографіях, тому для отримання чіткого зображення потрібно серйозно коригувати освітлення, – пояснює Ярослав Ченцов, спеціаліст науково-дослідної лабораторії «Архаїка», яка допомагає музейникам із оцифруванням.
ЕКСПОНАТИ З ІСТОРІЄЮ
— Подивіться на цей кратер — давньогрецьку посудину для змішування вина й води, — звертає увагу на артефакт, над яким працює Ярослав Ченцов, завідувач відділу виставок Одеського археологічного музею Оксана Грицюта. – Кратер ілюструє цілий наратив про воїна, який готується до бою. Ми також бачимо, наскільки добре збереглися ці посудини. Коли колоністи залишили Грецію у 8 столітті до нашої ери, вони взяли з собою лише найцінніші речі. Такі судна були високоцінні, схожі на «Бентлі». Це були обрядові предмети, які не використовувалися в побуті — як і бабусин кришталь (усміхається — авт.). Стародавні ремісники були надзвичайно вправними, і ми досі не розшифрували формулу лаку, який вони використовували для цих посудин, оскільки ці знання передавалися усно.
Завдяки моделюванню, зазначає науковець, експонат ніби оживає, набуваючи власного наративу.
– Наразі ми оцифровуємо кістяні інструменти з
Источник: www.ukrinform.ua