Автор фото, Колаж ВВС/Getty Images/УНІАН
"Тактика випаленої землі", "загроза апокаліпсису" та "найскладніша зима в історії" – офіційні та кулуарні висловлювання українських посадовців щодо наслідків російських атак на енергетичну інфраструктуру не вселяють надію. На думку експертів, одна з причин, чому Україна постала перед серйозним ризиком зустріти прийдешній рік у темряві та холоді – це незадовільний стан захисних споруд енергетичних об'єктів. Чи дійсно це так, і які кроки слід зробити?
З настанням холодів в Україні активізувалась чергова кампанія Росії, спрямована на руйнування української енергосистеми. На газову інфраструктуру, електропідстанції, теплові, гідроелектростанції та теплоелектроцентралі знову обрушується шквал ракет і дронів.
Лише за неповних три місяці осені вже зафіксовано десять масштабних атак на енергетику, не враховуючи майже щоденні обстріли об'єктів критичної інфраструктури в прифронтових регіонах. З початку жовтня РФ використала понад 150 ракет та понад 2 тисячі безпілотників проти української енергосистеми.
Це спричинило значне скорочення генерації, пошкодження систем розподілу та передачі електроенергії. Як результат – вже майже місяць Україна живе за графіками відключень електроенергії, які в окремі дні сягали майже 15-17 "темних" годин на добу.
Окрім того, окремі області та населені пункти на сході та північному сході країни опинились у ще більш скрутному становищі, будучи змушені обходитись без електропостачання протягом декількох днів, а іноді й тижнів.
Чому так сталося, хто несе відповідальність, і чого очікувати далі?
Нова тактика і стратегія
Нова хвиля атак засвідчила, що Росія вчергове змінила тактику і стратегію "енергетичного терору". Якщо восени та взимку 2022-23 років вона намагалася скористатись вразливістю української ППО, і Україна лише завдяки професіоналізму енергетиків та відносно м'якій погоді утрималась на межі повноцінного "блекауту", то згодом Москва вдалася до більш витончених атак, намагаючись знайти слабкі місця української енергосистеми.
Цьогоріч РФ вирішила сконцентруватись на спробах "відірвати" окремі частини від об'єднаної української енергосистеми, насамперед прифронтові та прикордонні області на сході: Чернігівську, Сумську, Харківську, Дніпропетровську, Полтавську, Запорізьку.
"Вони (росіяни, – Ред.) постійно змінюють тактику. На моєму рахунку це вже 6-та тактика РФ, яку вона застосовує. Дві її головні складові: намагання порушити цілісність об'єднаної енергосистеми по Дніпру і друге – це прагнення відокремити від об'єднаної енергосистеми периферійні підсистеми, чиє функціонування залежить від роботи однієї чи двох електростанцій чи електроцентралей", – розповів ВВС News Україна експерт з енергетики Геннадій Рябцев.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Обстріл Києва в ніч на 14 листопада, за словами Володимира Зеленського, був спрямований на завдання максимальної шкоди людям і цивільній інфраструктурі
Інша загроза полягає в тому, що Росія змінила знаряддя цих атак. Тепер вона застосовує для атаки на один енергооб'єкт одночасно до декількох десятків ударних безпілотників "Шахед" і балістичні ракети, переважно "Іскандер-М", які вкрай важко збивати українській протиповітряній обороні.
Більше того, ці засоби ураження РФ в останні місяці значно модернізувала та збільшила їхню потужність. Наприклад, бойова частина "шахеда" подвоїлась до 90 кг, а балістика покращила точність і здатність ухилятися від ППО.
Пряме попадання декількох таких ракет чи "шахедів", наприклад, в машинний зал ТЕЦ може призвести до фактично повного руйнування і зупинки цього об'єкта.
Зокрема, після обстрілу 8 листопада держкомпанія "Центренерго", що управляє двома великими ТЕС – Трипільською біля Києва і Зміївською біля Харкова – повідомила, що її об'єкти повністю припинили роботу.
"Ми зупинилися… Зараз – нуль генерації. Нуль! Ми втратили те, що відновлювали в цілодобовому режимі. Повністю!" – зазначено в повідомленні компанії на фейсбуці.
Для захисту енергетичних об'єктів ще у 2023 році українська влада розпочала масштабну та дорогу кампанію зі зведення захисних споруд. Проте за майже три роки стан і якість цього захисту все ще викликають запитання у фахівців.
Хто за що відповідає
В державі відсутній єдиний орган чи відомство, відповідальне за захист енергетичних об'єктів, що іноді призводить до певного хаосу та плутанини. Так, за одну частину трансформаторних підстанцій, критично важливих для передачі струму, відповідає "Укренерго", за іншу – Агентство відновлення та розвитку інфраструктури. За об'єкти гідрогенерації відповідає "Укргідроенерго", атомної – "Енергоатом", за енергооб'єкти на залізниці – "Укрзалізниця", за теплоцентралі (ТЕЦ) – місцева влада тощо.
Це призвело до того, що роботи на різних об'єктах, що входять до складу єдиної енергосистеми України, відбувалися з різною швидкістю, а захисні укриття на них мали різний рівень захисту та якість матеріалів.
На це, наприклад, звертає увагу колишній голова "Укренерго" Володимир Кудрицький, якого, до речі, президент Володимир Зеленський публічно назвав одним з винуватців "недостатнього захисту" української енергосистеми. Сам він це заперечує і стверджує, що захист саме трансформаторних станцій "Укренерго" почало будувати ще у 2023 році, на відміну від інших об'єктів.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Колишній очільник "Укренерго" Володимир Кудрицький стверджує, що деякі відомства почали зводити захист для енергооб'єктів лише наприкінці минулого року
"Тільки наприкінці минулого року деякі великі державні компанії, такі як "Енергоатом", почали замовляти проєктні роботи для зведення укриттів. Це загальнодоступна інформація в Prozorro. "Укренерго" та Агентство відновлення почали діяти влітку 2023 року. А "Енергоатом", "Центренерго" та інші "прокинулися" в кінці 2024-го", – повідомив Кудрицький в інтерв'ю ВВС.
Голова Агентства відновлення Сергій Сухомлин повідомив ВВС, що трансформаторні підстанції, за які відповідало його відомство, захищені майже на 100%. Йдеться про 22 станції, тобто третину від усіх великих ПС "Укренерго".
"Рівень готовності 95-98%. По багатьох з цих об'єктів вже були прямі влучання, і все витримало, все працює", – зазначив він.
Як приклад, він навів те, що одна з підстанцій (ПС) витримала 13 прямих влучань "шахедів" і продовжила функціонувати.
Однак йдеться про великі ПС, де встановлені автотрансформатори з високою напругою 750 і 330 кВ.
Які ще є проблеми
Проблемою цього року є захист малих підстанцій ПС-110, яких налічуються тисячі по всій Україні, і які відповідають за безпосередню передачу електроенергії кінцевим споживачам.
"Це завдання ударів по інфраструктурі, що забезпечує життєдіяльність громад. Це фактично геноцид мирного населення. РФ на це пішла і з осені почала бити по цих невеликих трансформаторах. Вона почала випалювати всі ці потужності на переважно прифронтових територіях", – підкреслює Сухомлин.
Він наголошує: захистити ці підстанції майже нереально, оскільки це займе багато часу і вимагатиме величезних коштів. Саме тому наприкінці жовтня уряд визначив найбільш пріоритетні з цих підстанцій і поставив завдання негайно їх захистити.
На даний момент Агентство відновлення вже зводить понад 100 об'єктів захисту для цих підстанцій і прагне завершити цю роботу в стислі терміни.
Які існують інші проблеми із захистом української енергетики?
У закритому звіті Рахункової палати, затвердженому 13 жовтня, зазначається, що державна програма 2023-24 років з фінансування будівництва захисних споруд на суму майже 36 млрд гривень з самого початку мала ряд недоліків. Зокрема, аудитори встановили, що вона "не повною мірою" відповідала вимогам сучасного проєктного менеджменту; мала недосконалу систему моніторингу та звітності; не визначила механізм координації учасників. Виявили завищення цін і обсягів робіт.
Автор фото, Олексій Кучеренко
Підпис до фото, Це фото на початку жовтня оприлюднив депутат Верховної ради від фракції "Батьківщина" Олексій Кучеренко. За його словами, на фото – знищений внаслідок обстрілів трансформатор, який не мав належного захисту
За результатами аудиту було встановлено, що за весь час реалізації цього проєкту середній рівень готовності захисних споруд від безпілотників становив менше ніж три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше ніж чверть.
Тут варто пояснити, що рівень захисту українських енергооб'єктів поділяється на три рівні. Перший – найпростіший і виконаний майже на 100% по всіх об'єктах. Він передбачає обкладання, наприклад, трансформаторів мішками з піском або габіонами. Це має захистити від уламків ракет і дронів, але, очевидно, абсолютно не захистить від прямого влучання.
Другий рівень – це будівництво спеціальної бетонної або металевої конструкції, наприклад, сіток над об'єктом, що має убезпечити від найсерйозніших наслідків влучання. Цей рівень захисту також встановлено вже майже на всіх підстанціях.
"Фізичний захист ПС-330 кВ чи великого трансформатора – це споруда висотою як 9-поверховий будинок в бетоні та в додатковому металевому антидроновому захисті", – пояснює керівник Агентства відновлення Сергій Сухомлин.
Найскладніше і найдорожче реалізувати третій рівень захисту, який передбачає фактично зведення з нуля величезного саркофага чи укриття для всієї підстанції. Цей проєкт реалізовано лише на 50% на найбільш критичних об'єктах.
Однак все це стосується лише об'єктів розподілу і передачі енергії, тобто підстанцій, а ось об'єкти генерації, ті ж самі ТЕС і ГЕС, закрити бетоном чи металом майже неможливо.
Автор фото, УНІАН
Підпис до фото, Вид на Трипільську ТЕС під Києвом, жовтень 2018 року. Під час повномасштабної війни вона вже декілька разів ставала об’єктом повітряних ударів РФ, і українська влада повідомляла про припинення її роботи.
"Більшість об'єктів генерації забезпечити інженерним захистом майже неможливо з огляду на їхній великий масштаб. Тому говорити про те, що ракета прилетіла в машинний зал, який нібито не був захищений належним захистом, це нонсенс, це може говорити тільки людина, яка жодного разу не була в машзалі і не розуміє, що це таке", – зауважує експерт Геннадій Рябцев.
Такі станції намагаються в першу чергу прикрити системами ППО і засобами радіоелектронної боротьби. РЕБ, до речі, досить ефективно зарекомендував себе на цьому напрямку, розповів ВВС один з високопоставлених військових офіцерів Генштабу.
"Був випадок, коли восени цього року на одну з великих ТЕЦ летіло відразу декілька балістичних ракет, і всі промахнулися повз машинний зал саме через активну дію РЕБ. Якби долетіли, то була б катастрофа", – зазначив співрозмовник.
А що буде з газом
Ще однією особливістю цьогорічних атак РФ є прагнення знищити газову інфраструктуру України. Перші потужні обстріли цих об'єктів відбулися під кінець минулого опалювального сезону в лютому-березні і стали несподіванкою для Києва, зауважив в розмові з ВВС український високопосадовець зі сфери енергетики.
Тоді росіянам вдалося зруйнувати близько 40% газового видобутку. Щоправда, до осені більшість було відновлено.
Нова хвиля ударів по нафтогазових системах прийшлася на жовтень-листопад.
Цього разу атаки були ще більш відчутними. За даними Bloomberg, масований обстріл по Харківській і Полтавській областях вивів з ладу близько 60% видобутку газу в країні.
Офіційно ці цифри у владі не коментують, але інформований співрозмовник ВВС з цієї сфери заявив, що наслідки атак "були не менш відчутними, ніж в лютому-березні".
Щоправда, знищення на 100% газовидобутку в країні він вважає малоймовірним, "апокаліптичним" сценарієм.