Автор фото, Колаж ВВС/425 ОШП/Офіс президента
Підпис до фото, Олександр Сирський і Валентин Манько
В Україні буде сформовано новий вид збройних сил. Про це повідомив особисто президент Володимир Зеленський. Хто такі українські штурмові загони та з яких причин їх іменують "особистим контингентом" та "оперативною групою реагування" головнокомандувача ЗСУ Олександра Сирського?
За даними на вересень 2025 року, в Україні функціонують такі типи та роди військ: Сухопутні, Повітряні, Військово-морські, а також Десантно-штурмові війська, Війська зв’язку, а також Сили Територіальної оборони, Сили безпілотних систем, Сили спеціального призначення, Медичні сили, Сили підтримки та Сили логістики.
Кожна з цих військових одиниць має своє командування, фінансування та певний ступінь незалежності.
Тепер до них додаються ще Сили штурмових військ. Рішення про це вже затверджено, необхідно лише дочекатись його втілення в життя.
"Зараз будемо створювати окремі штурмові війська, це рішення прийнято. Зараз все знаходиться на стадії підготовки, і я вважаю, приблизно тиждень-десять днів і все запрацює. Сучасні штурмові війська з дроновою компонентою, з усім необхідним", – оголосив президент Володимир Зеленський 20 вересня.
З якою метою це здійснюється? І чому формування цього органу військового управління вже спровокувало критику як серед громадянського населення, так і в середині Сил оборони?
"Проєкт Сирського"
Окремі штурмові підрозділи, на той час – батальйони, виникли в Україні орієнтовно рік тому. Їхнім початком стала участь у Курській наступальній операції, а також в контрнаступальних діях поблизу Покровська. Вже тоді стало відомо, що це "творіння" головнокомандувача Олександра Сирського, результатами діяльності та ефективністю якого він абсолютно задоволений.
"Це проєкт Сирського, оскільки вони підпорядковуються безпосередньо тільки йому", – ділиться з ВВС News Україна джерело, близьке до військового керівництва Сил оборони.
За його інформацією, задум створити "особистий контингент" з’явився у головнокомандувача влітку минулого року, коли Сирський несподівано зіштовхнувся з протидією деяких командирів Десантно-штурмових військ, які не бачили сенсу в Курській операції.
Публічно відомо про один подібний випадок – звільнення в липні 2024 року командира однієї з найбільш боєздатних 80-ї бригади ДШВ Еміля Ішкулова. Згодом він пояснив, що причиною стала його відмова виконати "нездійсненне завдання", яке поставило керівництво.
Автор фото, телеграм Володимир Зеленський
Підпис до фото, Вперше окремі штурмові батальйони Сирський вирішив залучити в Курській операції в серпні 2024 року. Це рішення виявилося успішним і досвід поширили
Джерела ВВС зазначають, що насправді свої вагання щодо операції на Курщині висловлювали і інші командири ДШВ. Сирському довелося особисто відвідувати їх і переконувати виконати це завдання.
"Для нього це був вкрай негативний досвід. Ця психологічна проблема для нього існує й досі. Він така особистість", – вважає співрозмовник.
Виходом із ситуації для головнокомандувача стало створення абсолютно лояльних штурмових підрозділів, які готові виконувати найскладніші місії, в тому числі і на території РФ, без жодних додаткових питань.
Початковий успіх наступу на Курщині, результативні контратаки біля Покровська дали командуванню ЗСУ впевненість у правильності такого кроку. Штурмові батальйони розширилися до полків, отримали стабільно високий рівень забезпечення зброєю, боєприпасами та людськими ресурсами, і все частіше почали застосовуватись на передовій у якості "оперативної групи реагування".
За рік "пожежі" довелося ліквідовувати не тільки на Курщині та біля Покровська, але й на Сумщині, Харківщині, Дніпропетровщині та в Запорізькій області. Штурмові полки також були використані для прориву кордону в російській Бєлгородській області.
Відданість Сирському штурмові війська продемонстрували не тільки на полі бою. Коли в травні 2025 року екскомбат 47-ї окремої механізованої бригади "Магура" Олександр Ширшин через соціальні мережі звинуватив командування в "безглуздих завданнях" і подав рапорт на звільнення, його жорстко піддали критиці в першу чергу саме штурмові полки.
"Його (Ширшина. – Ред.) керівництво замість результатів постійно закінчується невдачами. Все, на що він здатний, — це критикувати та перекладати відповідальність", – зазначалося в повідомленні пресслужби 425-го штурмового полку "Скеля".
Роз’яснення Сирського
Головнокомандувач посилається на високу ефективність, яку продемонстрували за цей рік штурмові підрозділи. Саме з цієї причини вони безумовно повинні бути розширені до окремого виду військ, вважає він.
На його думку, їх неможливо приєднати до Десантно-штурмових військ, оскільки, незважаючи на схожість назв, вони зараз виконують абсолютно різні функції на полі бою.
"Десантно-штурмові війська – це, так би мовити, елітна піхота. Це частини, які можуть проводити наступ, оборонятися, здійснювати глибокі рейдові дії. І, як правило, їх використовують на найбільш важливих ділянках фронту, де сильний противник концентрує найбільші свої зусилля. Вони мають свої зони оборони", – пояснював головком під час спілкування з журналістами 25 вересня.
А ось штурмові війська, за його дефініцією, це "підрозділи швидкого реагування". Головною їхньою особливістю є те, що вони мобільні.
"Разом з тим, їм не призначаються будь-які постійні ділянки, класичні смуги ведення оборони чи наступу. Вони діють там, де найскладніше", – підкреслює головнокомандувач.
Автор фото, Головне управління комунікацій ЗСУ
Підпис до фото, Головком Сирський розповідає про високу ефективність та мобільність штурмових військ
В наступі Штурмові війська використовуються, як правило, у складі передових загонів, вони долають першу смугу оборони противника та забезпечують введення в бій десантних або загальновійськових бригад чи батальйонів.
Сирський запевняє, що про популярність штурмовиків свідчить те, що кожен комбриг або командир корпусу "просить на допомогу саме штурмові підрозділи, особливо там, де дійсно відбуваються активні бойові дії".
Що стосується прямого підпорядкування, то начальник штабу 425 ОШП з позивним "Орел" стверджує, що на практиці це виглядає не зовсім так.
"Ми зараз в прямому підпорядкуванні головнокомандувача у випадку виконання бойових завдань. А в звичайний час – через Командування сухопутних військ", – повідомив він ВВС.
За його словами, пряме підпорядкування Сирському означає, що він може давати вказівки щодо певних проблемних питань на фронті. В іншому випадку штурмові підрозділи могли б зіткнутися з некомпетентними наказами командувачів бригад, до яких вони прикріплені, вважає "Орел".
"Якби ми були, наприклад, в підпорядкуванні якоїсь бригади, то командування деяких бригад не володіє в повній мірі обстановкою на передовій і вони можуть давати накази, щоб виправити свої певні огріхи, де вони недопрацьовують. Найчастіше так і було раніше, поки ми були в підпорядкуванні певних органів військового управління, а не головнокомандувача", – каже "Орел".
Хто стане командувачем
З великою ймовірністю командувачем нового виду військ стане полковник Валентин Манько. Наразі він очолює управління штурмових військ.
На цю посаду він перейшов з керівництва 33-го окремого штурмового полку, який воював на Курщині, Харківщині та Донеччині.
На війні Манько ще з 2014 року, а до цього займався сільськогосподарським бізнесом. Після російської агресії в Криму та на Донбасі він приєднався до Добровольчого українського корпусу "Правий сектор", який вів активні бойові дії на Донеччині. Після участі в АТО двічі намагався потрапити до Верховної Ради як депутат.
Але в 2015 році він опинився в кримінальному скандалі. Валентина Манька звинуватили в розбійних нападах на приватні підприємства в Донецькій області. Декілька місяців він навіть перебував у розшуку Інтерполу. Зараз командувач штурмовиків називає ті події політичними розбірками та заперечує свою причетність до кримінальних справ.
У 2018 році Манько очолив Державну службу у справах ветеранів війни та учасників АТО. З початку повномасштабної війни як доброволець приєднався до ЗСУ, а у 2024 році отримав звання Героя України.
Автор фото, фейсбук Валентин Манько
Підпис до фото, В 2014 році Валентин Манько приєднався як доброволець до ДУК ПС, а згодом спробував себе в політиці. В 2022 з початком повномасштабного вторгнення повернувся до Збройних сил
В інтерв’ю ВВС News Україна Валентин Манько зазначає, що створення окремого роду Штурмових військ не передбачає їхнього розширення. Це фактично буде врегулювання і так існуючого в ЗСУ стану речей, підкреслює він.
"В нас взагалі нічого не зміниться. Наша база – це полки (за інформацією ВВС, в штурмових військах не менше шести полків) і декілька батальйонів, а також 5-та штурмова бригада, що працює з нами. Кількісно наші війська не зміняться, можливо лише об’єднаються певні батальйони в окремі полки", – сказав Манько.
Щодо подальших планів, то майбутній командувач Штурмових військ заявляє, що вже розробив план, як перевести українську оборону "з пасивної в активну".
За його задумом, на всіх ключових ділянках фронту мають бути присутні штурмові підрозділи, які постійно будуть вести активні дії та переміщуватися в смугах оборони. На його думку, це суттєво зменшить рівень втрат в ЗСУ та сповільнить противника.
Критика цього рішення
Створення Штурмових військ, попри їхню результативність на передовій, викликало також публічну критику.
Наприклад, військовий аналітик групи "Інформаційний спротив" Костянтин Машовець стверджує, що замість "штурмових" було б доцільнішим і своєчаснішим створити "стабілізаційні війська".
"За замовчуванням, будь-які війська повинні вміти на тактичному рівні – як атакувати (штурмувати), так і оборонятися. Тому справа не в назві чи якихось літерах в ній, а у функціональному призначенні того чи іншого роду військ на практиці. В першу чергу в оперативному відношенні…", – зазначив він.
OSINT-проєкт DeepState пише про "розмиття" ролі Десантно-штурмових військ після створення окремих штурмових.
"Найкращим, на нашу думку, був би варіант перетворення ДШВ з усією своєю системою та ресурсами на штурмові війська, включаючи наявні штурмові полки в рід військ, сформувавши з нього окремий корпус, який продовжить свою діяльність в одній екосистемі", – йдеться в дописі організації.
Автор фото, телеграм Володимир Зеленський
Підпис до фото, Командир 425-го полку Юрій Гаркавий (позивний "Скеля") вручає президенту Зеленському берет штурмових військ, вересень 2025 року
Проте основний лейтмотив публічної критики – це те, що результативність цих підрозділів нібито безпосередньо пов’язана з жорстким стилем командування та надмірно високими втратами.
Українська влада не оприлюднює офіційної статистики втрат військових і лише зрідка її озвучує. Востаннє Володимир Зеленський називав повну цифру в лютому 2025 року. Він повідомив, що загинуло 46 тисяч українських військових, поранення отримали 380 тисяч бійців.
У серпні він ще називав денну кількість втрат – 18 загиблих, 243 поранених, 79 зниклих безвісти – це втричі менше, ніж у росіян. Скільки з них припадає саме на Штурмові війська – невідомо.
Але при цьому колишня представниця парламентського комітету з нацбезпеки та оборони, депутатка Мар’яна Безугла використала вислів "м’ясні штурми", коментуючи дії українських штурмових військ.
Воєнна кореспондентка Анна Калюжна також повідомила про великі втрати серед штурмовиків. Вона процитувала слова декількох офіцерів ЗСУ, які спостерігали за роботою штурмових полків на полі бою.
"Офіцери з різних підрозділів розповідають, що деякі командири цих полків не соромляться говорити в розмовах фрази на кшталт: "Сьогодні 100 покладу, завтра ще