Австралійський суд ухвалив рішення, згідно з яким один із трьох серійних убивць, засуджених за вбивство 11 людей, може вийти на волю. Цим рішенням було відхилено спробу уряду штату заблокувати його умовно-дострокове звільнення.
Жертв убивали протягом семи років. Більшість тіл знайшли у 1999 році в бочках з кислотою у Сноутауні, невеликому містечку на північ від Аделаїди, столиці штату Південна Австралія. Це відкриття призвело до того, що злочини стали відомі як “вбивства з бочками”.
Троє суддів Апеляційного суду Південної Австралії підтримали рішення комісії з питань умовно-дострокового звільнення, ухвалене минулого місяця, про звільнення наймолодшого з трьох засуджених убивць – Джеймса Влассакіса.
Влассакісу, якому зараз 46 років, було 18, коли він почав скоювати злочини у 1998 році. Він визнав себе винним у чотирьох убивствах, зокрема в убивствах зведеного брата та брата свого вітчима.
Він став ключовим свідком обвинувачення і був засуджений до довічного ув’язнення з мінімальним терміном 26 років, який закінчився в серпні минулого року.
У грудні йому було надано умовно-дострокове звільнення, але уряд штату успішно скасував це рішення комісії.
Виявлення розчленованих тіл у покинутому відділенні банку в Сноутауні та тривалий судовий процес, що завершився у 2003 році, привернули увагу всієї країни, надихнувши на написання книг та створення фільму “Сноутаун” (2011).
Комісія з питань умовно-дострокового звільнення вважає, що Влассакіс щиро кається і більше не становить небезпеки
Голова комісії з питань умовно-дострокового звільнення Френсіс Нельсон стверджувала, що Влассакіс “завжди висловлював жаль і каявся”. За її словами, у нього не було діагностовано жодних антисоціальних розладів особистості, а його поведінка у в’язниці була “відмінною”.
Генеральний прокурор Південної Австралії Кьям Маер, який безуспішно оскаржував рішення про умовно-дострокове звільнення, натомість стверджував, що травматичний характер злочинів виправдовує тримання Влассакіса за ґратами.
“Серйозність цих злочинів та їхній вплив на Південну Австралію, а також потреба в безпеці громади завжди були першочерговими завданнями для уряду штату”, – сказав Маер журналістам.
“Це, безумовно, залишить незгладний слід у свідомості Південної Австралії. Це були жахливі злочини, скоєні проти невинних людей. Родини жертв, друзі та цілі громади були глибоко вражені цим”, – додав Маер.
Нельсон заявила журналістам, що комісія з питань умовно-дострокового звільнення “не рекомендувала б його звільнення, якби вважала, що він становить ризик”.
“Тому, коли генеральний прокурор каже, що він становив ризик, я думаю, це викликало зайву тривогу в громаді”, – зазначила Нельсон.
Організатор убивств мав зв’язки з неонацистськими групами
Влассакіс був пасинком організатора вбивств Джона Бантінга. Бантінг убивав людей, яких підозрював у педофілії чи гомосексуальності.
Він наказував убивати деяких людей, тому що ненавидів огрядних людей та наркоманів. Платежі соціального забезпечення жертв викрадалися.
Бантінг був засуджений за 11 убивств, а його сусід, Роберт Вагнер, – за 10. Обидва брали активну участь у неонацистських групах.
Звинувачення у 12-му вбивстві були зняті через брак доказів. Обидва були засуджені до довічного ув’язнення без права на дострокове звільнення.
Ще один спільник, Марк Хейдон, який визнав себе винним у допомозі у позбавленні тіл двох жертв, був звільнений з в’язниці у 2024 році, відбувши 25-річний термін.
Присяжні не змогли дійти згоди щодо двох звинувачень у вбивстві проти нього.
Дізнатися більше на: nypost.com