Туреччина активізувала дипломатичні контакти з Україною та Росією щодо створення нового механізму безпеки для судноплавства в Чорному морі.
Про це пише турецьке видання Ekonomim із посиланням на отриману від турецьких посадовців інформацію.
За даними видання, Анкара прагне відновити безпечні поставки зерна з України та Росії на світові ринки. Турецька сторона підтримує безперервні дипломатичні контакти з Києвом і Москвою.
Причиною активізації переговорів стали проблеми з морськими перевезеннями у Чорному морі. Через атаки на торговельні судна та загрозу для цивільного судноплавства значні обсяги зерна з України та Росії залишаються на складах.
Зокрема, за оцінками, наведеними Ekonomim, у Росії зберігається близько 60 млн тонн пшениці та зерна, тоді як в Україні – ще 30-35 млн тонн зерна та олійних культур.
Таким чином, загальний обсяг продукції, яка не може потрапити на світовий ринок, наближається до 100 млн тонн.
У Туреччині побоюються, що подальше блокування поставок може спричинити зростання світових цін на продовольство.
Президент Стамбульської асоціації експортерів зерна, бобових, олійних культур та продуктів Казим Тайджі заявив, що ціни на зерно вже зросли на 4–4,5%.
Якщо проблему не буде вирішено протягом двох місяців, зростання може перевищити 10%.
Він також наголосив на значенні українського та російського зерна для світового ринку: “Ці дві країни забезпечують 40% світових потреб у зерні”.
За даними Ekonomim, Туреччина вже проводить консультації з обома сторонами щодо нового механізму безпеки судноплавства.
Голова Ради директорів Палати морської торгівлі Тамер Кіран після зустрічі із заступником міністра транспорту та інфраструктури Дурмушем Юнюваром повідомив, що переговори тривають інтенсивно, однак конкретних термінів їхнього завершення поки немає.
Представники турецького міністерства, за його словами, наголосили, що дипломатичні канали для розв’язання проблеми працюють цілодобово.
Водночас для самої Туреччини відновлення зернового коридору має не лише продовольче, а й економічне значення.
Турецькі підприємства імпортують зерно з України та Росії, переробляють його і потім експортують готову продукцію на світові ринки.
За словами Тайджі, минулого року такий експорт приніс Туреччині $13 млрд.
Якщо зерновий коридор не буде знову відкрито, ми можемо зазнати втрат в нашому експорті, які буде важко відшкодувати в довгостроковій перспективі.
Зернова угода за участю України, Росії, ООН та Туреччини діяла з 2022 року, однак згодом була припинена. Тепер Анкара прагне домовитися про новий механізм, який дозволив би гарантувати безпеку торговельного судноплавства в Чорному морі.
У Туреччині очікують, що результати переговорів між Анкарою, Києвом і Москвою стануть зрозумілішими найближчими тижнями.
Атаки РФ на порти України
Росія регулярно атакує українські порти та портову інфраструктуру, намагаючись зірвати морський експорт України. Після виходу РФ із Чорноморської зернової ініціативи в липні 2023 року удари по портах Одеської області та Дунаю стали системними.
Попри обстріли, Україна продовжує роботу власного морського коридору, через який здійснюється експорт аграрної продукції. Внаслідок російських атак пошкоджуються портова інфраструктура, цивільні судна та зернові термінали, що створює загрозу українському експорту й світовій продовольчій безпеці.
За таких умов, 12 серпня прем’єр-міністр Сергій Корецький заявив, що Україна домовилася з Молдовою про 50% знижки на транзитні залізничні перевезення.
24 серпня Володимир Зеленський запевнив, що повної блокади немає портів наразі немає, а Україна та партнери працюватимуть над розблокуванням морського коридору: серед можливих рішень – переговорний трек із Росією та посилення протиповітряної оборони в районі зернового коридору.
Джерело: www.ukrinform.ua