Українські полярники зазнімкували унікальне природне явище в Антарктиці, відоме як «млинцевий лід».
Як інформує Укрінформ, про це повідомив Національний антарктичний науковий центр на своїй сторінці у Фейсбуці, опублікувавши відповідні фотографії.
«Це явище має загальноприйняту назву «млинцевий лід». Хоча воно може виникати на різноманітних водоймах, включаючи прісні, антарктичні регіони створюють для його «формування» більш сприятливі умови», — зазначено у повідомленні.
«Млинцевий лід» утворюється, коли на водній поверхні накопичується щільна маса льоду або снігу.
За умов слабкого, мінливого морозу, невеликого вітру та хвиль, ця маса замерзає не як суцільна поверхня, а у вигляді окремих частин. Вони труться одна об одну, набуваючи округлої форми. Подальша температура або спричиняє їхнє танення, або призводить до застигання у вигляді тонкої (до 10 см), гнучкої льодової кірки, що називається нілас.
Також «млинцевий лід» може формуватися, коли спочатку утворюється нілас, але під впливом хвиль і вітру він розбивається, обточується і перетворюється на «млинці». Цей процес може стосуватися й молодого сірого льоду, який має дещо більшу товщину (до 15 см).
Розміри «млинцевого льоду» варіюються від 30 см до декількох метрів у діаметрі.
На фотографіях крижаний покрив ефектно освітлений низьким зимовим сонцем. У Національному антарктичному науковому центрі нагадали, що зараз в Антарктиці саме зимовий період.
У зимовий час біля станції «Академік Вернадський» сонце з’являється лише на кілька годин і не піднімається високо над обрієм.
На «Академік Вернадський» завітав королівський пінгвін, що живе за 2000 кілометрів від станції
Як раніше повідомляв Укрінформ, завдяки проєкту POLARIN програми «Горизонт Європа», що фінансує доступ науковців до полярної інфраструктури, на станції «Академік Вернадський» та криголамі «Ноосфера» розпочалися два міжнародні дослідження.
Фото: Національний антарктичний науковий центр